Главная | Обратная связь

Методика проведення семінарських занять

Провідне місце в навчальному процесі вищої школи відводиться лекціям. Вони визначають його зміст і спрямованість, у них дається систематичний науковий виклад кримінального процесу шляхом послідовного розкриття наукових фактів, процесів, явищ. Для засвоєння та закріплення матеріалу, представленого студентам на лекціях, у ВНЗ проводять семінарські заняття. Їх метою є: сприяти поглибленому засвоєнню студентами найбільш важливих і складних тем курсу; ознайомити студентів із наявною спеціальною літературою з даної проблематики, дати можли­вість для її опрацювання; виробити вміння самостійно працювати над документами та здійснювати їх науковий аналіз; навчити студентів аргументовано викладати свої погляди, простежувати причинно-наслідкові зв'язки, вести дискусію.

Ефективність семінарських занять забезпечується продуманою організацією та ретельною підготовкою викладача. Безпосередня підготовка до семінарських занять передбачає:

1) Визначити тему та план семінарського заняття, а також додаткові запитання, що сприятимуть розвитку аналітико-синтетичних вмінь студентів.

2) Скласти орієнтовний план роботи студентів на семінарському занятті.

3) Встановити, які з методів усного та письмового контролю доцільно використати при перевірці ступеню засвоєння студентами навчального матеріалу. При цьому варто пам’ятати, що методи усного контролю (індивідуальне, фронтальне, комбіноване опитування) розвивають логічне мислення, вміння висловлювати свої думки та аргументувати власну точку зору. Методи письмового контролю (самостійні роботи, контрольні роботи) дають можливість визначити якість знань, їх точність та усвідомленість. Особливе місце серед методів контролю успішності займають тести. Тестові завдання дають змогу за короткий час перевірити знання студентами обсягу певного навчального матеріалу, усувають суб’єктивізм і унеможливлюють випадковість в оцінюванні знань.

Студентові під час підготовки до семінарського заняття необхідно уважно опрацювати рекомендовану літературу, законспектувати основні думки, продумати й скласти план чи тези свого виступу.

При конспектуванні матеріалу, важливо щоб записи були стислими, але змістовними, якнайповніше висвітлювали зміст проблеми, що розглядається. Досягти цього можна, перш за все, вмілим підбором матеріалу, дотриманням стилю, де думка виражається досить коротко й лаконічно. Особливу увагу варто зосередити на найбільш яскравих фактах, прикладах, статистичних даних, також доцільно занотовувати власні думки, що виникли в ході опрацювання матеріалу.

Розкриваючи зміст питання студент повинен викладати матеріал у логічній послідовності, вміти проаналізувати проблему та обґрунтувати її. Наприкінці виступу студенту доцільно висловити власні судження, зробити висновки, а також варто звернути увагу на літературу, опрацьовану при підготовці до заняття. Під час відповіді доповідач може використовувати законспектований матеріал, але не читати його. Спірні і дискусійні питання вирішують під керівництвом викладача в процесі докладного обговорення на семінарі.

У робочій програмі представлені плани семінарських занять з кримінального процесу, рекомендації щодо відповіді на кожне запитання, ключові терміни та поняття, а також список джерел і літератури, який викладач рекомендує студентам для опрацювання.

Водночас, враховуючи специфіку навчання у вищій школі, конкретні сторінки рекомендованих джерел не вказані. Готуючись до семінарського заняття, студент повинен самостійно знайти потрібні розділи та параграфи. Поряд з рекомендованою літературою можна використати інші доступні джерела. Про найновіші надходження юридичної літератури студенти можуть довідатись на лекціях, або шляхом самостійного опрацювання. Окремо виділяються узагальнюючі дослідження (підручники), що можуть бути рекомендовані при підготовці до змістових модулів та екзамену.

В кінці кожної теми подано методичні рекомендації, основне завдання яких – допомогти студентам в організації їх навчальної діяльності, сприяти розвитку їх мислення, пізнавальних здібностей, формувати навички самостійної роботи з навчальною літературою. Методичні рекомендації містять план відповіді на кожне запитання та акцентують увагу студента на основних аспектах окресленої проблеми.

Методичні вказівки мають відповісти студентам на такі запитання:

– Яка навчальна мета певної роботи, чого вона має навчити?

– Який зміст роботи, що треба зробити?

– Що для цього треба знати і вміти?

– Чому слід використовувати саме пропоновані засоби, а не інші?

– Як виконується робота?

– Коли і для чого набуті вміння будуть потрібні?

Готуючись до семінарського заняття студент не повинен заучувати навчальний матеріал, а намагатися зрозуміти та усвідомити юридичні терміни та поняття, їх значення і наслідки. Тому необхідним є регулярне відвідування студентами лекцій, на яких викладач дає загальний огляд джерел, детально аналізує основні аспекти певної юридичної проблеми. Відомості, отримані під час лекцій є фундаментом у самостійній пізнавальній діяльності студентів.

В кінці семінару викладач чітко сформулює основні положення обговорюваної теми і робить узагальнюючий висновок. На основі цього висновку студенти вносять у свої записи відповідні доповнення та уточнення.

План семінарських занять з курсу “Кримінальний процес України”