 |
|
Організація змісту навчального матеріалу
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії №1
Завідувач кафедри
професор О.В. Тяжка
“______” _____________ 2007р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
| Навчальна дисципліна | Пропедевтична педіатрія |
| Модуль № | |
| Змістовний модуль № | 15,16 |
| Тема заняття | Змішане та штучне вигодовування немовлят |
| Курс | |
| Факультет | Медичний №1 |
Змішане та штучне вигодовування немовлят
1. Конкретні цілі:
Визначати показання до змішаного та штучного вигодовування дітей.
Засвоїти основні принципи проведення змішаного та штучного вигодовування дітей.
Засвоїти практичні навички щодо правильної організації цих видів вигодовування дітей 1-го року життя з урахуванням сучасних вимог, що розроблені провідними дієтологами ВООЗ (ЮНІСЕФ).
Аналізувати добовий раціон дитини, що перебуває на змішаному та штучному вигодовуванні, залежно від ступеня гіпогалактії та віку.
Складати приблизну схему раціону для дитини 1-го року життя, яка знаходиться на змішаному або штучному вигодовуванні.
Базовий рівень підготовки.
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навики |
| Нормальна анатомія Нормальна фізіологія Біохімія | Застосовувати знання про будову ШКТ у дітей та молочної залози. Пояснювати особливості функціонування ферментативних систем ШКТ у дітей та молочної залози у матері-годувальниці. Оцінювати склад сумішей та трактувати значимість їх компонентів для гармонійного розвитку дитини. |
Організація змісту навчального матеріалу
ШТУЧНЕ ВИГОДОВУВАННЯ
Штучне вигодовування – це вигодовування, при якому в перші 5 – 6 місяців життя дитина зовсім не отримує материнського молока або його кількість менша 1/5 необхідного добового раціону. Цей вид вигодовування не можна вважати рівноцінним природному навіть, незважаючи на суттєві досягнення сучасної дитячої дієтетики, наявність великої кількості молочних і немолочних сумішей для вигодовування дітей грудного віку, наближених за складом до грудного молока,.
Штучне вигодовування показане у випадках, коли у матері зовсім немає молока (агалактія) або наявні абсолютні протипоказання до грудного вигодовування такі як : активний туберкульоз у матері, декомпенсовані вади серця, злоякісні новоутворення і тяжкі захворювання крові (лейкемія, апластична анемія), ниркова та печінкова недостатність, тяжкі форми епілепсії, гострий психоз, тяжкі інфекційні хвороби (правець, сибірка, натуральна віспа), набутий в останні тижні вагітгості або після народження дитини сифіліс. З боку дитини показанням до штучного вигодовування є хвороби обміну речовин (фенілкетонурія, лейцинурія, галактоземія). Відносним протипоказанням до вигодовування грудним молоком власної матері є гемолітична хвороба новонароджених, що розвивається при Rh- або АВО-конфлікті. Рівень антитіл після пологів в крові матері і молозиві/молоці поступово знижується і найчастіше через 10-14 днів після народження дитину можна годувати материнським молоком.
Вірусні респіраторні інфекції матері, мастит не є протипоказанням до грудного вигодовування. Мати продовжує годувати дитину, дотримуючись при цьому протиепідемічних заходів.
Для штучного вигодовування використовують суміші виготовлені переважно на основі коров’ячого молока і його компонентів (сироватка, вершки). Коров’яче молоко істотно відрізняється від жіночого молока. Воно має високу осмолярність, містить у три рази більше білка і майже у 3 рази більше мінеральних речовин, в ньому багато казеїну, який справляє токсичну дію на ентероцити кишечника дитини і низький вміст альбуміну і глобуліну. Білки коров’ячого молока є чужерідними для дитячого організму, в той час як білки жіночого молока за своїм складом наближаються до білків дитячої крові. Враховуючи зазначені відмінності у складі і біологічну цінність коров’ячого та жіночого молока, а також особливості травного каналу дитини, високу потребу її в пластичному матеріалі, для вигодовування дітей грудного віку коров’яче молоко, як і молоко інших тварин, не використовується в нативному вигляді, з нього готують молочні суміші, які наближені за складом до грудного молока. Ці суміші називають адаптованими, оскільки за допомогою різних технологічних засобів їх адаптують до особливостей травлення та обміну речовин дітей грудного віку. При цьому адаптацію молока проводять за рахунок корекції основних харчових речовин, зокрема зниження вмісту великодисперсних білків та солей кальцію, зміни складу ліпідів, підвищення вмісту вуглеводів, що стимулюють розвиток біфідофлори кишечнику, зменшення вмісту казеїну, збільшення частки сироваткових білків альбумінів і глобулінів, а також наближення амінокислотного залишку до білків жіночого молока.
Для наближення жирового складу адаптованих сумішей до жіночого молока до них додають рослинні олії, багаті на поліненасичені жирні кислоти (соняшникову, кукурудзяну, кокосову, оливкову, бавовняну). Введення до складу сумішей рослинної олії покращує використання білка організмом дитини. Повноцінність засвоєння жиру також забезпечується формуванням тонкодисперсної сталої жирової емульсії, що утворюється в процесі гомогенізації.
Адаптація вуглеводного складу коров'ячого молока забезпечується додаванням лактолактулози або декстринмальтози, яким властивий біфідогенний ефект.
Усі замінники жіночого молока збагачені вітамінами А, Е, D, С, групи В та ін. Важливе значення для процесів травлення та обміну речовин має корекція формул відносно їх мінерального складу. Особливо це стосується кальцію, фосфору та заліза: співвідношення кальцію та фосфору наближене до такого в жіночому молоці, а заліза міститься навіть дещо більше.
Завдяки збалансованому співвідношенню білків, жирів і вуглеводів адаптовані суміші задовольняють потреби дитячого організму в головних нутрієнтах. На жаль, сучасні технології не дозволяють повною мірою проводити корекцію імунологічних, гормональних властивостей жіночого молока, однак деякі адаптовані молочні суміші збагачені біологічно активними факторами, такими як біфідобактерії («Біфілін», «НАН кисломолочний» та «НАН з біфідобактеріями», «Семпер з біфідобактеріями »), ацидофільно-дріжджові палички («Росток», «Біолакт адаптований», «Балбобек») окремо або в поєднанні з лізоцимом («Росток 1», ацидофільна суміш «Малютка» з лізоцимом, «Біолакт адаптований» з лізоцимом), або з додаванням сироваткових білків(«Біфідолакт», «Крошечка», «Віталакткисломолочний»), харчових волокон («Нутрилон антирефлюкс»). Розроблено також суміші, збагачені імуноглобулінами. Ці заходи деякою мірою поліпшують якість сумішей щодо імунобіологічних факторів.
Адаптовані молочні суміші за ступенем наближення їх складу до грудного молока підрозділяються на три категорії: високоадаптовані, менш адаптовані і частково адаптовані.Склад високоадаптованих сумішей найбільш наближений до складу грудного молока: за кількістю та співвідношенням білків (сироваткові білки : казеїн = 60:40; вмістом та структурою есенціальних жирних кислот (лінолевої, ліноленової та їх сімейства омега-3, омега-6); вуглеводами, збалансованим вмістом вітамінів, мікро- та макроелементів. Високоадаптовані суміші містять також біологічно активні субстанції, в числі яких таурін, холін, лецитин, інозитил, L-карнітин, які відіграють дуже важливу роль у низці біологічних процесів організму дитини, особливо у перші місяці життя (визрівання сітківки ока, провідної системи серця тощо).
До менш адаптованих молочних сумішей належать суміші, які називають казеїновими формулами. Ця назва зумовлена тим, що суміші готуються на основі коров’ячого молока, основним білком якого є казеїн. Ця група сумішей за своїм білковим складом, вмістом поліненасичених жирних кислот, вітамінів та мінеральних речовин збалансована відповідно до потреб дітей другого півріччя життя.
Частково адаптовані молочні суміші також є казеїновими формулами, їх склад лише частково наближений до складу грудного молока, вони не містять біологічно активних субстанцій (таурін, холін, L-карнітин) і не мають повного комплексу поліненасичених жирних кислот.
Для успішного проведення штучного вигодовування рекомендується використання лише адаптованих молочних сумішей, які, як вказувалось вище, максимально наближені за харчовою та енергетичною цінністю до грудного молока і відповідають функціональним можливостям та потребам дитячого організму.