 |
|
Спостереження та лабораторний контроль
Спостереження і лабораторний контроль здійснюються з метою своєчасного захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади і включають збирання, опрацювання і передавання інформації про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими біологічними агентами.
Головними чинниками, які забезпечують спостереження і лабораторний контроль на
території, є створення і підтримка в постійній готовності загальнодержавної, регіональних, місцевих та об'єктових систем спостереження і контролю, з включенням до них існуючих сил і засобів лабораторного контролю, незалежно від їх підпорядкованості і форм господарювання .
Загальнодержавний рівень мережі спостереження і лабораторного контролю формується на базі академічних науково-дослідних організацій і закладів центрального підпорядкування, галузевих науково-дослідних закладів (організацій), кафедр (лабораторій) вищих навчальних закладів відповідного профілю.
Регіональний рівень формується за рахунок закладів, організацій і профільних центрів, які функціонують на певній території. До його складу входять заклади санітарно-епідеміологічного, ветеринарного та агрохімічного профілю служб Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Місцевий і об'єктовий рівень складаються з базових лабораторій виробничих об'єднань міністерств, акціонерних товариств, які функціонують на їх території, або об'єктів економіки, а також санітарно-епідеміологічні, ветеринарні та агрохімічні установи місцевого підпорядкування.
У системі заходів ЦЗ, важливе місце займає захист продовольства, води, сировини та допоміжних матеріалів від забруднення радіоактивними речовинами, небезпечними хімічними речовинами і бактеріальними засобами.
4.3. Укриття у захисних спорудах 4.3.1. Загальні питання
Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом НХР, радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах (ЗС) ЦЗ. З цією метою повинно здійснюватись планомірне накопичення фонду ЗС (сховищ та протирадіаційних укриттів), які у повсякденній діяльності повинні використовуватись для господарської необхідності та обслуговування населення.
Захисні споруди повинні приводитись у готовність для прийому населення в строки, що не перевищують 12 год., а на АС та ХНО повинні утримуватись у готовності до негайного прийому населення.
Захисні споруди, що входять у склад АС та ХНО необхідно включати у пускові об'єкти першої черги. При цьому ввід до експлуатації сховищ при будівництві АС повинно передбачати до фізичного пуску їх першого енергоблоку.
Захист робітників та службовців підприємств, організацій та установ (далі - об'єкти), розташованих в зонах можливих сильних руйнувань, та тих, що продовжують свою виробничу діяльність у воєнний час, а також робочих змін чергового та лінійного персоналу об'єктів, що забезпечують життєдіяльність категорійних міст і об'єктів особливої важливості, повинно передбачуватись у сховищах. На АС передбачається захист у сховищах персоналу АС, робітників та службовців об'єктів (включаючи особовий склад військових та пожежних частин), що забезпечують функціонування та життєдіяльність цих станцій.
Захист робітників та службовців об'єктів першої та другої категорії по ЦЗ та інших об'єктів господарювання, що розташовані за межами зон можливих сильних руйнувань, а також населення, що проживає в не категорійних містах, селищах та сільських населених пунктах, та населених, що евакуйоване у вищевказані міські та сільські поселення повинно передбачуватись у протирадіаційних укриттях (ПРУ).
Фонд ЗС для робітників та службовців об'єктів створюється на їх території або поруч з ними, а для решти населення - в районах житлової забудови.
Створення фонду ЗС здійснюється завчасно, в мирний час, шляхом:
пристосування під захисні споруди підвальних приміщень у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують;
пристосування під захисні споруди окремо стоячих заглиблених споруд, що будуються або вже існують;
пристосування під сховища метрополітенів;
пристосування під захист населення підземних гірських виробок, печер та інших
підземних порожнин;
пристосування під захисні споруди приміщень у цокольних та наземних поверхах у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують або будівництво окремо стоячих піднесених захисних споруд.
Проектування ЗС здійснюється у відповідності до будівельних норм і правил проектування та інших нормативних документів.
