 |
|
Доброго дня, глибоко поважний голово державної екзаменаційної комісії,
вельмишановні члени комісії, шановні студенти!
СЛАЙД 1. Вашій увазі пропоную результати нашого дипломного дослідження «Назви їжі та напоїв у говірках Поділля: структурна організація і варіативність»
СЛАЙД 2.Лексика сучасних українських діалектів є наслідком тривалого історичного розвитку мови. З одного боку, саме в лексиці як у найчутливішій до змін ділянці мови в першу чергу відбиваються зміни, що мають місце в суспільстві. З другого боку, носіїв українських говорів дедалі стає менше, а з ними зникають і архаїчні пласти української лексики. Тому й не дивно, що на сучасному етапі розвитку вітчизняного мовознавства діалектологи намагаються зібрати й систематизувати регіональну лексику, укладаючи словники окремих говорів та Всеукраїнський Лексичний атлас української мови. У зв’язку з цим актуальності набуває систематичне вивчення подільської регіональної лексики різних тематичних груп, зокрема її структурної організації, варіативності, номінації, мотивації та ареальної поведінки.
Їжа та напої споконвіку відіграють важливу роль у житті людини, тому й не дивно, що лексика на її позначення здавна викликала інтерес у мовознавців загалом, зокрема і в українській діалектології: це праці Йосипа Олексійовича Дзендзелівського, Надії Дем’янівни Турчин, Зиновія Михайлович Бичка, Еріки Гоци Дюлівни та ін. Натомість подільські народні назви їжі та напоїв ще не були вивчені.
СЛАЙД 3. Метоюнашоїроботи було дослідження структурної організації тематичної групи лексики «Назви їжі та напої» і варіативності відповідних назв у говірках Поділля.
СЛАЙД 3.Поставлена мета зумовила розв’язання таких комплексних завдань:
По-перше, систематизувати теоретичні напрацювання вітчизняних дослідників структурної організації й варіативності діалектної лексики.
По-друге, структурувати зібрану подільську лексику тематичної групи лексики «Назви їжі та напоїв».
По-третє, проаналізувати явище формальної та семантичної варіативності подільських назв їжі та напоїв.
По-четверте, укласти тематичний словник назв їжі та напоїв говірок Поділля.
Джерельною базою дослідження слугували польові записи з 21 населеного пункту здійснені студентами Інституту філології й журналістики в 2006 – 2012 рр.:
1) с. Великі Пузирки Ізяславського р-ну Хмельницької обл.
2) м. Красилів Хмельницької обл.
3) с. Корделівка Калинівського р-ну Вінницької обл.
4) с. Кусиківці Літинського р-ну Вінницької обл.
5) с. Малинівка Літинського р-ну. Вінницької обл.
6) с. Рожична Оратівського р-ну Вінницької обл.
7) смт. Вороновиці Вінницького р-ну Вінницької обл.
8) смт. Сутиски Тиврівського р-ну Вінницької обл.
9) с. Заможне Барського р-ну Вінницької обл
10) с. Пляцина Барського р-ну Вінницької обл.
11) с. Конишків Мурило-Куриловського р-ну Вінницької обл.
12) с. Копайгород Барського р-ну Вінницької обл.
13) с. Кацмазів Жмеринського р-ну Вінницької обл.
14) с. Мартинівка Жмеринського р-ну Вінницької обл.
15) с. Гриненки Немирівського р-ну Вінницької обл.
16) с. Мурафа Шаргородського р-ну Вінницької обл.
17) с. Пеньківка Шаргородського р-ну Вінницької обл.
18) с. Вазлуївка Чернівецького р-ну Вінницької обл.
19) с. Писарівка Ямпільського р-ну Вінницької обл.
20) с. Вербки Чечельницького р-ну Вінницької обл.
21) с. Студена Піщанського р-ну Вінницької обл.
Зауважимо, що типологічні дослідження лексики на позначення їжі та напоїв у зазначених говірках стали можливими лише завдяки використанню як нами, так і нашими попередниками-студентами одного питальника – «Програми для збирання матеріалів до Лексичного складу української мови» Й. О. Дзендзелівського, який охоплює 123 питання про номінацію їжі та напоїв. Прослуховування та розписування експедиційних матеріалів дозволило нам вилучити 565 номінативних одиниць (ураховуючи всі можливі варіанти), які й сформували наш Словник назв їжі та напоїв говірок Поділля СЛАЙД 6.
СЛАЙД 7.Наші здобуткибули апробовані на двох конференціях: 4-а Регіональна наукова студентська конференція «Подільська регіональна лексикологія: стан та перспективи» (м. Вінниця, 03.04.2015) та Звітна конференція викладачів і студентів Інституту філології й журналістики (м. Вінниця, 22.04.2015).
За матеріалом дипломної роботи видрукувано 2 статті: «Лексико-фонетичне варіювання в тематичній групі лексики «Назв їжі та напоїв» (на матеріалі говірок Центрального Поділля)» (м. Умань, 2015 р.), «Структурна організація діалектної лексики: тематична та лексико-семантична варіативність» (м. Вінниця, 2015 р.).
Дипломну роботу виконано в розрізі наукової теми кафедри української мови Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського «Лексика Поділля (Регіональні особливості функціонування мови)» (керівник – професор Павликівська Наталія Михайлівна).
СЛАЙД 8.Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів (РОЗДІЛ 1. «Теоретичні засади структурної організації й варіативності лексики», РОЗДІЛ 2. «Структурна організація і варіативність у ТГЛ «Назви їжі та напоїв» у говірках Поділля», висновків, списку використаної літератури (52 позиції) та чотирьох додатків (Додаток А Реєстр проаналізованих говірок, Додаток Б Матриця ТГЛ «Назв їжі та напоїв», Додаток В Словник ТГЛ «Назви їжі та напоїв» у подільських говірках, Додаток Г Діаграми і схеми).
Відповідно до поставлених завдань ми висвітлимо одержанівисновки.
По-перше, діалектна мова – багатство українського народу. Лексика розвивається і знаходиться в постійній динаміці. Тому не дивно, що мовознавці активно досліджують діалектний склад мови, зокрема структурну організацію лексики та її варіативність.
Систематизовано теоретичні напрацювання вітчизняних дослідників щодо структурної організації лексики (праці Інни Валентинівни Гороф’янюк, Павла Юхимовича Гриценка, Тетяни Олександрівни Ястремської, Ганни Анфілофевни Уфімцевої, Федора Павловича Сорокалєтова та ін.). Спостережено, що на сучасному етапі розвитку мовознавзства науковці вже не ототожнюють поняття тематичної групи лексики і лексико-семантичної групи лексики, а, навпаки, розмежовують, поте досліджують їх у цілісності.
Явище варіативності, широко представлене в говорах, проаналізовано за теоретичними працями Степана Пилиповича Бевзенка, Павла Юхимовича Гриценка, Ольги Йосипівни Блінової, Зої Матівнони Богословської, Ери Василівної Кузнєцової, Олександра Івановича Смірницького, Федора Павловича Сорокалєтова та ін. Варіативність – явище, унаслідок якого може змінюватися зовнішня оболонка слова, проте незмінним залишається її значення. Сучасні мовознавці виділяють формальну варіативність (акцентуаційну, фонетичну, морфемну, граматичну) та лексико-семантичну. Ця класифікація і була покладена в основу нашого аналізу варіативності ТГЛ «Назви їжі та напоїв» у подільських говірках.
По-друге, структуровано діалектну лексику ТГЛ «Назви їжі та напоїв» подільського говору.Вироблено таку модель організації досліджуваної лексики (прошу звернути увагу на роздатковий матеріал – Схема 1): ТГЛ «Назви їжі та напоїв»членується на 4 лексико-семантичну групу («Назви приймання їжі залежно від часу її приймання», «Назви їжі рослинного походження», «Назви їжі тваринного походження», «Назви рідких та густих страв, заправок до страв, напоїв»). Кожна з ЛСГ поділяється на менші утворення – семантична підгрупа (СП): у межах ЛСГ «Назв приймання їжі залежно від часу її приймання» виділено 3 семантичні підгрупи (СП) (на позначення ранкового приймання їжі, приймання їжі в обід, їжі перед вечером). Окремі семантичні підгрупи (СП) діляться ще на семантичні мікрогрупи (СМ), напр., семантична підгрупа (СП) на позначення страв із круп містять 2 семантичні мікрогрупи (СМ) (на позначення густого супу (звичайного з пшона), заправленого салом, страв з густого запареного борошна (звичайно гречаного), засмачена салом, олією або маслом). Виявлено, що в досліджуваному матеріалі найбільш широку розгалуженість має ЛСГ назв їжі рослинного походження – 7 семантичних підгруп (СП), а саме у семантичній підгрупі (СП) назв страв із борошна, де виявлено 11 семантичних мікрогруп (СМ) лексики.
По-третє, СЛАЙД 9.аналіз явища варіативності ТГЛ «Назви їжі та напоїв» подільських говірок засвідчив, що найширше представлена лексико-семантична варіативність: 485 номенів (57%) (прошу звернути увагу на роздатковий матеріал – Діаграма 1). Наведемо окремі приклади: На позначення холодцю в говірках Поділля зафіксовано номени: хо|лодне (2, 4, 7-8, 17, 19) – д|рагл’і (6) – гиж|ки (8-10, 12-14, 17, 21) – с|туден’ (1-2) – холо|дец’ (1, 3, 5, 20)
Картопляник, оладку з тертої картоплі номінуютькартоп|л’аник (4-5, 13, 20) – барабо|л’анок (6) – де|рун (1-5, 7-8, 11-12, 14-16) – тер|чаники (18) – мли|нец’ (5, 9-10, 17) .
’Картопляний суп з крупами чи без них’ – йушка (4, 6, 14) – лех|вар (12) – |суп (3, 7-10, 15, 17, 19-21) – картоп|л’анка (11) – барабо|л’аник (16) – круп|ник (2) – описові назви кар|тофл’і в |йушц’і (13, 18) – картоп|л’аниĭ|суп (1).
Серед формальної варіативності найбільш представлена фонетична СЛАЙД 10.: 185 лексем (50%) (прошу звернути увагу на роздатковий матеріал – Діаграма 2 «Формальна варіативність лексики ТГЛ «Назви їжі та напоїв» у говірках Поділля). Виявлено, що фонетичне варіювання в говірках Поділля найчастіше спричинене явищем взаємозаступлення приголосних звуків, напр.:[в] – [г]:|вурдитис’а(11, 20) – з|гурдитис’а (8, 15, 19) ’зсідатися при кип’ятінні (про несвіже молоко)’, [в] – [й]:кро|в’анка (4, 6, 11-12, 14-16, 18-19) – кроў|йанка (1-3, 5, 7, 13, 20-21) ’домашня кров’яна ковбаса’, [в] – [л]:го|р’іўка (9-13, 17-19) – го|р’ілка (1-3, 5-8, 15-16).
Морфемна варіативність представлена 117 лексемами (31%), напр.:б|л’ін (12, 19) – бли|нец’ (18) ’оладка’, об|йідок (8) – не|дойідки (12, 19)’недоїдені рештки яблука, груші’, |полуден’ (6) – попо|лудник(4) ’підвечірок, споживання їжі після обіду перед вечерею’ та ін.
Граматична варіативність представлена 40 (сорока) лексемами (11%), напр.:|рошчин (4, 19) – |рошчина (1-2, 5, 7, 11, 13, 20-21) ’розчина, закваска для тіста’, ба|лабушка (5, 16) – ба|лабушок (18) ’невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках діжі, макітри’,та ін., ку|л’астра (11-12, 15, 19, 21) – ку|л’астро (18) ’молозиво, густе молоко корови та ін. перед пологами і в перші дні після пологів’.
Найрідше у формальній варіативності фіксуємо акцентуаційну, яка представлена 30 лексемами (8 %): ви|фатинец’ (21) – |вихватен’ (18) ’перепічка, приплюснутий, поколотий ножем хлібець з кислого тіста, спечений на сковороді’, к|румка (11) – крум|ка (1) ’скибка, відрізаний ножем плоский кусок печеного хліба’, за|тирка (5, 13) – |зат’ірка (1-2) ’затірка, страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою’.
Спостережено, що широко представленев подільських говіркахявище полісемії. СЛАЙД 10.Так, найширшу семантику в ТГЛ «Назви їжі та напоїв»має лексема паляниця(10 сем) :
1) ’круглий корж з прісного тіста’ (7);
2) ’невеликий круглий хліб’ (1, 8, 13, 20);
3) ’круглий чи видовженої форми корж з прісного тіста, що випікається з начинкою (сир, зелень, яйце)’ : ’йі|йі |л’іпл’ат’ з роз|чини |тойі / шчо на х|л’іб приготоў|л’айут’ на|чинку, і роз|катуйут’ |т’істо / і кла|дут’ ту на|чинку і |л’іпл’ат’ //’ (21);
4) ’спечений корж з прісного тіста без форми’ (3);
5) ’хліб спечений із здобного тіста’ : |робл’ат’ з |т’іста, йа|ке розчи|н’айут’ / а та|кож с|хоже на х|л’іб / але доб|р’ішиĭ // ’ (5);
6) ’обрядовий хліб великого розміру’ (4);
7) ’видовжена або кругла хлібина’ (6);
8) ’плоскийкорж з прісного тіста’ (11-12, 14-16, 18);
9) ’тісто з сиром і шкварками ’ (19);
10) ’виріб з прісного тіста’ (2).
Відповідно найвужчу семантику – 1 лексичне значення - мають слова замішка ’процес змішування тіста’ (14, 19), маслянка ’побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла з вершків, сметани’ (1-8, 11-16, 18-21),страва ’їжа, яку люди вживають’(усі н. п.), борщ ’рідка страва, в яку входить багато овочів (червоний буряк, картопля, квасоля, капуста) та м’ясо’(усі н. п.).
Дослідження тематичної групи лексики «Назви їжі та напоїв» у подільських говірках є перспективним щодо, скажімо, вивчення мотивації вторинних назв, оскільки, як засвідчив проаналізований емпіричний матеріал,явище номінації цієї групи лексики зберігає велику кількість лінгвальних особливостей як подільського говору, так і української національної мови загалом.