 |
|
Загальні умови та порядок здійснення факторингових
операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про банки і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.
Стаття 351. Лізингові операції банків
Банки мають право придбавати за власні кошти засоби
виробництва для передачі їх у лізинг з дотриманням вимог, встановлених у статті 292 цього Кодексу.
Загальні умови та порядок здійснення лізингових операцій
визначаються законом про банки і банківську діяльність, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.
Параграф 2. Страхування
Стаття 352. Страхування у сфері господарювання
Страхування — це діяльність спеціально уповноважених
державних організацій та суб’єктів господарювання (страховиків), пов’язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.
Страхування може здійснюватися на основі договору між
страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов’язкове страхування).
Суб’єкти господарювання з метою страхового захисту їх
майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування в порядку і на умовах, визначених законодавством.
Стаття 353. Суб’єкти страхової діяльності у сфері господарювання
Суб’єкти господарювання — страховики здійснюють страхову
діяльність за умови одержання ліцензії на право проведення певного виду страхування. Страховик має право займатися лише тими видами страхування, які визначені в ліцензії.
Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути
лише страхування, перестраховування та фінансова діяльність, пов’язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та управлінням ними. Допускається здійснення вказаних видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків за договорами про спільну діяльність.
Страхувальниками у цьому Кодексі визначаються учасники
господарських відносин, які уклали договори страхування із страховиками або є страхувальниками відповідно до закону.
Стаття 354. Договір страхування
За договором страхування страховик зобов’язується у разі
настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Орган державної влади, уповноважений здійснювати нагляд за
страховою діяльністю, має право відповідно до закону встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування.