 |
|
Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки - це визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів.
Потенційно небезпечний об'єкт (ПНО) - це об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії;
ПНО вважається об'єктом підвищеної небезпеки (ОПН) відповідного класу у випадку, якщо на ньому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС;
Нормативи порогових мас небезпечних речовин встановлюються Кабінетом міністрів України.
Ідентифікацію ОПН проводять СГД, у власності або користуванні яких є хоча б один ОГТН або які мають намір почати будівництво такого об'єкту.
У процесі ідентифікації для кожного ПНО розраховується сумарна маса будь-якої небезпечної речовини, з вказаних в нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин.
Процедура ідентифікації вважається закінченою, якщо виявиться, що сумарна маса хоча б одного зі всіх видів небезпечних речовин дорівнює або перевищує норматив порогової маси.
Порядок проведення ідентифікації ОПН, а також методика розрахунку сумарної маси небезпечної речовини визначені в [37].
Результати ідентифікації і розрахунки, на підставі яких вона проводилася, зберігаються суб'єктом господарської діяльності протягом 25 років.
Суб'єкт господарської діяльності за результатами ідентифікації складає повідомлення
про результати ідентифікації ОПН і подає його територіальним органам Держгірпромнагляду,
Державної інспекції ЦЗ та техногенної безпеки, Держекоінспекції, державної санітарно-
епідеміологічної служби, Держпожбезпеки, Держархбудінспекції, а також відповідній
місцевій адміністрації, або виконавському органу місцевої поради (уповноважені органи).
Уповноважені органи ведуть облік ОПН.
Держгірпромнагляд веде Державний реєстр ОПН і видає суб'єкту господарської діяльності свідоцтво про державну реєстрацію ОПН.
5.1.2. Декларування безпеки ОПН
Декларування безпеки ОПН здійснюється з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій і їх наслідків.
Декларування безпеки проводить СГД, який складає декларацію безпеки - документ, що визначає комплекс заходів, яки вживаються СГД з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності об'єкту до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.
Декларація безпеки повинна включати:
дослідження ступеня небезпеки і оцінку рівня ризику
оцінку готовності ОПО до експлуатації відповідно до вимог безпеки промислових об'єктів
розробку рішень, направлених на зниження ризику, і реалізацію заходів щодо запобігання можливих аварій
розробку заходів щодо локалізації і ліквідації можливих наслідків аварій
для ОПН, який будується або реконструюється видачу інформації про заходи, передбачені проектною документацією і планованих до здійснення під час експлуатації.
Порядок розробки декларації безпеки ОПН, її зміст, методика визначення ризиків і їх прийнятні рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України [37].
Декларація безпеки подається в ті ж адреси, що повідомлення про ідентифікацію.
Органи місцевої влади в регіональних засобах масової інформації дають відомості про ОПН, зокрема про способи сповіщення і необхідні дії населення у разі виникнення аварії.
5.1.3.Паспортизація та реєстрація ПНО
Паспортизація ПНО - це процедура підготовки і представлення паспорта ПНО відповідно до вимог положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС [64].
Паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків ПНО, затверджених комісіями із питань ТЕБ та НС, які складаються на підставі результатів ідентифікації ПНО.
Паспорт ПНО - документ певної форми, який містить структуровані дані про окремий ПНО. Форма паспорта ПНО повинна відповідати виду господарської діяльності окремого об'єкту (1НС - підприємство, 2НС - вугільна шахта, ЗНС - гідротехнічний об'єкт і т.п.). Форми паспортів потенційно небезпечних об'єктів розміщуються на офіційному сайті МНС України.
Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні п'ять років.
12!
Розташовані на території України ПНО підлягають реєстрації, тобто внесенню до Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів (далі -Реєстр) [41], який веде Державний департамент страхового фонду документації. Реєстрація обов'язкова для всіх ПНО незалежно від форми власності і підпорядкування. Не підлягають реєстрації в цьому Реєстрі залізничні, морські, повітряні та інші транспортні засоби, які перевозять небезпечні речовини.
ОГД, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки, розташованих за однією адресою, реєструється як один ПНО, а ОГД, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки, розташованих за різними адресами, реєструється як кілька окремих ПНО відповідно до адрес місцезнаходження джерел небезпеки.
Під час реєстрації Державний департамент страхового фонду документації надає кожному ПНО окремий реєстраційний номер, який зберігається у Реєстрі до повної ліквідації небезпечного об'єкта, а також свідоцтво про його реєстрацію.
Виключення ПНО з Реєстру проводиться у разі отримання Державним департаментом страхового фонду документації від осіб, які зареєстрували небезпечні об'єкти, акта про їх ліквідацію.
5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності проводиться відповідно до [48] з метою забезпечення відшкодування збитку, заподіяного життю, здоров'ю і майну третіх осіб, у тому числі навколишньому середовищу (природним ресурсам, територіям і об'єктам природно-заповідної фундації), в результаті пожеж та/або аварій на об'єктах підвищеної небезпеки.
Відшкодуванню підлягає прямій збиток заподіяний в результаті пожежі та/або аварії на ОПН життю, здоров'ю і майну третіх осіб, яке на момент настання випадку страховки знаходилося в їх володінні або користуванні, включаючи природні ресурси, території і об'єкти природно-заповідної фундації.
Сума страховки визначається кожному конкретному ОПН відповідно його категорії небезпеки:
для об'єктів 1 категорії небезпеки - 200000, об'єктів 2 категорії - 70000 і об'єктів З категорії - 45000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент числення суми страховки;
Слід відмітити, що такий підхід до визначення суми страхування не стимулює прагнення суб'єкта господарської діяльності до зниження ступеня ризику, оскільки незалежно від ступеня ризику для всіх об'єктів даної категорії страхова сума одна і та ж. Більш прогресивною є система визначення страхової суми в залежності від ступеню ризику. При такій системі експлуатація об'єкту з високим рівнем ризику стає економічно невигідною.
5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
Державна стандартизація з питань безпеки в умовах НС техногенного і природного характеру здійснюється відповідно до закону і направлена на забезпечення:
- безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів для життя і здоров'я людей і навколишнього
середовища;
- якості продукції (робіт, послуг) і матеріалів відповідно до рівня розвитку науки, техніки і
технологій;
- єдність принципів вимірювання;
- безпеки об'єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення техногенних
катастроф й інших надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
МНС України відповідно до [11]:
розробляє програму робіт із стандартизації у сфері ЦЗ, координує і контролює її виконання;
приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації у сфері цивільного захисту,
визначає їх повноваження та порядок діяльності;
ДО
-10 трі
ио
ел [О
ає ої
їм
з У
бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації.
5.1.6. Державна експертизау сфері цивільного захисту
Державна експертиза проектів і рішень в області техногенної безпеки об'єктів виробничого і соціального призначення, які можуть спричинити НС техногенного чи природного характеру і вплинути на стан захисту населення і територій від їх наслідків, організовується урядовим органом державного нагляду у сфері ЦЗ і проводиться відповідно до закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України .
5.1.7. Державний нагляд і контрольу сфері цивільного захисту
Державний нагляд і контроль у сфері діяльності, пов'язаної з ОПН, здійснюють уповноважені законами органи влади, у тому числі спеціально уповноважені ЦОВВ і їх відповідні територіальні органи, до відання яких відповідно до закону віднесені питання:
охорони праці;
забезпечення екологічної безпеки і охорони навколишнього середовища;
захисту населення і територій від ЧС;
пожежної безпеки;
санітарно-епідемічної безпеки;
містобудування.