 |
|
Структура й апаратна база ІТСО
Як уже зазначалося, ІТСО доцільно створювати як одну з підсистем єдиної інтегрованої системи, побудованої відповідно до концепції "інтелектуального будинку".
Структура системи багато в чому залежить від глибини інтеграції, обумовленої характером взаємодії складених підсистем (на організаційно-адміністративному рівні, на рівні релейної логіки, загального програмного забезпечення і загальник цифрових інтерфейсів, на рівнях моделі "відкритих систем").
Дотепер об'єкти обладнуються в основному традиційними ТСБ, що обумовлюються наступними причинами:
o обмеженістю фінансових можливостей користувачів, що не дозволяє одноразово установити комплексну систему безпеки;
o наявністю в постійній експлуатації окремих, як правило, ТСБ що застаріли;
o станом ринку засобів безпеки, що пропонує ТСО, і системи на визначеній апаратній базі;
o застарілими нормативно-технічними обмеженнями з боку контролюючих державних структур;
o недостатнім рівнем кваліфікації і психологічних переваг з боку як замовників, так і підрядчиків робіт з установки охоронних систем.
Поза залежністю від конкретної ситуації на об'єкті доцільно розгорнути принаймні мінімальний комплекс технічних засобів безпеки, що складає фундамент ІТСО і здатний інтегруватися з іншими технічними системами. У перспективі такий комплекс дозволить нарощувати функціональні можливості ІТСО.
Звичайно технічні системи безпеки будуються за централізованим принципом із розміщенням на центральному посту охорони основної апаратури керування і контролю, що дозволяє приймати оперативні і найбільш раціональні рішення при виникненні неадекватних ситуацій. Разом з тим надмірна централізація знижує надійність і живучість систем.
Для поліпшення цих характеристик у ІТСО можливо часткове резервування устаткування центральної посади охорони на просторово вилученому резервному робочому місці. Дані від ГТСО можуть бути використані також на робочих місцях адміністратора Л В М, оператора бюро пропусків або співробітника відділу кадрів, диспетчера систем інженерного забезпечення, оператора систем оповіщення, виділеного співробітника служби безпеки фірми.
Крім того, для ІТСО із середнім рівнем інтеграції доцільно зберегти за кожною підсистемою деяку автономність функціонування, що дозволить убезпечити всю систему при виході з ладу однієї з підсистем і підвищити загальну надійність роботи ІТСО.
Необхідно відзначити, що недоцільно будувати ІТСО як цілком автоматичну систему, оскільки неможливо формалізувати всі ситуації, які реально зустрічаються на конкретному об'єкті. Отже, у першу чергу необхідно автоматизувати стандартні рутинні процеси, але остаточні рішення з найбільш важливих аспектів безпеки об'єкта повинна усе-таки приймати людина. Основне призначення інтегрованої системи і полягає саме в тому, щоб максимально полегшити оператору системи контроль за ситуацією на об'єкті, надати йому оброблену чітку інформацію, що не вимагає яких-небудь дій у стресовій ситуації.
Правильно побудована система буде реєструвати всі дії автоматики і людини (незалежно від бажання оператора системи - за принципом "чорної шухляди"), що дозволить аналізувати цю інформацію і на умовах компромісу розподіляти функції людини і технічних засобів.
Базова архітектура ІТСО являє собою центральний комп'ютер з терміналом оператора і принтером, що підключається до контролерів (датчиків) тих або інших підсистем -пристроїв. Контролери зв'язані з детекторами і виконавчими механізмами і виконують роль розподілених обчислювальних потужностей, що діють автономно на нижньому рівні системи.
Комп'ютер підключається до інформаційно-телекомунікаційної мережі фірми, наприклад, до ЛВМ, що забезпечує багатовикористований режим роботи з ІТСО і керування технічними засобами інтегрованих систем по стандартних цифрових протоколах, сумісним з інтерфейсами ЛВС.
При сумісності ІТСО з концепцією "інтелектуального будинку" у загальній мережі використовуються, як правило, оригінальні протоколи, розроблені ведучими фірмами-інтеграторами (Andover'Controls, Echelon, Honeywell, Johnson Controls).
Як і всякі порівняно нові об'єднуючі системи, система керування "інтелектуальним будинком" не має поки стандартних загальноприйнятих протоколів, що значно утрудняє її широке застосування. Найбільш популярні стандарти BACnet (Andover Controls), LonTalk (Еспе1оп)іпередбача-ють використання програмувальних контролерів, поєднуваних у мережу по вільних топологічних схемах за допомогою різних середовищ. Контролери виступають як проміжні пристрої, що погодять, між практично будь-яким устаткуванням різних систем будинку і мережею. Протоколи BACnet і LonTalk за допомогою маршрутизаторів можуть сполучатися з комп'ютерними мережами, що дозволяє мати ефективні розподілені системи керування.
Краще (але дороге) рішення при побудові ІТСО - застосування універсальних контролерів "З", що дозволяють працювати всім технічним засобам ІТСО (так само, як і устаткуванню інших систем "З") безпосередньо в мережі "інтелектуального будинку" без проміжних власних контролерів.
Комп'ютер у ІТСО бажано будувати по типу сервера,, що забезпечить його цілодобову і надійну роботу. Звідси і вимоги, пропоновані до використовуваного в ньому комплектуючим виробам і технічним рішенням, включаючи інтелектуальні системи безперебійного харчування й енергозбереження, гаряче резервування, контроль внутрішньої температури системного блоку.
