 |
|
Методи оцінки товарно-матеріальних запасів.
Тема 5.
Облік товарно-матеріальних запасів.
1.Системи (методи) обліку товарно-матеріальних запасів.
2.Методи оцінки товарно-матеріальних запасів.
3.Оцінка і відображення товарно-матеріальних запасів в балансі.
Системи (методи) обліку товарно-матеріальних запасів.
Товарно-матеріальними запасами вважаються: товари, які були куплені підприємством і зберігаються на складі для наступної реалізації; готова продукція, напівфабрикати та незавершене виробництво; різні матеріали, що зберігаються на складі і призначені для переробки в процесі виробництва для забезпечення виробничого процесу.
Товарно-матеріальні запаси складають значну частину активів підприємства і відображаються в балансі серед оборотних (поточних) активів. Водночас вони мають суттєвий вплив на фінансові результати підприємства.
У фінансовому обліку зарубіжних країн застосовуються дві системи (методи) обліку складських запасів.
1.Система постійного обліку запасів;
2.Система періодичного обліку запасів.
При системі постійного обліку запасів облік руху матеріалів, товарів та інших запасів ведеться на рахунку «Складські запаси» за їх видами - впродовж звітного періоду.
На кожну звітну дату залишки складських запасів визначаються на рахунках складських запасів. Системним порядком, тобто виходячи з інформації рахунків, визначається і сума витрачених матеріалів (запасів) При цьому методі на картках ведеться аналітичний облік руху матеріалів (запасів) впродовж звітного періоду. Одна картка відкривається на вид матеріалів.
Цей метод забезпечує ширшу інформацію про наявність та рух матеріальних цінностей за кількістю і вартістю - для управління.
Залишок на рахунку «Складські запаси» йде в баланс, а витрати місяця з рахунку «Собівартість реалізованих товарів» - у звіт про прибутки.
При системі періодичного обліку детальний облік матеріальних запасів впродовж звітного періоду на рахунку «Складські запаси» не ведеться. На ньому відображається тільки початковий залишок (на початок звітного періоду), який був визначений наприкінці минулого звітного періоду шляхом інвентаризації. Надходження складських запасів відображається на рахунку «Витрати на закупівлю»,який є рахунком елементів витрат.
Завдання полягає в тому, щоб визначити на кінець звітного періоду залишок невикористаних матеріалів ( чи товарів ) на складі і вартість використаних ( списаних ) запасів.
Для цього наприкінці звітного періоду проводять інвентаризацію запасів на складі і оцінюють залишок прийнятим методом.
Приклад: Залишок товарів на складі на кінець звітного періоду становіть 18000 дол., початковий залишок - 11400 дол., витрати на закупівлю - 45600 дол.
Сума витрачених товарів визначається за формулою:
Витрачені запаси = Залишок на початок періоду + Закупівлі (витрати на закупівлі) - Залишок запасів на кінець періоду.
Собівартість витрачених товарів = 11400 + 45600 - 18000 = 39000
Методи оцінки товарно-матеріальних запасів.
В умовах ринкових відносин одним з основних методологічних принципів обліку матеріальних запасів є оцінка. Помилка в їх оцінці на кінець поточного року негативно впливає на величину чистого прибутку і тим самим впливає на розмір оплаченого податку з прибутку.
Є ряд методів оцінки матеріальних запасів для фінансової звітності. Основна частина з них ґрунтується або на собівартості або на ринковій ціні.
У зарубіжних країнах використовують різні методи оцінки матеріальних запасів, а саме:
1.метод специфічної ідентифікації;
2.метод середньої вартості;
3.ФІФО ( перша партія в прибуток - перша у видатки )
4.ЛІФО (остання партія в видатки - перша у прибуток );
5.НІФО (наступна партія в прибуток - перша у видатки);
6.метод базових запасів;
7.ціна останнього придбання.
Метод ідентифікації.
Суть цього методу полягає в тому, що він закріплює фактичну вартість за конкретною одиницею запасу. Відповідно до цього методу на кожну одиницю товарю встановлюється певна ціна. Цей метод використовується при покупці і продажу одиниць продукції, які мають велику вартість (автомобілі, ювелірні вироби ).
Метож середньої вартості.
При використанні методу середньої вартості, вартість матеріальних запасів визначають діленням всієї (повної) вартості товарів (залишок на початок + всі товари, придбані протягом певного періоду) на кількість одиниць цих товарів. В результаті матимемо середньозважену вартість одиниці товару. Вартість матеріальних запасів визначена за методом середньої вартості, враховує всі ціни, за якими були придбані товари протягом звітного періоду і тим самим визначають збільшення і зниження.
