 |
|
Шкала оцінювання знань студентів за ЄКТС
| Шкала в балах | Національна шкала | Шкала ЄКТС |
| 90-100 балів | 5 «відмінно» | А |
| 80-89 балів | 4 «дуже добре» | В |
| 65-79 балів | 4 «добре» | С |
| 55-64 бали | 3 «задовільно» | D |
| 50-54 бали | 3 «достатньо» | Е |
| 35-49 балів | 2 «незадовільно» | FX |
| 1-34 бали | 2 «неприйнятно» | F |
1.4. Курс вивчення навчальної дисципліни складається з освоєння змістових модулів (ЗМ) та складання підсумкового контролю (ПК). Структурними елементами ЗМ, які підлягають оцінюванню є аудиторна робота (АР), індивідуальна навчально-дослідна робота (ІНДРС), самостійна робота студентів (СРС).
1.5. За результатами вивчення кожного ЗМ студент може одержати максимальну кількість балів - 100, при цьому має місце наступний розподіл балів між структурними елементами ЗМ:
| Види навчальної діяльності (структурні елементи ЗМ) | Кількість балів (максимальна) | |
| Денна ф.н. | Заочна ф.н. | |
| 1. Аудиторна робота, в тому числі: - поточний контроль (на семінар-ських, практичних, лабораторних заняттях); - модульна контрольна робота. | ||
| 2. Самостійної робота студентів (СРС) | - | |
| 3.Індивідуальна навчально-дослідна робота студентів (ІНДРС) |
1.6. Об'єктом оцінювання аудиторної роботи виступає програмний матеріал різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряється під час проведення семінарських, практичних, лабораторних занять та модульних контрольних робіт.
Оцінювання студентів на семінарських, практичних та лабораторних заняттях проводиться за шестибальною шкалою (від нуля до п’яти), із виставленням оцінок у Журнал обліку успішності академічної групи.
Студенту повинні бути виставлені оцінки не менше, ніж за 60% проведених семінарських, практичних, лабораторних занять.
1.7.Модульна контрольна робота, яка проводиться по завершенню вивчення змістового модуля (сукупності тем, об’єднаних за логічною структурою та змістом), оцінюється і викладається в журнал. Модульні контрольні роботи проводяться викладачем на останньому семінарському (практичному) занятті із змістового модуля. Явка студента на модульну контрольну роботу обов’язкова.
1.8. Об’єктами оцінювання ІНДРСє творчі та індивідуальні навчально-дослідні завдання – завершені теоретичні або практичні роботи студентів в межах навчальної програми дисципліни, які виконуються на основі знань, умінь та навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, зокрема – виконання курсових та дипломних робіт (проектів), магістерських робіт, розрахунково-аналітичних робіт; складання і розв'язування задач; анотація прочитаної літератури з елементами науково-дослідної роботи; розробка і розв'язування тестових завдань; підготовка матеріалів на науковий семінар чи конференцію тощо.
Вид і зміст завдань, а також методика проведення ІНДРС визначається кафедрами університету.
Оцінюванню підлягає кожне обов’язкове для виконання студентом індивідуальне завдання.
Оцінювання ІНДРС проводиться за шестибальною шкалою (від нуля до п’яти), із виставленням оцінок у Журнал обліку успішності академічної групи.
1.9. Об'єктом оцінювання самостійної роботи виступає програмний матеріал винесений на самостійне опрацювання студентами.
Ознайомлення студентів з переліком питань, які виносяться на самостійне опрацювання повинно здійснюватися викладачем на лекційному занятті з відповідної теми. Оцінюванню підлягає самостійна робота студента з кожної теми, передбаченої тематичним планом навчальної дисципліни.
Оцінювання самостійної роботи студентів проводиться за шестибальною шкалою (від нуля до п’яти) із виставленням оцінок у Журнал обліку успішності академічної групи.
Контроль самостійної роботи здійснюється окремим питанням на модульній контрольній роботі або пред’явленням конспекту із питаннями самостійного вивчення, або усною відповіддю студента на семінарському занятті.
