 |
|
Стаття 333. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання
Фінанси суб’єктів господарювання є самостійною ланкою
національної фінансово-кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробництва продукції (робіт, послуг) і одержання прибутку.
Фінансова діяльність суб’єктів господарювання включає
грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування.
Фінансовим посередництвом є діяльність, пов’язана з
отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.
Страхуванням у сфері господарювання є діяльність,
спрямована на покриття довготермінових та короткотермінових ризиків суб’єктів господарювання з використанням заощаджень через кредитно-фінансову систему або без такого використання.
Допоміжною діяльністю у сфері фінансів та страхування є
недержавне управління фінансовими ринками, біржові операції з фондовими цінностями, інші види діяльності (посередництво у кредитуванні, фінансові консультації, діяльність, пов’язана з іноземною валютою, страхуванням вантажів, оцінювання страхового ризику та збитків, інші види допоміжної діяльності).
Стаття 334. Правовий статус банків
Банківська система України складається з Національного
банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.
{ Частина перша статті 334 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006 }
Банки — це фінансові установи, функціями яких є залучення
у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.
Банки є юридичними особами. Банки можуть функціонувати як
універсальні або як спеціалізовані — ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові).
Посадовим особам органів державної влади та органів
місцевого самоврядування забороняється участь в органах управління банків, якщо інше не передбачено законом.
Банки не відповідають за зобов’язаннями держави, а держава
не відповідає за зобов’язаннями банків, крім випадків, передбачених законом, та випадків, коли держава відповідно до закону бере на себе таку відповідальність.
Банки у своїй діяльності керуються цим Кодексом, законом
про банки і банківську діяльність, іншими законодавчими актами.
Суб’єкт господарювання не має права у своїй назві
використовувати слово “банк” без реєстрації цього суб’єкта як банку в Національному банку України, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 335. Національний банк України. Рада Національного банку України