Главная | Обратная связь

Поняття торгівлі і товароруху

Слово «торгівля» має два тлумачення. В першому ви­падку — це галузь народного господарства, до якої належать усі торгові посередники, незалежно від того, мають чи не мають во­ни право власності на товари, а саме:

• підприємства оптової торгівлі з правом власності на товари (незалежні оптовики, дистриб'ютори, оптовики-консигнанти, то­ргові доми, оптовики-організатори, оптовики-посилторговці, оптовики-комівояжери);

• посередницькі структури без права власності на товари (аге­нти, оптовики-консигнатори, комісіонери, брокери);

• організатори оптового обороту (виставки, оптові ярмарки, товарні біржі, аукціони, оптові продовольчі ринки);

• підприємства роздрібної торгівлі і фізичні особи, зареєстро­вані як підприємці.

Усі вони мають справу з торгівлею товарами і тому відносять­ся до цієї галузі.

У другому випадку під словом «торгівля» розуміють процес або дію, тобто мова йде про продаж, зміну власника товару. Тор­гівля — це те ж саме, що і комерція (від лат. соттеrсіит — тор­гівля). Комерцією (торгівлею) займаються майже всі підприємст­ва: виробничі, оптові і роздрібні. Але оптову торгівлю здійснюють в основному виробничі і оптові підприємства, а роздрібні — роздрібну торгівлю, тобто продаж товарів населенню.

Результатом торгівлі є продаж або реалізація продукції (това­рів). Залежно від того, хто кому продав товари, продаж назива­ють по-різному:

1. Виробниче підприємство продає товари іншому виробни­чому підприємству або підприємству оптової торгівлі. Це збут продукції (оптова реалізація).

2. Підприємство оптової торгівлі продає товари підприємству роздрібної торгівлі. Це оптова торгівля (оптова реалізація).

3. Підприємство оптової торгівлі продає товари іноземному по­купцю (на експорт). Це теж оптова торгівля (оптова реалізація).

4. Підприємство роздрібної торгівлі продає товари населенню. Це роздрібна торгівля (роздрібна реалізація).

5. Виробниче підприємство або підприємство оптової торгівлі продає товари населенню. Це теж роздрібна торгівля (роздрібна реалізація).

Характерною ознакою торгівлі (продажу) є зміна власника това­ру. В усіх перелічених випадках товари змінюють свого власника. Тому, якщо ми говоримо про підприємства оптової торгівлі, то ро­зуміємо тільки ті торговельні підприємства, які мають право влас­ності на товари. Інші підприємства, які не мають права власності на товари, лише надають певні послуги власнику товарів щодо їх про­сування, хоча і належать до підгалузі «оптова торгівля».

Зі зміною власника виникає необхідність фізичного перемі­щення товару, хоча воно може за часом і місцем не співпадати з моментом продажу. Крім того, товар може змінити одного влас­ника або навіть кількох, не змінюючи свого місця перебування і, навпаки, може бути перевезеним на великі відстані зі складу на склад без продажу.

Таким чином, рух товарів (товарорух) здійснюється в еконо­мічному і територіальному просторах.

Рух в економічному просторі полягає в переході товару від одного власника до іншого, в зміні прав власності на товар. Фізи­чний рух товару — це його територіальне переміщення з одного географічного пункту в інший. Товарорух передбачає потенційну можливість багаторазового (багатоланцюгового) переходу товару від одного власника до іншого. Тому ланцюговість товароруху (торгово-організаційна ланцюговість)— це число переходів то­вару від одного власника до іншого, а складська ланцюго­вість — число перевезень товару з одного складу на інший. За інших рівних умов чисельні перепродажі товару (тобто велике число торгово-організаційних ланцюгів, а також складів, через які проходить товар на шляху від виробника до споживача) збі­льшують витрати обігу, вартість товару та його ціну. Це невигід­но для кінцевих споживачів, але вигідно підприємствам оптової торгівлі. Таке явище має широке розповсюдження в торгівлі наф­топродуктами, продуктами харчування та ін.

У надмірному зростанні ланцюговості, як правило, виробник не зацікавлений, оскільки він мусить ділитися з додатковими по­середниками частиною потенційного прибутку. Це невигідно і кінцевому споживачу: зайві ланцюги підвищують кінцеву ціну. У свою чергу, зростання ціни за рахунок збільшення ланцюговості товароруху може призвести до уповільнення товароруху, зрос­тання запасів і навіть до скорочення попиту, до кризового стану щодо збуту товару. Число учасників товароруху залежить від пе­вних умов, від попиту і пропозиції, від фізичних властивостей товару, від організації оптового і споживчого ринків, від стану матеріально-технічної бази, загальної ситуації на товарному рин­ку тощо. Ланцюговість товароруху залежить від маркетингової стратегії вибору постачальником каналу товароруху, тобто шляху переміщення товару в економічному просторі.

Канал товароруху — це сукупність і послідовність підпри­ємств оптової і роздрібної торгівлі, які доводять товар від вироб­ника до кінцевого споживача.

У маркетингу існує така класифікація каналів товароруху (рис. 4.1):

1) прямі канали товароруху (канали нульового рівня): виробник > споживач;

2) опосередковані канали товароруху, зокрема:

• однорівневі;

• дворівневі;

• трирівневі;

• багаторівневі.

Часто канал товароруху також називають каналом розподілу або каналом збуту.

Під рівнями каналу товароруху розуміють підприємства опто­вої і роздрібної торгівлі, які мають право власності на товари, тобто купляють їх за власні або позичені кошти.

Процес товароруху можна вивчати за окремими етапами і ла­нцюгами. Поділ товароруху на етапи ґрунтується на ознаках за­вершеності процесу і розміру партії товару. Товарорух здійсню­ється у два етапи: оптовий і роздрібний. На оптовому етапі переміщуються і змінюють власника великі партії товару. Поку­пцями є юридичні особи (підприємства оптової і роздрібної тор­гівлі, в тому числі імпортери). На роздрібному етапі товари пере­ходять до кінцевого споживача — населення.

Сутність, функції