 |
|
Задачі, завдання та кейси для контролю знань
Задача 1. Оцінити хімічну обстановку на території об’єкту, що утворилася від руйнування на обвалованої ємності, яка містить 120 т хлору на залізничній станції «Сортувальна» на відстані 7 км. Метеоумови: швидкість вітру 3 м/с, температура повітря і ґрунту 20 ° С, ізотермія. Люди протигазами не забезпечені, час після аварії — 2 год.
Задача 2. Обсяг водоймища W=70 млн куб. м, ширина прорану В=100 м, глибина води перед греблею Н=50 м, середня швидкість проходу води V=5 куб.м/с. Визначити параметри хвилі проходу на відстані 25, 50 і 100 км від греблі при її руйнуванні.
Задача 3. Як визначити рівень радіації на 1 год, якщо реально його заміряно в будь-який час.
Рівень радіації, заміряний після аварії на АЕС через 10 годин Р10 = 5 Р/год. Визначити, в якій зоні радіоактивного забруднення знаходиться об’єкт та який рівень радіації очікується на об’єкті через дві доби після аварії.
Задача 4. Визначити дозу опромінення (Д) за 8 годин проведення рятувальних робіт в кабінах техніки (автомобілях), якщо рівень радіації через 5 годин після аварії на АЕС дорівнював 4,5 Р/год. До роботи приступили через 7 годин після аварії. Тобто Р5=4,5 Р/год, TH=7 год, TK=15 год.
Задача 5. Визначити надлишковий тиск, очікуваний в районі механічного цеху при вибуху ємності, у якій знаходиться 50 т зрідженого пропану, відстань від ємності до цеху 200 м.
Задача 6. Визначити максимальний можливий надлишковий тиск у районі цеху, якщо на відстані 200 м знаходиться резервуар об’ємом 1000 куб.м, заповнений бензином на 30%. Концентрація бензину в паровій фазі по ємності 2%, щільність бензину 0,75 т/куб.м.
Задача 7. Визначити максимальний можливий надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний на об’єкті при ядерному вибуху, якщо об’єкт розташований від центру прицілювання на відстані R = 7,0 км, по місту очікується ядерний вибух боєприпасами потужністю 1000 кт, ймовірне відхилення боєприпасів від центру прицілювання Е = 0,5 км, вид вибуху — наземний.
Задача 8. Оцінити стійкість електронного устаткування автоматизованої системи управління (АСУ) складального цеху заводу при впливі проникаючої радіації від вибуху нейтронного боєприпасу.
Вихідні дані. Віддалення цеху від ймовірної точки прицілювання Rг = 1,1 км; потужність боєприпасу q = 5 кт, ймовірне відхилення боєприпасу від точки прицілювання Е = 31 м, вид вибуху — повітряний на висоті 2 км. АСУ встановлена в одноповерховій виробничій споруді. До складу електронної системи входять інтегральні схеми, мікросхеми, блоки безперебійного живлення.
4.3.3. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю
Теоретичні проблемні питання для заліку
1. Галузевий моніторинг за станом безпеки.
2. Найменування та визначення основних показників джерел природних та техногенних НС.
3. Впровадження превентивних заходів щодо зменшення масштабів НС.
4. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
5. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
6. Основні етапи аналізу НС та прогнозування їхніх наслідків.
7. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами НС.
8. Зонування територій за ступенем небезпеки.
9. Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів НС.
10. Методика планування заходів із ліквідації наслідків НС.
11. Організація і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з відпрацювання заходів за планами реагування на НС, локалізації та ліквідації аварій.
12. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон.
13. Характеристика ступенів руйнування.
14. Метод розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибуху газоповітряних, паливно-повітряних сумішей.
15. Оцінка стійкості роботи ОГ внаслідок вибуху газоповітряної суміші.
16. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
17. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення і часу зберігання диму.
18. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.
19. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
20. Методика розрахунку необхідного часу на евакуацію людей із приміщень різного призначення, у яких виникає пожежа.
21. Методи визначення іонізуючих випромінювань.
22. Ознайомлення з основними технічними характеристиками приладів радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю.
23. Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження.
24. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними (РР) та отруйними речовинами (ОР) під час аварійного прогнозування можливої обстановки.
25. Порядок нанесення зон радіоактивного та хімічного забруднення на картографічну схему (план, карту).
26. Оцінка радіаційної та хімічної обстановки.
27. Визначення комплексу заходів захисту персоналу і матеріальних цінностей ОГ у разі виникнення аварії на радіаційно чи хімічно небезпечному об’єкті.
28. Типові режими радіаційного захисту і функціонування ОГ в умовах радіоактивного забруднення місцевості.
29. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку.
30. Укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнту їхнього захисту від дії проникної радіації.
31. Прогнозування обстановки і дії персоналу під час вибуху ємкості з газоповітряною сумішшю.
32. Визначення порядку оповіщення робітників і службовців.
33. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах НС, спричинених природними чинниками фізичного походження.
34. Інженерна підготовка зсувних та зсувонебезпечних територій.
35. Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховищ.
36. Визначення параметрів, характеру руху хвилі прориву при повному руйнуванні підпірних споруд водосховища.
37. Розрахунок хвилі прориву при частковому руйнуванні греблі.
38. Порядок нанесення на карту ділянки затоплення місцевості.
39. Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях.
40. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.
41. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
42. Розрахунок сил і засобів при затопленні (підтопленні) населених пунктів.
43. Розрахунок загального обсягу збитків.
44. Методика оцінки збитків від негативних наслідків НС.
Питання профільної підготовки