Главная | Обратная связь

Розрахунок трубопроводів.

Знаходимо діаметр трубопроводів

, (1)

де - подача насоса, м³/с;

V_е - економічна доцільна швидкість руху рідини в трубопроводах,

V_е = 2…4 м/с.

В залежності від одержаного значення діаметру трубопроводів і заданого тиску гідронасоса вибираємо із стандартного ряду діаметр трубопроводів (стандартний). Діаметри трубопроводів вибираються по найближчому значенні в сторону збільшення [1].

Знаходимо дійсну швидкості руху рідини

, (2)

де - стандартний діаметр трубопроводів, м.

Втрати тиску в трубопроводі складаються з витрат в місцевих опорах і по довжині, що можна описати такою формулою

, (3)

де - втрати тиску в місцевих опорах, Па;

- втрати тиску по довжині, Па.

Втрати тиску в місцевих опорах визначаються за залежністю

, (4)

де - коефіцієнт місцевого опору, 0,99;

ρ - густина робочої рідини, ρ = 900кг/м³;

V - середня швидкість руху рідини в гідролініях, приймається, як знайдена згідно з залежністю (2), м/с.

Так як при проектуванні можливі варіанти при яких діаметр різних ділянок ( трубопровод, або рукава ), має різне значення, то і втрати тиску в місцевих опорах в цьому випадку слід вираховувати окремо з врахування різних значень швидкості руху рідини.

z - кількість місцевих гідравлічних опорів( поворотів), приймається згідно з технічними умовами роботи гідроприводу, рекомендується прийняти 4…7 опорів.

Втрати тиску по довжині визначаються за залежністю.

(5)

де: λ - коефіцієнт гідравлічного тертя, знаходиться за порядком, який викладений нижче;

- довжина трубопроводів (гідролінії), м;

d - діаметр трубопроводів (гідролінії), приймається як знайдений за формулою 10, м;

V - середня швидкість руху рідини в гідролінії, приймається аналогічно залежності (2), м/с;

ρ - густина робочої рідини, ρ = 900кг/м³.

Коефіцієнт гідравлічного тертя розраховується за формулами залежно від режиму руху рідини. Режим руху рідини встановлюється по числу Рейнольдса, яке вираховується по формулі

(6)

де V - середня швидкість руху робочої рідини, м/с (див. формулу 2);

d - діаметр трубопроводу (гідроліній), м (див. формулу 10);

- коефіцієнт кінематичної в’язкості робочої рідини, м²/с;

м²/с.

Режим руху рідини визначається шляхом порівняння вирахуваного числа Рейнольдса, R_e з критичним, R_{е кр} =2320.

Якщо R_e менше R _{е кр.} - режим руху води ламінарний і коефіцієнт λ вираховується за формулою

, (7)

де R_e - вирахуване число Рейнольдса.

Якщо ж R_e більше R_{e кр} режим турбулентний і тоді необхідно визначити його зону, що робиться за допомогою першого і другого граничних чисел Рейнольдса, тобто R_{е гр1} і R_{e гр2}, які в свою чергу визначаються залежностями

і (8)

де: d - діаметр трубопроводу, (див. формулу 1);

Δ - висота виступів шорсткості на внутрішній поверхні трубопроводу, 0,3…0,7 мм.

Отже, якщо враховане число Рейнольдса R_e < R_{e гр1} буде мати місце гідравлично гладка зона і коефіцієнт λ вираховується за залежністю

(9)

Якщо ж Re > R_{e гр 1}, але Re < Re _{гр 2} буде мати місце перехідна зона і коефіцієнт вираховується за залежністю

, (10)

Якщо ж R_e > R_{e гр2}, то зона буде шорстка і коефіцієнт вираховується за залежністю

, (11)

Вибір апаратури.

До гідроапаратури відносяться: дроселі, фільтри, клапани, розподільники, дільники потоку, гідрозамки і інше.

При виборі елементів гідроапаратури необхідно забезпечити дотримання умови – пропускна здатність кожного елемента гідроапаратури повинна бути більшою витрати рідини гідроциліндра, або гідромотора, тобто Q_га ≥ Q_гм, або Q_га≥ Q_гц, а також номінальний тиск повинен бути більшим перепаду тиску на гідродвигуні, тобто Р_га ≥ P_гм, Р_га ≥ Р_гц

Враховуючи ці умови за додатком 3 підбираємо елементи гідроапаратури і технічні параметри їх вносимо в таблицю 3.

Таблиця 3 - Технічні параметри гідроапаратури.

Назва	Тип	Номінальний тиск, Рном, МПа	Номінальна витрата, Qном, л/хв (м3/c)	Перепад тиску, Р, МПа	Маса, кг

Знаходимо перепад тиску: Р_га = Р_р + Р_ФТО