Здавалка
Главная | Обратная связь

Автомобільний транспорт



Автомобільний транспорт є універсальним засобом ко­мунікації і посідає важливе місце у транспортній системі України. Цей вид транспорту призначений для невеликих вантажопотоків, що переміщуються не тільки на короткі відстані (в межах міст, ад­міністративних районів, областей), айв межах усієї території України завдяки мобільності і відсутності перевалки («від дверей до дверей»), особистому супроводженню вантажу водієм або екс­педитором, простоті оформлення перевізних документів і здійс­нення розрахунків порівняно з іншими видами транспорту.

Автомобільний транспорт поділяється на автомобільний транс­порт загального користування, відомчий та індивідуальний. Ав­тотранспорт загального користування — це автотранспортні за­соби перевізників, що використовуються ними для надання платних послуг з перевезень юридичним і фізичним особам. В Україні надання цих послуг підлягає ліцензуванню. Відомчий ав­тотранспорт— це автотранспортні засоби підприємств, органі­зацій, установ, що використовується ними тільки для власних по­треб. Індивідуальний автотранспорт — транспортні засоби фізич­них осіб, що використовуються ними тільки для власних потреб.

Автомобільні транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів, поділяються на:

• вантажні автомобілі;

• вантажно-пасажирські автомобілі;

• причепи.

Вантажні автомобілі класифікуються за кількома ознаками:

1) залежно від вантажопідйомності: 1-го класу (до 1 т); 2-го класу (від 1 до 3 т); 3-го класу (від 3 до 5 т); 4-го класу (від 5 до 8 т); 5-го класу (понад 8 т);

2) залежно від типу кузова: з бортовою платформою, фургони, контейнеровози, рефрижератори, цистерни, самоскиди, самона­вантажувачі;

3) залежно від фізико-хімічних властивостей вантажу, що перево­зиться: автомобілі загального призначення і спеціалізовані автомобілі.

Вантажні автомобілі загального призначення є найбільш роз­повсюдженими транспортними засобами і застосовуються для перевезення вантажів, які не потребують спеціальних умов транс­портування. До них належать автомобілі з універсальними кузо­вами, відкидними бортами тощо.

Спеціалізовані вантажні автомобілі пристосовані для переве­зення спеціальних вантажів або оснащені засобами вантаження і розвантаження, спеціальним устаткуванням для перевезення пев­них категорій вантажів (тих, що швидко псуються, і заморожених продуктів, меблів, легкових автомобілів, одягу на вішалках, надважких вантажів тощо).

Функціонування вантажного автомобільного транспорту на товарному ринку передбачає наявність автомобільних доріг, ван­тажних терміналів (автопортів), вантажних автомобільних стан­цій, контейнерних пунктів, об'єктів дорожнього сервісу та ін.

Вантажні термінали (автопорти) призначені для:

• вантаження, розвантаження та зберігання вантажів;

• збирання дрібних партій вантажів та оформлення їх у вели­ковагові відправлення за напрямами перевезень;

• технічного обслуговування і ремонту автомобільних транс­портних засобів;

• заправлення та миття автомобільних транспортних засобів;

• надання транспортно-експедиційних послуг;

• надання послуг з відпочинку, харчування та зв'язку для пе­ревізників і водіїв.

На вантажних автомобільних станціях забезпечується:

• навантаження, розвантаження та зберігання вантажів;

• збирання дрібних партій вантажів та формування їх у вели­ковагові відправлення за напрямами перевезень;

• надання транспортно-експедиційних послуг. У контейнерних пунктах забезпечується:

• вантаження та розвантаження контейнерів;

• зберігання контейнерів;

• збирання дрібних партій контейнерів та формування їх у ве­ликовагові відправлення за напрямами перевезень;

• ремонт та обслуговування контейнерів;

• надання транспортно-експедиційних послуг.

До об'єктів дорожнього сервісу належать: стоянки, мийки, автозаправні станції, мотелі, кемпінги, магазини, заклади громад­ського харчування, пункти зв'язку та медичної допомоги.

Надання послуг з перевезення вантажів здійснюється на під­ставі договору перевезення вантажу. Договір укладається між ва­нтажним перевізником (юридичною або фізичною особою) та за­мовником (вантажовідправником або вантажоодержувачем). У договорі визначаються: термін дії договору, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи щодо видачі і приймання ван­тажів, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки та відповідальність сторін, інші умови.

За 10 днів до початку кожного місяця вантажний перевізник: і замовник мають узгодити місячний план перевезень з розбивкою по декадах.

У договорі може бути вказано, що перевезення виконується на підставі заявок, що подаються замовником. У такому разі замов­ник подає заявку в термін, визначений договором. За погоджен­ням з вантажним перевізником замовник може передати заявку телефонограмою, телексом, факсом або в інший спосіб. У цьому випадку заявка має містити такі відомості: найменування і кількість вантажу, адреси вантаження і розвантаження, відстань пе­ревезення, рід упаковки.

Вантажні перевізники можуть перевозити вантажі також на підставі разового договору, укладеного на одну поїздку (дода­ток В).

Під час перевезення вантажу водій повинен мати при собі на­ступні документи: товарно-транспортну накладну, дорожній лист і вантажного автомобіля, санітарний паспорт на транспортний за­сіб і санітарну книжку з результатами медичного огляду водія (в разі перевезення харчових продуктів), посвідчення водія, служ­бове посвідчення, техпаспорт, талон про проходження техогляду.

Приймаючи вантаж до перевезення, водій автотранспортного підприємства повинен пред'явити матеріально відповідальній особі складу службове посвідчення або свій паспорт, дорожній лист з підписами, завіреними печаткою цього підприємства. Приймання вантажу до перевезення здійснюється шляхом зважування, обміру або підрахунку тарних місць. Вантажі, що відправ­ляються за пломбою вантажовідправника, водій приймає тільки за кількістю місць згідно з товарно-транспортною накладною. У накладній водій розписується на всіх примірниках. Перший при­мірник накладної залишається у вантажовідправника, другий — передається водієм вантажоодержувачу, третій і четвертий при­мірники з підписами і штампами вантажоодержувача водій пере­дає своєму автотранспортному підприємству — вантажному пе­ревізнику.

Вантаж, доставлений вантажоодержувачу, водій здає за кіль­кістю місць. У разі виявлення слідів розкриття тари або її полом­ки вантажоодержувач повинен здійснити приймання вантажу з розкриттям пошкодженої тари і перевіркою тарних місць, потім складає акт приймання вантажу, розписується в отриманні ван­тажу з посиланням на складений акт і проставляє штамп або пе­чатку.

Час прибуття автотранспортного засобу під вантаження ви­значається з моменту пред'явлення водієм вантажовідправнику дорожнього листа, а під розвантаження— з моменту пред'яв­лення вантажоодержувачу товарно-транспортної накладної.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.