Методичні вказівки для самостійної роботи, форми та контроль оцінювання визначається кафедрами університету із врахуванням специфіки дисципліни.
1.10. Після виставлення оцінок за всі можливі об’єкти оцінювання, їх сума повинна бути трансформована у відповідну кількість балів, яка відповідає питомій вазі виду навчальної діяльності у підсумковій оцінці за дисципліну.
Така трансформація здійснюється за формулою:
| М = | Сума реальна × Z |
| Сума максимальна |
де
Сума реальна – сума оцінок, виставлених студенту за час освоєння даного виду навчальної діяльності; Сума реальна = а+б+в , де а, б, в – оцінки студента за об’єкт оцінювання.
Сума максимальна = кількість оцінок × 5 (тобто, максимальна сума цих оцінок).
Z – кількість балів, яка присвоєна даному виду навчальної діяльності.
1.11. Підсумкова кількість балів за змістовий модуль (ЗМ) є сумою балів, одержаних студентом за кожен вид навчальної діяльності, а саме:
ЗМ =(АР+ СРС+ІНДРС) ,
1.12. В межах навчального семестру в структурі навчальної дисципліни може бути виділено 2 або більше змістових модулі. Підсумкова оцінка за результатами вивчення всіх змістових модулів визначається за формулою:
ЗМ1 + ЗМ2 + … ЗМn
ЗМn= ----------------------------------------,
n
де n – кількість змістових модулів з дисципліни.
1.13. Якщо студент набрав за підсумками вивчення всіх змістових модулів з дисципліни 90 і більше балів, то дана кількість балів разом з її відповідниками у національній шкалі та шкалі ECTS заноситься викладачем у відомість обліку успішності та індивідуальний навчальний план студента.
1.14. Студенти, які набрали за підсумками вивчення всіх змістових модулів з дисципліни від 50 до 89 балів, зобов’язані проходити підсумковий контроль.
Студенти, які набрали за підсумками вивчення всіх змістових модулів з дисципліни меншу кількість балів перед складанням підсумкового контролю зобов’язані відпрацювати незадовільні оцінки та пропуски занять.
1.15. Завданням підсумкового контролює перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.
1.16. Підсумковий контроль проводиться у формі екзамену або заліку. Форма підсумкового контролю з дисципліни визначається освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів відповідної галузі знань, напряму підготовки чи спеціальності та навчальним планом.
1.17. В програмових вимогах для проведення підсумкового та модульного контролю викладач зобов'язаний включити питання, винесені на самостійне опрацювання та здійснити розподіл балів між завданнями, включеними до структури залікових чи екзаменаційних білетів.
1.18. Підсумковий контроль проводиться:
а) екзамени – в усній формі;
б) заліки – у формі виконання письмових завдань.
1.19. На підсумковий контроль виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо.
1.20. За результатами підсумкового контролю студент може отримати 100 балів. При цьому розподіл таких балів між завданнями, включеними до структури залікових чи екзаменаційних білетів, здійснюється викладачем навчальної дисципліни шляхом їх визначення у робочих навчальних програмах та навчально-методичних комплексах.
2.21. Підсумкова кількість балів (ПОд) за дисципліну після складання студентом підсумкового контролю (ПКб) визначається за формулою:
ПОд = (ЗМn+ ПКб) / 2
12.22. Результати модульних контрольних робіт, підсумки за змістовий модуль, оцінка за семестр, оцінка за підсумковий контроль, підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляються в Журналі обліку успішності академічної групи протягом трьох днів з моменту здійснення відповідних контрольних заходів.
1.23. Науково-педагогічні працівники університету зобов’язані у робочих навчальних програмах та навчально-методичних комплексах сформулювати:
а) розподіл тем навчальної дисципліни за змістовими модулями;
б) в межах шкали оцінювання, закріпленої у п. 2.3. даного Положення, визначити, що повинен знати і вміти студент по кожній навчальній дисципліні для отримання відповідних балів.