Здавалка
Главная | Обратная связь

Основні принципи інформаційного права



 

Під принципами інформаційного права розуміють основні вихідні положення, які юридично закріплюють об’єктивні закономірності суспільного життя і виявляються в інформаційній сфері. Принципи інформаційного права, даючи змогу формувати це право як самостійну галузь, є системоутворюючими. Серед них основними є:

- принцип інформаційних відносин як таких, що утворюють комплексну галузь інформаційного права. Він означає, що інформаційні відносини, які виникають, згідно з особливостями і юридичними властивостями інформації та її багатофункціональності як основного об’єкта інформаційного права, мають на цій підставі специфіку, яка відрізняє їх від інших громадянських відносин, і становлять основу громадянських відносин в інформаційній сфері;

- принцип інформаційної власностіозначає, що під час передавання й поширення інформації як основного об’єкту інформаційного права, об’єктивно існують особливі категорії суб’єктів інформаційного права (творці, власники і споживачі інформації) поведінка яких реалізується на основі інформаційних правомочностей – права знати, володіти і застосовувати інформацію;

- принцип не відчуження інформації від її творця, власника і споживача (можливість позбавити суб’єкта отриманих знань) означає, що механізм відчуження інформації має замінюватися механізмом добровільної відмови від певних інформаційних правомочностей через встановлення за договором прав, обов’язків та відповідальності з використання цієї інформації після її передачі зазначеним суб’єктам;

- принцип комплексного регулювання відносин інформаційної власності (в розумінні визнання своєї власної), який означає, що такі відносини можуть регулюватися авторським правом майнової власності, та правом інвестиційної власності, залежно від конкретних умов;

- принцип інвестиційної власності, який означає, що механізм авторського права можна поширити на створення будь-якої відкритої інформації, яка становить інтерес для її творця, зокрема такої, що не стосується до результату творчості. під час цьому захищаються тільки майнові права творця інформації;

- принцип інформаційної речі, який базується на двоєдності матеріального носія та інформації, відображеній в ньому, і означає, що під час інформації об’єктивно існують особливі категорії власників інформаційних речей (власники-творці, власники-споживачі інформаційних речей), які реалізують традиційні правомочності власників, проте за умов обов’язкового дотримання ними інформаційних правомочностей;

- принцип типових інформаційно-правових норм означає, що такі норми, поза залежністю від галузі правового регулювання, мають певну специфіку, яка базується на особливостях та юридичних властивостях інформації. Ця специфіка виражається в тому, що будь-яка інформаційно-правова норма забезпечує регулювання відносин щодо створення, передачі, поширення і застосування інформації через інформаційної правомочності суб’єктів, згідно з особливостями та функціональним призначенням конкретної інформації.

Багатофункціональність інформації спричинює застосування в інформаційному праві різних методів правового регулювання інформаційних відносин, в залежності від виду інформації та її призначення в інформаційних процесах: збирання, накопичення й зберігання інформації, її пошуку, передавання й споживання. Зокрема, під час регулювання відносин щодо відповідальності за допущені правопорушення в інформаційній сфері треба застосовувати методи законодавства про адміністративні порушення та кримінального права.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.