Главная | Обратная связь

Тема № 23. Касаційне провадження

 

План заняття

1. Сутність і значення інституту оскарження.

2. Право касаційного оскарження і внесення на нього касаційного подання.

3. Порядок розгляду справи в касаційній інстанції. 4 Повноваження суду касаційної інстанції.

 

Методичні рекомендації

Під час вивчення теми необхідно звернути увагу на наступні питання.

Касаційне провадження — це факультативна стадія цивільного процесу, під час якої Верховний Суд України перевіряє законність рішень та ухвал суду першої та апеляційної інстанції.

Касаційною інстанцією у цивільних справах є суд, визначений Законом України "Про судоустрій України" як суд касаційної інстанції у цих справах. Відповідно до ст. 39 Закону "Про судоустрій України" розгляд справи в касаційному порядку належить до компетенції Вищого спеціалізованого суду. Відповідно до ст. 47 зазначеного Закону Верховний Суд України переглядає справи в касаційному порядку у випадках, встановлених законом. Таким чином, до створення Вищого спеціалізованого суду України в цивільних справах (якщо такий колись буде створено) касаційною інстанцією є Верховний Суд України.

Право касаційного оскарження мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Предметом касаційного оскарження можуть бути рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На відміну від апеляційних судів, суд касаційної інстанції не перевіряє обґрунтованості рішень та ухвал.

Відповідно до ст. 335 ЦПК під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Строки оскарження. Відповідно до ст. 325 ЦПК касаційна скарга може бути подана протягом 2 місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення строку з причин, визнаних судом поважними, суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк, але не більш як у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження. Цей строк є присікальним і не підлягає поновленню незалежно від причин його пропуску.

Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і про повернення касаційної скарги вирішується ухвалою суду касаційної інстанції.

Порядок подання касаційної скарги. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом десятиденного строку з дня надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом.

Одержавши належно оформлену касаційну скаргу, суд касаційної інстанції у десятиденний строк з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги витребує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і

встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу.

Після отримання справи суддя-доповідач протягом 10 днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

Особливістю касаційного оскарження є попередній розгляд справи. Відповідно до ст. 332 ЦПК попередній розгляд справи має бути проведений протягом 5 днів після складення доповіді суддею-доповідачем.

Під час попереднього розгляду справи суд може:

1) відхилити касаційну скаргу і залишити рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення;

2) скасувати судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення;

3) призначити справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами другою, третьою цієї статті.

Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарга і залишення рішення без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення. З моменту проголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу.

 

Задача до теми № 23

Задача 1

Зарічанське відділення комерційного банку пред’явило в суд позов до Кролика про стягнення простроченої заборгованості по довгостроковій позиці, яка була йому надана строком на 7 ро­ків з нарахованими процентами по день видачі позовної заяви. Суд позов банку повністю задовільнив, і на забезпечення виконання наклав арешт на будинок, що належав відповідачу.

Судовий виконавець, не оголошуючи торгів, продав Зарічанському агропідприємству будинок, який належав Кролику, після чо­го підприємство звернулося в суд з позовом про виселення Кроли­ка з будинку. Цей позов був задоволений. Судова колегія в ци­вільних справах обласного суду рішення суду залишила в силі.

За скаргою Кролика на дії судового виконавця про порушення порядку продажу будинку агропідприємству, суд визнав акт про продаж будинку недійсним. Але тією ухвалою суд ствердив пере­дачу будинку агропідприємству і виконавче провадження по цьому визнав закінченим. В скарзі на ім’я голови обласного суду Кролик зазначив, що справа в суді була розглянута без пози­вача і відповідача, без з’ясування причин неявки їх в суд і при відсутності даних про вручення їм повістки. Коли і які суми спла­тив Кролик в рахунок одержаної позики, чи ставив позивач до відома Кролика про необхідність сплати заборгованості, яка причина прострочки, що допустив відповідач, — суд не встановив і ніяких заходів до з’ясування всіх цих необхідних для правильного рішення спору питань не вжив.

Постановляючи рішення, суд не врахував, що подані пізніше позивачем дані про розмір заборгованості суперечливі: в позовній заяві зазначено, що Кролик мав заборгованість 5500 грн.; в повідомленні банку було зазначено, що Кролик виплатив з моменту одержання позики тільки 500 грн, що решта складає 500 грн.; в осо­бистому рахунку зазначено, що Кролик вніс 550 грн., в довідці банку, доданої до касаційної скарги, зазначалось, що Кролик спла­тив борг по позиці в сумі 570 грн.

Не перевіривши цих розрахунків, суд не мав можливості об­грунтувати своє рішення по суті. Враховуючи, що факти, зазначені в скарзі, відповідали дійсності, вкажіть, як мусить реагувати голова обласного суду на цю скаргу? Складіть від його імені відповідний процесуальний документ. Які підстави для опротестування судового рішення в порядку нагляду? Визначіть можливих суб’єк­тів опротестування судового рішення по цій справі.