Метод оцінки запасів за цінами перших закупок (ФІФО)
При цьому методі матеріальні запаси повинні бути списані за цінами придбання відповідних партій у хронологічному порядку надходження їх, тобто спочатку списують у видатки матеріали за цінами першої закупленої партії, потім другої, третьої і так до повного вибирання загальної кількості цього матеріалу. Порядок оцінки не залежить від фактичної послідовності витрачання партій матеріалів, що надійшли. При цьому методі враховують рух вартості, а не рух товару. Ефект від використання методу ФІФО полягає в тому, що матеріальні запаси на кінець періоду оцінюються за цінами останніх закупівель, а в собівартості реалізованої продукції використовуються ціни перших закупівель товарів. У період зростання цін метод ФІФО дає найбільш високий з можливих рівень чистого доходу, тому цей метод найкраще використовувати в умовах стабільної економіки.
Метод оцінки запасів за цінами останніх закупівель.
Це метод зворотній методу ФІФО, тобто витрачені матеріальні запаси оцінюються за вартістю останнього надходження, потім попереднього тощо, хоча їх фактичний рух може бути іншим. У період інфляції ЛІФО дає в результаті менший прибуток ніж ФІФО, відповідно менший податок. Одним з недоліків цього методу є недооцінка вартості запасів, постільки в балансі матеріальні запаси оцінюються і відображаються за цінами перших закупівель (попередніми цінами), а ця оцінка дуже часто не збігається з реальною вартістю матеріальних запасів. Метод ЛІФО доцільно використовувати тоді, коли для економіки характерні інфляційні або гіперфляційні процеси.
Оцінка матеріальних запасів за методами ФІФО, ЛІФО, НІФО (дол.).
Зміст операції Кількість Ціна Сума
Залишок на початок місяця 12 10 120
Надійшло за документами №1 25 10 250
№2 15 9 135
№3 30 8 240
Всьго надійшло 70 - 625
Витрачено у виробництво ФІФО 60 - 569
ЛІФО 60 - 525
НІФО 60 - 545
Залишок на кінець місяця ФІФО 22 8 176
ЛІФО 22 10 220
НІФО 22 909 200
Згідно з таблицею всього витрачено запасів 60 один. Спочатку зробимо оцінку витрачених запасів за методом ФІФО. З 60 одиниць 37 одиниць (12+25) оцінимо по 10 дол. на загальну суму 370 дол. Залишається (60-37) 23 одиниці, з яких 15 оцінимо по 9 дол. на суму 135 дол. Залишається (23-15) 8 одиниць які оцінимо за 8 дол. на суму 64 дол. Отже витрачені за місяць матеріальні запаси повинні бути оцінені на суму ь569 дол. (370+135+64)
Тепер зробимо розрахунок витрачених 60 одиниць матеріальних запасів за методом ЛІФО. Із зазначеної кількості (60 одиниць) 30 одиниць оцінимо за 8 дол. на суму 240 дол. Решту 30 одиниць витрачених матеріальних запасів оцінимо так: 15 одиниць за 9 дол. (9*15)=135 і 15 одиниць за 10 дол. (10*15)=150 дол. Загальна вартість витрачених запасів оцінених за методом ЛІФО, дорівнюватиме 525 дол. (24+135+150).
У залишку залишається 22 одиниці матеріального запасу
За методом ФІФО він буде оцінений так: 22*8=176 дол., а за методом ЛІФО 22*10 = 220 дол. Якщо допустити, що це була готова продукція, то побачимо як ці меторди впливають на величину прибутку.
Так собівартість товарів для продажу становила 745 дол. Тепер віднімаючи товарні запаси на кінець місяця в оцінці за методом ФІФО визначимо собівартість реалізованих товарів 569 (745-176). За методом ЛІФО собівартість реалізованих товарів дорівнюватиме 525 (745-220). Тепер якщо допустити, що нетто - реалізація за місяць становила 1000 дол., то при оцінці за методом ФІФО прибуток становитиме 431 дол. (1000-569), а при оцінці за методом ЛІФО - 475 дол. (1000-525).
Методи аналітичного обліку матеріальних запасів.
У зарубіжних країнах до методів аналітичного обліку матеріальних запасів відносяться:
· періодичного обліку матеріальних запасів;
· безперервного ( поточного ) обліку матеріальних запасів.