Здавалка
Главная | Обратная связь

Нюрнберзький та Токійський судові процеси

 

Ці процеси стали підтвердженням курсу на післявоєнний демократичний світ. Вперше в міжнародній практиці до судової відповідальності було притягнуто та суворо покарано воєнних злочинців, в тому числі й тих, які брали участь у підготовці, розв'язанні й веденні загарбницької війни, в плануванні та здійсненні акцій, спрямованих на знищення мирного населення.

 

Рішення про створення військового трибуналу прийняли уряди СРСР, США, Великобританії і Франції 8 серпня 1945 року у Лондоні (Лондонська угода). До цієї постанови приєдналося ще 19 держав. Тоді ж було ухвалено Статут трибуналу, який створювали на паритетних засадах з представників 4-х держав.

 

Нюрнберзький судовий процес проходив з 20 листопада 1945 року по 1 жовтня 1946 року. До суду міжнародного військового трибуналу були притягнуті вищі державні та військові діячі фашистської Німеччини. Захист обвинувачених взяли на себе 27 адвокатів. 8 з яких були у недалекому минулому членами нацистської партії. Процес тривав 317 днів. Його 407-е - останнє - засідання було найкоротшим. 12 злочинців були засуджені до страти через повішання, 3 - на довічне ув'язнення, 4 - до тюремного ув'язнення терміном від 10 до 20 років.

 

Токійський судовий процес над головними японськими воєнними злочинцями проходив з 3 травня 1946 року по 12 листопада 1948 року. До категорії головних воєнних злочинців було віднесено 28 осіб: членів японського уряду, державних діячів, високопоставлених військовиків. В ході процесу двое з них померли, одного визнали недієздатним. 7 злочинців були засуджені до смертної кари через повішання, 16 -до довічного тюремного ув'язнення, 1 -до 20 років і 1 -до 7 років. Серед страчених - колишні прем'єр-міністри Японії, військовий міністр. 22 червня 1948 року вирок було виконано. Для виконання вироку з США привезли '"заслуженого" ката сержанта Джона Вуді, який аналогічну процедуру виконав після Нюрнберзького процесу.

Токійський процес,судовий процес над головними японськими військовими злочинцями, що відбувався в Токіо з 3 травня 1946 по 12 листопада 1948 в Міжнародному військовому трибуналі для Далекого Сходу. Вимога суду над японськими військовими злочинцями була сформульована в декларації Потсдама (26 липня 1945); у Акті про капітуляцію Японії від 2 вересня 1945 дано зобов'язання «чесне виконувати умови декларації» Потсдама, включаючи покарання військових злочинців.

Суду було віддано 28 чоловік. Вирок ухвалений відносно 25, у тому числі 4 колишні прем'єр-міністри (Тодзіо, Хиранума, Хирота, Койсо), 11 колишніх міністрів (Араки, Хатина, Хосино, Ітагаки, Кайя, Кидо, Симада, Судзуки, Того, Сигеміцу, Мінами), 2 посли (Осима, Сираторі), 8 представників вищого генералітету (Доїхара, Кимура, Муто, Ока, Сато Умедзу, Мацуї, Хасимото). Під час процесу колишній міністр закордонних справ Мацуока і адмірал Нагано померли, і справа про них була припинена, а відносно ідеолога японського імперіалізму Окава, хворого прогресивним паралічем, — припинено.

В ході процесу було проведено 818 відкритих судових засідань і 131 засідання в суддівській кімнаті; трибунал прийняв 4356 документальних доказів і 1194 свідках свідчення (з яких 419 були заслуховують безпосередньо трибуналом). Підсудним була забезпечена можливість захищатися на суді, представляти докази, брати участь в допитах, кожен з них мав 3-4 адвокати. Винність всіх підсудних повністю підтвердилася. Після наради, що тривала більше 6 місяців, трибунал 4 листопада 1948 приступив до оголошення вироку (1214 сторінок). Вирок констатував, що впродовж всього періоду (1928-45), що розглядається трибуналом, зовнішня і внутрішня політика Японії була направлена на підготовку і розв'язування агресивних воєн. Підсудні спільно з ватажками фашистської Німеччини і Італії прагнули до завоювання світового панування, поневолення інших народів. Детально було розглянуто питання про агресивні дії проти СРСР, що складали один з основних елементів японської політики. Впродовж ряду років уряд Японії вів загарбницьку війну проти Китаю, грабував і знищував китайське населення, в грудні 1941 японська воєнщина напала без оголошення війни на американську військово-морську базу Перл-Харбор, а також на Гонконг і Сінгапур.

Матеріали процесу розкрили дійсні цілі, які переслідував японський «новий порядок» в Східній Азії, розкрили експансіоністські задуми японських імперіалістів, що намагалися під фальшивими гаслами створити паназіатськую імперію Ямато («велику східно-азіатську сферу сопроцветанія»).

Трибунал засудив до страти через повішення Тодзіо, Ітагаки, Хирота, Мацуї, Доїхара, Кимура і Муто; Того — до 20 і Сигеміцу — до 7 років позбавлення волі; останніх 16 підсудних — до довічного висновку. Вирок над засудженими до страти був приведений у виконання в ніч на 23 грудня 1948 в Токіо.

Токійський процес, як і Нюрнберзький процес, мав також істотне значення для затвердження принципів і норм сучасного міжнародного права, що розглядають агресію як тяжкий злочин.

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.