Главная | Обратная связь

Порівняльна характеристика різних видів транспорту

Україна має всі види транспорту — залізничний, авто­мобільний, авіаційний, морський, річковий і трубопровідний. Транспорт тісно взаємодіє з усіма галузями народного господарс­тва і соціальною сферою суспільства. Надійне транспортне об­слуговування є одним з обов'язкових умов успішного функціо­нування економіки.

Продукція і товари, що виробляються в країні, повинні бути перевезені до місць їх споживання. При цьому великого економі­чного значення набувають своєчасність їх вивозу і доставки до споживачів, що впливає на оборотність вкладених капіталів. А висока вартість перевезень обмежує зони збуту продукції і това­рів, їх конкурентоспроможність у ринковій економіці, впливає на ділову активність посередників на регіональних товарних ринках.

Динаміка вантажообороту за видами транспорту представлена в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

ДИНАІМІКА ВАНТАЖООБОРОТУ УКРАЇНИ ЗА 1990 — 2002 pp.

Різкий спад вантажообороту майже всіх видів транспорту припинився у 2001 p., а останніми роками намітилася тенденція до зростання вантажообороту, особливо на залізничному транс­порті. Зараз на залізничний і трубопровідний види транспорту припадає понад 90 % вантажообороту України.

Усі види транспорту в ринкових умовах взаємодіють і доповню­ють один одного на основі конкуренції з метою найбільш повного, безперебійного та якісного задоволення потреб суспільного виробни­цтва у вантажних перевезеннях. Транспортна система в умовах кон­куренції створює об'єктивні передумови для раціонального розподілу перевезень між різними видами транспорту, що призводить до скоро­чення транспортних витрат у народному господарстві в цілому.

Вибір ефективного виду транспорту для перевезення вантажів має здійснюватися на основі техніко-економічних розрахунків. При визначенні сфери використання видів транспорту необхідно враховувати такі їх особливості і переваги. Залізничний транспорт:

• регулярність перевезень незалежно від кліматичних умов, пори року і годин доби;

• висока пропускна і провізна спроможність у будь-якому напрямку;

• як правило, більш короткий шлях руху вантажів порівняно з річковим і морським транспортом, відносно невисока собівартість перевезень;

• більш висока швидкість доставки вантажів порівняно з річковим транспортом і висока маневреність у використанні рухомого складу (можливість регулювання вагонного парку, зміннім напрямку вантажопотоків тощо);

• висока ефективність при перевезеннях масових вантажів на великі і середні відстані, особливо маршрутами (поїздами).

Проте, враховуючи великі капітальні вкладення на будівництво і відтворення інфраструктури залізниць, найбільш ефективної використовувати залізничний транспорт в місцях значної концентрації вантажних потоків.

Автомобільний транспорт:

• більш висока, ніж на залізничному, річковому і морському транспорті, швидкість доставки вантажів і висока маневреність;

• можливість доставки вантажів від складу відправника до складу одержувача без перевантаження;

• регулярність і маневреність перевезень, у деяких випадках більш короткий шлях прямування, ніж залізничним і річковим транспортом;

• спроможність доставляти вантаж невеликими партіями від дрібних вантажовідправників або до дрібних вантажоодержувачів;

• менші порівняно з залізничним транспортом капітальні вкла­дення в разі освоєння малих вантажопотоків на невеликих від­станях.

Автомобільний транспорт найвигідніше використовувати для перевезення вантажів на короткі відстані (до 300 км), а також те­рмінових і вантажів, що швидко псуються, на великі відстані (понад 300 км).

Частка автомобільного транспорту у вантажообороті України невелика (5 %). Проте ним щорічно відправляється приблизно в 2,5 рази більше вантажів (у тоннах), ніж залізничним, і в 4,5 рази більше, ніж іншими видами транспорту. В Україні вантажооборот автомобільного транспорту і надалі зростатиме за рахунок передачі короткопробіжних перевезень з залізниць, реконструкції та розвитку мережі автомобільних доріг, оновлення парку і збі­льшення кількості вантажних автомобілів, зростання їх вантажо­підйомності.

Розвиток автомобільного транспорту дає змогу забезпечити йо­го широку кооперацію з іншими видами транспорту (залізничним, морським, річковим). Можливість централізованого завозу і виво­зу вантажів зі станцій, морських і річкових портів, концентрації вантажних операцій на меншій кількості добре оснащених станцій і портів сприяє кращому використанню техніки і робочої сили.

Морський транспорт:

• можливість здійснення масових міжконтинентальних пере­везень зовнішньоторговельних вантажів, міжбасейнових і внутрішньобасейнових перевезень вантажів між портами інших країн;

• нижча порівняно з іншими видами транспорту собівартість перевезень на далекі відстані;

• менші порівняно з річковим і залізничним транспортом ка­пітальні вкладення (в разі перевезень масових вантажів на далекі відстані).

Річковий транспорт:

• висока провізна спроможність на глибоководних ріках і по­рівняно невисока собівартість перевезень, особливо масових ван­тажів (піску, брухту чорних металів, будівельних матеріалів, зер­на тощо);

• невисокі питомі капітальні витрати, витрати металу і палива. Але річковий транспорт має істотні недоліки: напрями течії рік

не завжди співпадають з основними вантажопотоками; нерегуляр­ність перевезень протягом року; менша порівняно з залізничним транспортом швидкість доставки вантажів; більший, ніж в інших видах транспорту, шлях руху. Тому річковий транспорт викорис­товується в Україні переважно для доставки масових вантажів. Авіаційний транспорт:

• велика швидкість;

• малі терміни доставки вантажів.

Цей вид транспорту вважається найбільш ефективним для пе­ревезення цінних і таких, що швидко псуються, вантажів невели­кими партіями на далекі відстані, а також інших вантажів у райо­ни, де немає інших видів транспорту.

Трубопровідний транспорт:

• найнижча собівартість транспортування нафти і нафтопро­дуктів;

• найменші капітальні вкладення у розрахунку на одну тонну вантажу порівняно з іншими видами транспорту.

Конкурентоспроможність різних видів транспорту, в першу чергу, залежить від вартості перевезень. В умовах непомірного оподаткування, необхідності сплачувати безліч додаткових збо­рів і платежів український морський і річковий види транспорту фактично працюють на виживання. Так, вантажовласникам стало набагато вигідніше везти свою продукцію автомобільними шля­хами і залізницею, ніж користуватися послугами річкового транспорту в тому самому напрямку. Недосконала система опо­даткування звела нанівець очевидну перевагу України — єдиної країни в Європі, де глибоководна транспортна магістраль р. Дніпро так зручно перетинає територію всієї країни.

Протягом 1996—2002 pp. вантажооборот річкового транспор­ту скоротився на 30%, морського— аж у 14 разів. За останні 6 років (1997—2002 pp.) кількість річкових наливних і сухован­тажних суден зменшилася з 1257 до 870 одиниць, морських — з 265 до 219. Переключення вантажних перевезень на інші види транспорту ставить під сумнів фізичне відтворення та існування українського торгового флоту за рахунок власних прибутків транспортних підприємств.