Ізоляційними покриттями.
Корозія металу. Види корозії. Корозія металу – це процес його руйнування внаслідок хімічної або електрохімічної взаємодії з корозійним середовищем. Є два основних види корозії – хімічна і електрохімічна. Під час хімічної корозії проходить окислення металу внаслідок взаїмодії з корозійним середовищем. Електрохімічна корозія – це руйнування металу в наслідок електрохімічної взаємодії з електролітами, цей процес супроводжується протіканням електричного струму, при чому один участок поверхні металу являється анодом (-), а інший – катодом (+). Руйнування проходить в основному на анодних ділянках металевих споруд. Електрохімічна корозія поділяється на такі види: 1/ підземну (грунтову) 2/ блукаючими струмами (там де є електричний рельсовий транспорт, мережі телефонного зв’язку і т.д.) 3/ біологічну (під впливом мікроорганізмів) 4/ атмосферну (в повітрі або у вологих газах) 5/ внутрішню (в трубопроводах або ємностях) 6/ контактну (при контактах металів з різними потенціалами в даному середовищі). Корозія буває суцільна і місцева, внутрішня і зовнішня. Основні показники ступеню корозії: 1/ втрата маси металу на одиниці поверхні 2/ глубина корозії в мм 3/ кількість корозійних очагів (каверн, язв, точок), їх загальна площа на одиницю поверхні 4/ час до появи першого корозійного утворення.
Пасивний і активний захист газопроводів від корозії. Є два метода захисту газопроводів від корозії: 1/ пасивний (від атмосферної і грунтової корозії) 2/ активний (від електрохімічної корозії) До пасивного методу відносяться: 1/ фарбування зовнішніх г/п 2/ нанесення ізоляційного покриття (для підземних г/п) До активного методу відносяться: 1/ катодний захист (від грунтової, катодна полярізація в межах від -0,9 до -2,5 В) 2/ протекторний (від грунтової на маленьких ділянках г/п, г/п із ЗВГ і ємностях) 3/ електродренажний (від блукаючих струмів, 1 дренажна установка – до 5км захисту) Періодичність проведення технічного огляду установок ЕХЗ: - катодні станції – 2 рази на місяць - протектори – 1 раз на 6 місяців -електродрінажі – 4 раза на місяць Для замірів потенціалів “земля – газопровід” на газопроводах (середнього тиску) встановлюють контрольно-вимірювальні пункти (КВП). Їх встановлюють: - в населених пунктах – через 200м по трасі г/п - в незаселених зонах – через 500м. Періодичність проведення замірів: - в зонах дії засобів захисту – не рідше 1 разу на 3 місяці - в інших випадках – не рідше 2 разів на рік. КВП і електрозрівнювальні перемички повинні встановлюватись на г/п після укладки його в траншею перед засипанням його землею. Введення установок ЕХЗ в експлуатацію повинно проводитись до здавання г/п в експлуатацію 3. Захист від корозії підземних сталевих газопроводів ізоляційними покриттями. Підземні г/п і резервуари зрідженого газу, які прокладаються в межах населених пунктів і промислових підприємств, повинні мати захисне ізоляційне покриття дуже посиленого типу. Товщина ізоляційного покриття повинна становити для труб з діаметром: - до 150мм – 7,5 мм - більше 150мм – 9 мм. Ізоляційні покриття наносять в базових умовах на спеціальних лініях (смт.Красне), а при необхідності – в польових умовах з дотриманням всіх вимог техніки безпеки і використанні ЗІЗ. Перед нанесенням ізоляції труби очищаються від бруду, окалини, іржі і пилу спеціальними кардощітками або нождаком до металевого блиску.
Після цього наноситься ізоляційне покриття в такому порядку: 1/ бітумна грунтовка (праймер) - рідка, складається з бітума і бензини, 1:2-по масі, 1:3-по об’єму, для кращого прилипання ізоляції до труби 2/ бітумно-гумова мастика – в’язка (бітум + гумова крихта + зелене масло) 3/ склотканина 4/ бітумно-гумова мастика 5/ склотканина 6/ бітумно-гумова мастика 7/ обгортка з крафтпаперу, яка захищає ізоляцію від механічних пошкоджень і витікання при перегріванні. Контроль ізоляційного покриття проводиться: 1/ в процесі приготування і нанесення 2/ в процесі будівництва г/п 3/ в процесі експлуатації (при шурфовому огляді)
4. Влаштування, призначення і місця розміщення ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|