 

Задача 2

ЖЕК пред’явив в суд позов про розірвання з Вірченком договору житлового найму на підставі того, що він на спірній площі не проживає ряд років, а лише прописаний. До такого ви­сновку, задовільнивши позов, прийшов суд з оцінки показань свід­ків — сусідів відповідача по квартирі, які повідомили, що вони Вірченко рідко бачать в квартирі і що він не бере участі у витра­тах на загальні комунальні послуги. Між тим, з матеріалів справи вбачається, що Вірченко є постійним жителем міста, працює стар­шим інженером науково-дослідного інституту, ніякої іншої житло­площі, окрім спірної, не має, і всі обов’язки наймача виконує сум­лінно.

Судова колегія в цивільних справах облсуду рішення районно­го суду залишила в силі. За протестом голови облсуду президія облсуду рішення районного суду та ухвалу судової колегії в цивіль­них справах облсуду скасувала і в позові ЖЕК про розірвання договору найму житлової площі відмовила.

Чи законна така постанова президії облсуду? Якщо ні, то як і хто має право її скасувати?

 

Задача 3

Аптекоуправління подало позовну заяву про виселення Криворучко на тій підставі, що відповідачка була звільнена з ро­боти провізора в зв’язку з виходом на пенсію за віком, а тому му­сить звільнити службову житлоплощу. Районний суд позов аптекоуправління задовільнив.

Судова колегія в цивільних справах обласного суду це рішення залишила в силі. Чи є підстави для опротестування цих постанов суду? Складіть протест прокурора області та постанову президії облсуду.

 

Задача 4

Панченко звернувся в суд з позовом про розірвання шлюбу в зв’язку з тим, що відповідачка дуже погано ставиться до його дітей від першого шлюбу: недружелюбство, погіршений режим харчування в порівнянні з дитиною відповідачки... Всі ці факти були підтвердженні при розгляді справи в суді. Відпові­дачка вважала, що сім’я розпалася і поновити її неможливо, не вимагала примирення і ставила питання лише про матеріальне за­безпечення їх сина позивачем. Суд постановив розірвати шлюб, надавши право відповідачці при оформленні розлучення в орга­нах РАГСу присвоїти їй дошлюбне прізвище — Коваленко. Судова колегія в цивільних справах облсуду скасувала це рішення і, прий­нявши справу до свого провадження, відмовила позивачу в розір­ванні шлюбу і постановила стягувати з нього аліменти на утриман­ня усиновленого ним хлопця Володимира. Панченко вважав, що судова колегія в цивільних справах не­обгрунтоване відмовила йому в позові про розірвання шлюбу та стягнула аліменти. Якщо це так, то як він може добитися скасу­вання цієї постанови?

 

Задача 5

Мале підприємство “Заготскот” пред’явило в суд до Зубрихіна і Калабайди позов про відшкодування збитків, нанесе­них підвищеною виплатою вартості заготовлених тварин. Суд, роз­глянувши цю справу, в позові малому підприємству відмовив.

За скаргою позивача судова колегія в цивільних справах обл­суду рішення районного суду по відмові в позові до Зубрихіна за­лишила в силі; в частині ж звільнення від відповідальності Кала­байди рішення районного суду скасувала і справу передала на новий розгляд з пропозицією притягнути відповідачами, крім ньо­го, ще Сімка та Григоренка.

Встановивши, що Григоренко проживає в м. Новомосковську, районний суд своєю ухвалою направив справу для розгляду по суті в суд за місцем проживання Григоренка. Прокурор району, який брав участь у справі, вбачив у цій ухвалі порушення закону.

Вкажіть підвідомчість спорів, відповідачами в яких є особи, що проживають в різних містах? Сформулюйте висновок прокурора, що брав участь у справі в формі відповідного процесуального документа.

 

Задача 6

Колгосп пред’явив в суд позов про стягнення із завідую­чого млином Голоденка вартості нестачі борошна різних сортів, жита, вівса та інше. Відповідач по справі заперечував проти позо­ву, посилаючись на те, що він помилково не списав 1370 кг пше­ничного борошна по накладній № 179, яку він видав завідуючому коморою Присядьку. В зв’язку з цим суд відклав розгляд справи і виніс ухвалу про виклик Присядька в суд як свідка. В цей же день Присядько був допитаний судом як свідок, а потім в тому ж су­довому засіданні був притягнутий по справі відповідачем і проти нього і Голоденка було винесено рішення про стягнення суми пред’явленого поозву.

Судова колегія в цивільних справах обласного суду рішення залишила в силі. Чи є підстави для опротестування цих постанов суду в порядку нагляду?

 

Нормативно-правові акти та література:

 

4. Зайцев И.М. Устранение судебных ошибок в гражданском процессе - Саратов, 1965.

5. Лесницкая Л.Ф. Пересмотр решений в кассационном порядке, - М, 1974.

