 |
|
Визначення інфраструктури ринку товарів та послуг.
У ширшому розумінні інфраструктура — це сукупність організаційно-правових форм, які опосередковують та гармонійно поєднують у завершену цілісність рух матеріальних ресурсів і ділових відносин. Інфраструктура ринкової економіки складається із ринків; товарів та послуг; засобів виробництва; фінансового ринку.
Ринок товарів та послуг базується на розгалуженій мережі товарних бірж, підприємств оптової торгівлі, маркетингових організацій, тобто інфраструктура ринку товарів та послуг — це організаційні, матеріальні та технічні засоби, за допомогою яких товари просуваються від місця безпосереднього виробництва до місця реалізації, нагромаджуються, зберігаються та продаються. Це також певні схеми й структури товаропросування, матеріально–технічна база оптової торгівлі, мережа роздрібних торгових підприємств, торговельно-технологічне обладнання, засоби організації і обліку товаропросування, система торговельних та післяпродажних послуг
Критерії класифікації ринків товарів та послуг.
Усі ринки перебувають у тісному зв’язку і взаємозалежності і поділяються на різні субринки і ринкові сегменти за допомогою спеціальних уточнювальних термінів (національний ринок, міжнародний ринок і т. ін.). Будь-який ринок характеризується складною структурою, що класифікується за різними критеріями:
1) залежно від економічного призначення об’єктів ринкових відносин — ринок споживчих товарів і послуг, ринок промислових товарів, ринок ноу-хау, сировинний ринок, ринок цінних паперів і т. ін.
2) залежно від географічного положення — місцевий, національний, світовий;
3) за ступенем обмеження конкуренції — монополістичний, олігополістичний, монопсонічний, вільний, мішаний;
4) за галузями виробництва: — автомобільний, нафтовий, комп’ютерний і т. ін.;
5) за характером продажу — оптовий, роздрібний.
Основні складові механізму функціонування ринку.
Координація незалежних рішень у ринковій економіці здійснюється з допомогою ринкового механізму. Організувальною силою цього механізму є ціни, які виконують функцію сигналів — інформаторів про умови на ринку для виготовлювачів і споживачів товарів. Тобто саме ціни стають генеральним координатором ринкової економіки. Через них утілюються в життя незліченні індивідуальні економічні рішення. Головною регулювальною та контролювальною силою ринкової економіки виступає конкуренція. Її форми та методи залежать від кількісного співвідношення продавців і покупців.
Конкуренція примушує продуцента виробляти саме ті вироби, які бажає придбати споживач, та ще й за низькими цінами. Для окремого товару конкуренція набирає вигляду конкурентності ринку. Для кожної фірми конкурентність ринку — це міра її можливостей впливати на умови реалізації власної продукції. Що менше окремі фірми впливають на ринок своєї продукції, то конкурентнішим він є.