Главная | Обратная связь

Застосування біопрепаратів

Охорона і використання місцевих ентомофагів

У різних агроценозах польових культур і садово-ягідних насаджень мешкає величезна кількість наших союзників у боротьбі зі шкідниками. Це численні види хижих турунів, сонечок, стафілінід, златоглазок, журчалок, хижих галлиц, клопів, численних паразитичних комах, павуків і багатьох інших енто- мофагов і акарифагів.

Помітна роль хижих турунів в обмеженні чисельності колорадського жука. Одна доросла жужелиця знищує за добу 3-5 личинок старшого віку і до 30-35 личинок молодших віків, або до 10 псевдогусіні ріпакової пильщика, або 3-5 гусениць листках вогнівки, або до 100 личинок галлиц. Один жук сонечка за добу знищує до 50 попелиць, а його личинки старшого віку — до 70 попелиць. Найдрібніше сонечко, яке називають стеторусом, за добу знищує в середньому 43 рухливі особини павутинних кліщів і 12 яєць. Прикладів подібного роду можна навести безліч, але й цих достатньо, щоб зробити один важливий висновок: роль місцевих ентомофагів у регулюванні чисельності фітофагів важко переоцінити. Отже, ентомофагів і акарифагів необхідно охороняти.

Хімічний метод

Сутність хімічного методу боротьби полягає в застосуванні проти шкідливих організмів різних хімічних речовин, найчастіше отруйних для них (пестициди). При систематичному застосуванні пестицидів виявляються деякі недоліки хімічного методу: накопичення отруйних залишків у сільськогосподарській продукції, небезпека отруєння людей і сільськогосподарських тварин, виникнення стійкості шкідників до пестицидів, масове розмноження шкідливих видів внаслідок загибелі ентомофагів. Також на сайте можна знайти ПАР (поверхнево активні речовини), що підсилюють дію активних речовин.

До хімічних методів боротьби зі шкідливими комахами відноситься також застосування речовин, що залучають, що відлякують комах або викликають у них безпліддя.

Такі речовини називаються аттрактантами. Відомі статеві атрактанти і харчові, що діють як кормові приманки, наприклад трімедлур, що привертає середземноморську плодову муху, а також — зброджують розчини цукру, патока і т. д. Аттрактанти можуть бути застосовані в комбінації з інсектицидами. Вивчаються і застосовуються деякі нові, перспективні напрями боротьби з використанням біологічно активних речовин — хімічних регуляторів поведінки комах, а також — регуляторів росту, розвитку і розмноження комах. Створені синтетичні препарати доречно розглядати в рамках хімічного методу (але не біологічного, як це іноді практикується). Серед хімічних регуляторів поведінки комах найбільшою популярністю користуються феромони, а з числа регуляторів росту, розвитку і розмноження комах — аналоги ювенільного гормону (ювеноїдів).

Розшифрована структура декількох сотень статевих феромонів комах і для багатьох з них створені синтетичні аналоги. Зокрема, в нашій країні з успіхом застосовуються пастки з аттрактантами (синтетичними статевими феромонами) яблуневої, сливової та східній плодожерок, непарного шовкопряда, гроздевой листовійки, ряду видів щелкунів. Вони використовуються для виявлення шкідників, встановлення сезонної динаміки їх популяцій, чисельності та термінів боротьби. Останнє можливо, якщо виявлено співвідношення між числом відловлюють особин і економічним порогом шкодочинності.

Синтетичні статеві феромони можуть бути використані і для боротьби зі шкідниками. Тут переважають два напрями: метод дезорієнтації самців, при якому навколишній простір насичується синтетичним статевим атрактантів, і створення «самцового вакууму».

Перспективне використання гормональних препаратів, і особливо синтетичних аналогів ювенільного гормону (ювеноїдів). Дія останніх може виявитися в порушенні метаморфоза і ембріонального розвитку і в припиненні діапаузи комах. Найбільш відомим з’єднанням з цієї групи є метопрен.

До групи інгібіторів синтезу хітину відноситься діфторбензурон, препаративна форма якого носить назву дімілін. Він володіє овіцідним, лярвіцідним і стерилізує дією.

Біологічно активні речовини можна застосовувати в комбінації один з одним (наприклад, інгібітори синтезу хітину і ювеноїдів з інсектицидами, стерилянти і з ентомофагами).

Застосування біопрепаратів

Біологічні препарати, діючим початком яких є мікроорганізми або продукти їх життєдіяльності, міцно входять в практику захисту рослин. В даний час широко застосовують лепідоцид і біток- сібаціллін проти листогризучих шкідників переважно із загону лускокрилих. Крім цих препаратів для застосування дозволені діпел, боверин, вертіціллін.

Застосування біопрепаратів, як і хімічних засобів захисту рослин, чітко регламентовано відносно використовуваних об’єктів і сільськогосподарських культур, норм витрати препарату, термінів обробок та інших параметрів. Біологічна ефективність біопрепаратів в значній мірі залежить від температури навколишнього середовища і віку личинок (гусениць) шкідника, проти яких проводять обробки. Найкращого результату досягають у тому випадку, коли проводять обробки при температурі повітря вище 18 ° С і проти личинок (гусениць) молодших віків.