Сховища та ПРУ повинно розташовувати в межах радіусу збору осіб, що укриваються, відповідно до схеми розміщення ЗС, генеральних схем розвитку та розміщення виробничих сил та розселення по економічним районам, схем розвитку та розміщення галузей господарства та промисловості, схем та проектів районного планування.
На об'єктах господарювання та в житловій забудові населених пунктів в одній із захисних споруд повинен бути обладнаний пункт управління об'єкту, населеного пункту, району міста.
На території АС і в селищах цих станцій повинні створюватися захищені пункти керування протиаварійними діями, оснащені обчислювальною технікою, засобами зв'язку, оповіщення, збору інформації про радіаційну і метеорологічну обстановку.
Захист нетранспортабельних хворих, а також медичного й обслуговуючого персоналу в закладах охорони здоров'я (лікарнях і клініках), які проектуються, будуються і вже діють, що розташовуються в зонах можливих сильних руйнувань, слід передбачати в сховищах. При цьому чисельність зазначених хворих слід приймати не менше 10% загальної проектної місткості лікувальних закладів у мирний час.
Захист хворих, медичного та обслуговуючого персоналу закладів охорони здоров'я, що розташовуються за зонами можливих, сильних руйнувань категорійних міст і об'єктів особливої важливості, а також лікувальних закладах, що розгортаються у воєнний час, повинна передбачатися в протирадіаційних укриттях, які слід проектувати на повний чисельний склад закладів по умовах їх функціонування в мирний час.
У захисних спорудах закладів охорони здоров'я, що діють у мирний час і мають у своєму складі ліжковий фонд, і лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час, крім основних приміщень для укриття хворих, медичного та обслуговуючого персоналу необхідно передбачати основні функціональні приміщення, що забезпечують проведення лікувального процесу.
Захист персоналу працюючих змін об'єктів по видобутку корисних копалин повинний, як правило, передбачатися в захисних спорудах розміщуваних у підземних гірських виробітках шахт і рудників.
Будівельники, інші робітники та службовці, що беруть участь у будівництві нових або в розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні діючих об'єктів, розташованих у зонах можливих сильних руйнувань, укриваються в укриттях, передбачених для захисту найбільшої працюючої зміни цих об'єктів.
У випадку будівництва об'єктів за межами зон можливих сильних руйнувань зазначений контингент населення укривається в протирадіаційних сховищах за місцем роботи, проживання або евакуації.
При чисельності працюючої зміни на підприємствах 50 чоловік і менше допускається будівництво захисних споруд, що забезпечують укриття найбільшої працюючої зміни груп підприємств.
4.3.2. Сховища
Сховища повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від розрахункового впливу вражаючих факторів ядерної зброї і звичайних засобів ураження (без урахування прямого влучення), бактеріальних (біологічних) засобів (БЗ), отруйних речовин (0Р), а також при необхідності від катастрофічного затоплення, НХР, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах.
Всі сховища (крім сховищ, розташованих у межах границь проектної забудови АЕС і в метрополітенах) повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від впливу
надлишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі ДРф=100 кПа (1 кгс/см2) і мати ступінь ослаблення проникаючої радіації захисними конструкціями рівну 1000.
Захисні конструкції, сховищ для пожежної техніки повинні бути розраховані на надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі, прийнятий для сховищ, у яких укривається особовий склад бойових розрахунків пожежної охорони.
Системи життєзабезпечення сховищ повинні забезпечувати безупинне перебування в них розрахункової кількості людей, що укриваються протягом двох діб (за винятком укриттів, розташованих у зонах можливих сильних руйнувань навколо АЕС).
Повітропостачання сховищ, як правило, повинно здійснюватися по двох режимах: чистої вентиляції (1-й режим)і фільтровентиляції (2-й режим).
У сховищах, розташованих у місцях можливої небезпечної загазованості повітря продуктами горіння, у зонах можливого небезпечного хімічного зараження, можливих сильних руйнувань навколо АЕС і можливого катастрофічного затоплення, необхідно передбачати режим повної або часткової ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря (3-й режим).