Главная | Обратная связь

Завдання, які рекомендовані для виконання

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

«Калуський політехнічний коледж»

 

Методичні рекомендації

Для аудиторної роботи

На тему: «Вигляди. Виносні елементи»

 

для спеціальностей:

5.05050207.Обслуговування та ремонт обладнання

підприємств хімічної і нафтогазопереробної промисловості;

5.05130101. Виробництво органічних речовин;

5.05130102. Виробництво неорганічних речовин;

Обслуговування інтелектуальних інтегрованих

систем;

5.05020201.Монтаж, обслуговування засобів і систем

автоматизації технологічного виробництва;

Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд.

 

Підготував викладач:

Максим’як І.Ю

 

Передумова

Методичні рекомендації призначені для проведення аудиторного заняття.

До складу входять: методичні рекомендації;

завдання, які рекомендовані для виконання студентами під час заняття;

список використаних джерел.

 

 

Вигляди

 

Виглядом називається зображення повернених до спостерігача видимих частин поверхні предмета.

За характером виконання та змістом вигляди поділяють на основні, додаткові та місцеві.

Основними називають вигляди утворені проектуванням предмета на шість граней куба. Кожний з них має назву залежно від того, на яку із граней куба спроектовано предмет. В зв’язку з цим встановлені такі назви виглядів.

1. вигляд спереду (головний вид) – зображення на фронтальній площині проекцій;

2. вигляд зверху – зображення на горизонтальній площині проекцій;

3. вигляд зліва – зображення на профільній площині проекцій;

4. вигляд справа – зображення на профільній площині проекцій;

5. вигляд знизу – зображення на горизонтальній площині проекцій;

6. вигляд ззаду – зображення на фронтальній площині проекцій.

Вигляд зверху розміщують під головним видом, вигляд зліва – з правої сторони головного вигляду, вигляд справа – з лівої сторони головного виду – вигляд знизу – розміщують над головним виглядом.

При такому розміщенні назви виглядів не підписують і не показують лінії зв’язку між зображеннями . У випадку, коли, які – небудь вигляди розташовані не в проекційному зв’язку їх позначають великими літерами українського алфавіту, а напрями поглядів показують стрілками (рис. 1.1) з тими ж літерами

Віддалі між виглядами вибирають, виходячи з умов розташування їх на полі креслення, нанесення розмірів, текстових пояснень, таблиць тощо..

Рис. 1.1

Головним для побудови зображення є вигляд спереду (головний вигляд) тобто зображення, утворене на фронтальній площині проекцій.

Головний виглядповинен давати найбільш повне уявлення про форму, розміри та службове призначення предмета рис. 1.2.

Правильний вибір головного вигляду предмета зумовлює мінімальну кількість потрібних зобра-жень. На вибір головного вигляду предмета впливають також його конструктивні особливості та технологічні фактори виготовлення.

Рис. 1.2

Якщо яку – небудь частину предмета неможливо показати на основних виглядах без спотворення форми і розмірів, тоді використовують додаткові вигляди.

Додатковий вигляд – зображення, утво-рене внаслідок проектування частини предмета на додаткову площину, не паралельну основним площинам проекцій. Додаткову площину розміщують паралельно до нахиленої частини предмета, яка проектується на додаткову площину в натуральному величину (див. рис. 1.3, б-в).

Для зручності розгляду креслення додатковий вид дозволяється повертати, але із збереженням, як правило, розташування, прийнятого для цього предмета на головному вигляді; при цьому до напису додається умовне позначення викреслене у формі кола діаметром 10 – 12 мм із стрілкою (див. рис. 1.3, г), що означає вигляд Б повернуто.

Додаткові вигляди на кресленні на кресленні позначаються літерами і стрілками (див. рис. 1.3). Літери, які позначають погляд повинні бути на порядок більші від розмірних чисел.

 

 

 

 

Рис. 1.3

Місцевий вигляд – зображення окремої, обмеженої частини поверхні предмета. Його застосовують, коли треба показати форму й розміри окремих елементів предмета, наприклад, отвір в деталі, фланець і т. п. Місцевий вигляд може бути обмежений лінією обриву (рис. 1.4, вид А) чи не обмежений (рис. 1.4, вид Б).

Позначення місцевого вигляду не відрізняється від позначення додаткового вигляду. Застосування місцевого вигляду дає змогу зменшити обсяг графічної роботи, зекономити місце на полі креслення.

Рис. 1.4

 

 

Виносні елементи

 

Додаткове, переважно збільшене зображення частини предмета для з'ясування його форми, розмірів, шорсткості поверхні та інших даних, називається виносним елементом.

Виносний елемент може мати подробиці, не показані на відповідному зображенні (рис. 2.1, а, б), і може відрізнятися від нього змістом (наприклад, зображення є виглядом, а виносний елемент — розрізом, рис. 2.1, в). Виносний елемент треба розміщувати якомога ближче до відповідного місця на зображенні.

Застосовуючи виносний елемент, відповідне місце на вигляді, розрізі чи перерізі предмета обводять замкненою суцільною тонкою лінією — колом, овалом тощо. Від цієї лінії проводять тонку лінію — виноску з поличкою, на якій літерою позначають виносний елемент (див. рис. 2.1).

Рис. 2.1

Завдання, які рекомендовані для виконання