 |
|
Структура утворення відходів в Україні
Лабораторна робота №
Тема:Оцінка впливу сміттєзвалищ твердих побутових відходів (ТПВ) на навколишнє середовище.
Мета:Ознайомитися з проблемою відходів в Україні та засвоїти методику оцінки економічних збитків від забруднення земельних угідь ТПВ
Основні теоретичні відомості
Виробнича та побутова діяльність людини неминуче пов'язана з утворенням відходів. Проблема відходів - це проблема великих міст, і чим більше місто, тим ця проблема гостріша.
Відходи розподіляють з урахуванням їх особливостей:
• за агрегатним станом на:газоподібні, рідкі та тверді.
• за походженням на:побутові(комунальні) та промислові.
За експертними оцінками загальний обсяг накопичених відходів в Україні сягає близько 30 мільярдів тон (50 тисяч тон на 1 км2 або 4 % території України), що є одним з найбільш високих показників накопичення відходів у світі.
Структура утворення відходів в Україні
| ВІДХОДИ – 100 % | ||
| Відходи гірничої промисловості (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька області) (88 %) | Відходи інших галузей промисловості (10 %) | Побутові відходи (2 %) |
Побутових відходів в Україні накопичено 60 млн. тон. Щорічно утворюється близько 10 млн. т. (0,7 кг на душу населення). Рівень їх утилізації близько 35 %, в той час, як в розвинених країнах – 50-70 %, а в Японії – 90 %. Найпоширеніший метод поводження з відходами в Україні – це їх захоронення. Так, Україна має 6 тисяч полігонів, які значною мірою вже використали свій ресурс, лише 4 сміттєспалювальних заводи (в Києві, Харкові, Севастополі та Дніпропетровську) і більше 3-х тисяч стихійних сміттєзвалищ.
Окрему проблему становлять токсичні відходи, які вже накопичилися в кількості 63 млн. т, зних 20 тисяч т – це непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (пестициди). Це хімічно стійкі сполуки з тривалим періодом природного напіврозпаду. Вони мають здатність нагромаджуватися в ґрунті й воді, просуватися в ланцюгах живлення, збільшуючи свою концентрацію на кожному трофічному рівні в декілька разів. Так, в кінці, накопичуються в тканинах людини іспричинюють захворювання нервової системи, серця, печінки тощо.
До складу ТПВ входять наступні компоненти:
1. Папір та картон -30%;
2. Харчові відходи - 28 %;
3. Скло -12%;
4. Метал чорний - 10 %;
5. Пластмаса - 5 %;
6. Деревина - 5 %;
7. Гума та шкіра - 3 %;
8. Текстиль - 2 %;
9. Кольоровий метал - 1 %;
10. Інші матеріали - 3 %.
Таке процентне співвідношення складу ТПВ дуже умовне, оскільки на нього впливає ступінь благоустрою житла (технічно облаштовані будинки - 0,5 кг, будинки приватного сектору - 1,5 кг), пори року, кліматичні та інші умови. Так, наприклад, особливо великі коливання харчових відходів - від 28 % весною до 45 % і більше влітку та восени.
Санітарна очистка міст від ТПВ здійснюється наступним чином: спочатку відходи збираються, потім відвозяться на сміттєпереробні (СПЗ) чи сміттєспалювальні заводи (ССЗ) з подальшою ліквідацією чи утилізацією. Важливо зазначити, що в Україні централізовано на СПЗ відбираються на утилізацію лише 2 цінні компоненти – чорний метал та папір.
Способи збору ТПВ:
- валовий збір (без розділу на окремі складові);
- роздільний збір.
Умовно методи знешкодження та переробки відходів поділяють:
1. Ліквідація– повне знищення відходів.
2. Утилізація– від знищення відходів отримують користь (тепло, світло, цінні речовини).
3. Реутилізація– отримання із використаної продукції, шляхом її переробки, нової продукції того ж або близького їй типу (наприклад, папір із макулатури, метал із металобрухту та ін.)
Методи поводження з відходами:
1. Складування та захороненияна полігонах і звалищах;
2. Спалюванняна сміттєспалювальних заводах;
3. очищення від шкідливих речовин, яке здійснюється такими способами:
- механічне очищення методом відстою у спеціальних відстійниках рідких стоків, фільтрування і т. Ін.;
- хімічне очищення, при якому шкідливі компоненти відходів перетворюються на осад або розкладаються;
- фізико-хімічне очищення, в основному, методом електролізу або іонообмінних смол;
- біологічне очищення за допомогою бактерій або інших живих організмів, які здатні розкладати шкідливі речовини в процесі життєдіяльності (метод активного мулу, біоплато, компостування та виробництво біогазу).
Компостування- це процес виготовлення органічних добрив, які отримують в результаті біологічного розкладу органічних відходів.
Складування відходів на міських звалищах є найбільш екологічно недосконалим способом їх знешкодження. ТПВ містять велику кількість вологих органічних речовин, які розкладаючись, виділяють гнилісні запахи та дуже забруднену токсичну рідину (фільтрат). При висиханні продукти неповного розкладу утворюють насичену забруднювачами та мікроорганізмами пилюку. В результаті відбувається інтенсивне забруднення повітря, ґрунту, поверхневих та ґрунтових вод. Розповсюджувачами патогенних мікроорганізмів (тобто носіями різних захворювань) є мухи, криси, пташки, бездомні собаки та коти. Мікроорганізми, які виявлені в ТПВ є збудниками гепатиту, туберкульозу, дизентерії, аскаридозу, респіраторних, алергічних, шкіряних та інших захворювань.
Окрім забруднення атмосфери газоподібними речовинами та пилом, що утворюються в результаті розкладу ТПВ, особливо небезпечними є газоподібні викиди при спалюванні сміття на звалищах, яке здійснюється відкритим способом. При цьому часто виділяються діоксини – надстійкі органічні забруднювачі. Діоксини руйнують гормональну систему людини, призводять до імунодефіциту і ослаблення захисних сил організму, сприяють розвитку жіночих хвороб, зростанню кількості викиднів та дітей-інвалідів. Також недоліком спалювання є накопичення великої кількості попелу (30% початкової маси сміття) з великим вмістом токсичних речовин.
На сьогоднішній день прийнято більше 50-ти нормативно-правових актів державного рівня з яких 14 Законів України, близько 30 рішень і постанов уряду, які регулюють діяльність у сфері поводження з відходами. Базовим є закон України „Про відходи” прийнятий 5 березня 1998 року. Нормативно-правова база України у сфері поводження з відходами наближена до вимог європейського законодавства, але через незадовільне фінансування на всіх рівнях (національному, регіональному, місцевому і підприємствах) та низьку екологічну свідомість населення вона не працює належним чином.
Завдання
Для розуміння глибини проблеми накопичення відходів та оволодіння методикою визначення оцінки економічних збитків, які завдає народному господарству забруднення навколишнього середовища ТПВ розв'язати задачу:
Сміттєзвалище міста Х (певного району) поповнюється щорічно на Мвттвердих відходів, які вилучають kгаземель на рік. Визначити обсяг економічних збитків від забруднення навколишнього середовища, якщо відомо, що сміттєзвалище функціонує xроків*.
Економічні збитки від забруднення земельних угідь визначаються за формулою:
де q - коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів; Зn - питомі збитки від розміщення однієї тони забруднюючих речовин на земельні ресурси, грн.; п - кількість забруднюючих речовин.
Таблиця 1