6. Елизаров Н.П. Основания к отмене судебных решений в кассационном порядке в советском гражданском процессе – Саратов. 1970.

ТЕМА № 24: Провадження у зв'язку з винятковими та нововиявленими обставинами.

 

План заняття

1. Сутність перегляду судових постанов по обставинах, що знову відкрилися.

2. Підстави перегляду по обставинах , що знову відкрилися.

3. Процесуальний порядок перегляду рішень, ухвал, постанов по обставинах , що знову відкрилися.

 

 

Методичні рекомендації

Під час вивчення теми необхідно звернути увагу на наступні питання.

Провадження у зв'язку із винятковими обставинами — це один із видів касаційного провадження, що має на меті перевірку рішень суду після їх касаційного розгляду.

Відповідно до ст. 353 ЦПК право оскарження судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про їх права і обов'язки. Скарги подаються до Верховного Суду України. Предметом оскарження можуть бути судові рішення у цивільних справах після їх перегляду у касаційному порядку.

Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;

2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Скарга може бути, подана протягом одного місяця з дня відкриття виняткових обставин. Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається за правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні.

За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам, які ставляться до касаційної скарги. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються.

Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією у складі 7 суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом 15 днів з дня надходження скарги. Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами. Скарга вважається допущеною до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і справа витребується, якщо хоча б 3 судді дійшли висновку про необхідність цього.

Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності. Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.

 

Задача до теми № 24

Задача 1

Рішенням суду був визначений такий порядок користу­вання земельною ділянкою: 13 сотих закріплено за Ізраловичем А.К., 15 сотих — за Хачатрян В. С. і Ізраловичем Г. А. З набуттям рішення законної сили, Хачатрян В. С. звернулася до суду про перегляд судового рішення, посилаючись на те, що суд при виз­наченні порядку користування земельною ділянкою виходив з того, що вона складається з 28 сотих, тоді, коли сільська Рада на її клопотання, після розгляду справи в суді зменшила ділянку на З сотих — незручних для користування.

Яку відповідь належить дати суду на заяву Хачатрян?

 

Задача 2

Між спадкоємцями Григоришиною і Бліновою виник спір з приводу поділу спадкового майна. Блінова вважала, що при визначенні її розміру частки майна не повинні враховуватися предмети домашнього вжитку. Возглянувши справу, суд поділив порівну майно між спадкоємцями, включив до нього і предмети домашнього вжитку. Через місяць до цього ж суду звернувся Буркаль із заявою до Григоришиної і Блінової про визнання права власності на спадко­ве майно, яке було поділено між відповідачами, і яке йому нале­жить за заповітом померлого батька Буркаль Г. К.

Яке буде рішення суду на цю вимогу? Які види спадщини пе­редбачені ЦК України?

 

 

Задача 3

Колгосп звернувся з позовом до Кузьмука про стягнен­ня з нього нанесеної шкоди нестачею товаро-матеріальних цінно­стей на складі колгоспу, де віпдовідач працював. Інтереси колгоспу в суді захищав його бухгалтер Промітний. Перебуваючи в приятельських відносинах з Кузьмуком, Промітний вступив з ним у злочинну змову і за отриманий хабар відмовився в більшій частині від позову, за яку начебто відповідач відзвіту­вався в колгоспі.

На цій підставі суд задовільнив 20% пред’явленої позовної су­ми. Прокуратурою району проти Промітного була порушена кри­мінальна справа і він був засуджений до позбавлення волі.

На цій підставі колгосп заявив вимогу про стягнення з Кузьмука неотриманих сум збитку, яка і була задоволена судом. Чи правильно була вирішена справа?

 

Задача 4

Квартирний відділ видав ордери на одну і ту ж квартиру Сидоренку і Коломійченку, який перший зайняв квартиру. Сидоренко звернувся до суду з позовом про визнання за ним пра­ва на житлоплощу і виселення Коломійченка, оскільки ордер йому видано на 4 дні раніше. Суд взявши до уваги, що сторони перебували на черзі і, за поясненням представника заводу, обидва підлягають забезпеченню житлом, відмовив Сидоренку в позові. Пізніше було встановлено, що Коломійченку належить будинок на праві осо­бистої власності в приміському районі міста, сполученому елек­тричкою, в зв’язку з чим районна Рада скасувала своє рішення про видачу Коломійченку ордера на житлоплощу в будинку за­воду.

Чи має право Сидоренко з цих підстав заявити позов про ви­селення Коломійченка М. М., коли йому стало про це відомо через 4 місяці?

 

Нормативно-правові акти та література:

 

1. Ломоносова Е.М. Пересмотр гражданских дел в связи с вновь открывшимися обстоятельствами. -Львов, 1972.

2 Зайцев Й Н Пересмотр по вновь открывшимс обстоятельствам // Советская юстиция, -1967 - № 18.

3 Блинов В Й Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам, М , 1968.