 |
|
Адміністративний порядок захисту
Адміністративний порядок полягає насамперед у розв'язанні і вирішенні спору органом державного управління. Справи розглядаються на основі спеціальної процедури, яка є спрощеною порівняно з цивільним судочинством і виключає багато процесуальних дій. Обсяг процесуальних гарантій тут значно вужчий від судових. Так, далеко не завжди передбачається особиста участь заінтересованих осіб або їх представників у розгляді справи. Не є обов'язковим колегіальний розгляд спору. Закон може не регламентувати використання при розгляді справ в адміністративному порядку різних видів доказів, таких як показання свідків та ін. Свідків та експертів, що залучаються до участі в адміністративному проваджені, не попереджують про відповідальність за давання неправдивих свідчень або відмову від них.
Головний же недолік полягає в тому, що відомчі органи розгляду не користуються тим ступенем автономності, що наданий судам. У своїх діях вони керуються не тільки законом, а й загальними директивами і конкретними вказівками вищих органів управління.
До дій, які вважаються недобросовісною конкуренцією, належать:
1. Неправомірне використання чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, найменувань місць походження товарів, що можуть спричинити змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарської діяльності, який має пріоритет на їх використання.
2. Введення в оборот під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом зміни або вилучення з товару позначення справжнього
виробника.
3. Відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб'єкта господарської діяльності і введення цього виробу в оборот без зазначення виробника копії, що може привести до змішування з діяльністю
іншого суб'єкта господарської діяльності (це не поширюється на вироби, що мають охорону як об'єкти інтелектуальної власності)
4. Здійснення реклами, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами або діяльністю іншого суб'єкта господарської діяльності.
5. Поширення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що пов'язані з особою або діяльністю суб'єкта господарської діяльності, які зашкодили або можуть зашкодити діловій
репутації зазначеного суб'єкта.
6. Купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, непотрібних споживачеві або контрагенту.
7. Спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від установлення договірних відносин з цим суб'єктом господарської діяльності.
8. Спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, до надання постачальником конкуренту покупця (замовника) певних переваг перед покупцем
(замовником) без достатніх для цього підстав.
9. Схиляння суб'єкта господарської діяльності до розірвання договору з конкурентом іншого підприємця.
10. Підкуп працівника постачальника (або покупця) за неналежне виконання або невиконання цим працівником службових обов'язків, які випливають із договору між постачальником і покупцем, що
призвело або могло призвести до одержання конкурентом покупця
(або постачальника) певних переваг перед покупцем (або постачальником).
11. Неправомірний збір, розголошення і використання комерційної таємниці.
Ст. 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за недобросовісну конкуренцію:
Незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені – тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.
Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця, - тягне за собою накладення штрафу від п’яти до дев’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденціальної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця, - тягне за собою накладення штрафу від дев’яти до вісімнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.35 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», ст.28 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» та Правилами, підставами для початку розгляду справи є:
1. Заява суб’єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
2. Подання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
3. власна ініціатива органів Антимонопольного комітету України.
Особи, права яких порушені діями, можуть протягом шести місяців з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про захист своїх прав.
Правилами встановлені вимоги до заяви, яка має подаватися в письмовій формі, до якої повинні додаватись наявні у заявника матеріали, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику.
Закінчення строку звернення із заявою є підставою для відмови в прийнятті заяви.
У разі не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.
При цьому відповідним державним органам та суб'єктам господарювання можуть бути надані рекомендації щодо проведення заходів, спрямованих на запобігання порушенням, розвиток підприємництва і конкуренції.
Якщо порушення встановлено Антимонопольний комітет розглядає справу. Розгляд справи – це процедура, яка потребує виконання певних дій широкого спектру, тому можна виділити декілька етапів розгляду справи, які чітко визначені законом.