Основні вимоги до архітектури ІТСО:
o відкрита розширювана архітектура з можливістю нарощування апаратних засобів і кількості користувачів;
o можливість роботи в мережі типу клієнт-сервер;
o відкрите програмне забезпечення (що працює в середовищі надійної операційної системи, наприклад, WINDOWS-NT, NOVELL NW) з можливістю розширення функцій і нарощування користувальницьких модулів, що допускає автономну роботу контролерів при порушенні зв'язку з центральним комп'ютером системи;
o інтерактивний, графічний, орієнтований на роботу з меню інтерфейс оператора, що дозволяє відображати плани приміщень об'єкта з точками управління (контролю);
o можливість конфігурування системи - настроювання всіх реакцій системи, графічного зображення, змісту текстових, мовних і звукових повідомлень;
o захист доступу до функцій системи та її Інформаційних ресурсів;
o обробка і ведення журналу подій і інших баз даних системи j висновок результатів на печатку у вигляді звітів;
o забезпечення програмних додатків для окремих підсистем ІТСО;
o уведення, редагування й архівування текстових і фотографічних даних, а також відеосигналів;
o можливість навчання і консультування оператора. Лінії зв'язку ГТСО, які можна використовувати:
o радіолінії;
o силові дроти перемінного струму мережі електропостачання;
o стандартні телефонні дроти;
o коаксіальні кабелі;
o оптиковолоконні кабелі;
o провідні кручені пари UTP категорії не нижче 3 (краще 5). Незважаючи на очевидні переваги радіоліній (мобільність, довільне розташування технічних засобів, що підключаються), їхнє застосування не можна назвати оптимальним варіантом у силу необхідності використання тільки спеціальних технічних систем, проблеми електромагнітної сумісності з великою кількістю систем зв'язку (телекомунікацій), керування і безпеки, нестабільності каналу, утрудненої експлуатації цих систем.
Силові лінії перемінного струму характеризуються підвищеним рівнем перешкод і малою інформаційною ємністю, тому їхнє використання при побудові ІТСО недоцільно.
Коаксіальні й оптиковолоконні кабелі найбільш ефективні для магістральних високошвидкісних ліній. Використання цих кабелів при прокладці в будинку, особливо при поетажному розведенню, для ІТСО викликає невиправдано високі витрати (утім, коаксіальні лінії можна з успіхом використовувати у СВК).
Стандартні телефонні дроти в даний час використовуються для більшості підсистем ГТСО, незважаючи на їхню порівняно невисоку пропускну здатність. Застосування технологій xDSL (HDSL, ADSL) на цьому кабелі дозволяє значно збільшити швидкості передачі (до 1- 8 Мб/с), що може бути достатнім навіть для цілком інтегрованих систем, однак вартість таких рішень може бути нерозмірно високою. Ці лінії доцільно використовувати для вилученого доступу до системи.
Найбільш перспективні для побудови ІТСО сьогодні ОТР-канали, на яких будуються ЛВМ і СКС, стандартні цифрові протоколи (RS-232, RS-> 485 USB, JEEE-1394), технології ЛВС і Інтернету (lOBase-TEthernet, Fast Ethernet - 100 Мбит/с, TCP/IP).
На практиці, при побудові ІТСО найчастіше використовуються кілька типів кабелів (UTR, коаксіальний кабель, стандартний телефонний кабель і спеціальний вогнестійкий кабель).
При виборі устаткування для ІТСО доцільно сполучити ТС і програмні продукти вітчизняного виробництва з закордонними ТС, широко представленими на ринку (без цього глибока інтеграція неможлива).
Бажано використовувати ТС, що мають необхідні сертифікати відповідності встановленим стандартам безпеки і рекомендовані наглядовими організаціями до застосування. У багатьох випадках найкраще віддати перевагу устаткуванню, визнаному провідними страховими фірмами, що дозволяє розширити перелік і тлумачення страхових випадків і установити знижені страхові внески.
Особливу увагу необхідно звернути на вибір устаткування з високою експлуатаційною надійністю, великим гарантійним терміном експлуатації і гарною технічною підтримкою в процесі експлуатації.
Характерні риси вітчизняних ТС - відносна дешевина, адаптованість до вітчизняних норм і стандартів, гарна ремонтно-сервісна база, можливість постачання дороблених засобів або програмного забезпечення по особливому замовленню. Разом з тим вони мають такі (чисто російські) недоліки, як неповнота експлуатаційної і конструкторської документації і невідповідність її вимогам окремих стандартів, невисока надійність унаслідок спрощеного підходу до їх розробки, слабке відпрацьовування технологічних процесів.
Імпортні ТС відрізняються, як правило, більш високими споживчими характеристиками і надійністю в експлуатації, розширеним користувальницьким сервісом і автоматизацією. Разом з тим необхідно враховувати, що при використанні закордонних ТС може виникнути ряд ускладнень, у тому числі:
o непристосованість до умов експлуатації в Україні (інші кліматичні фактори, перебої в електроживленні, недосконалі лінії зв'язку, вандалізм);
o відсутність русифікованого програмного забезпечення і документації, невідповідність вітчизняним стандартам;
o недосконалість гарантійного і післягарантійного обслуговування через недостатній досвід роботи вітчизняних фірм-постачальників із закордонними ТС або втрат часу і засобів при прямому звертанні до фірми-виробника;
o необхідність змісту сертифікованих фахівців, що пройшли навчання для роботи з закордонними ТС і системами, або відсутність системи навчання персоналу особливостям експлуатації ТС;
o труднощі сполучення з вітчизняною апаратурою, яка вже знаходиться в експлуатації
o неможливість сертифікації ТС і систем через невідповідність окремих параметрів апаратури діючим вимогам або відмовлення закордонних виробників надати необхідні дані;
o можливість установки програмних або апаратних заставних пристроїв несанкціонованого знімання конфіденційної інформації (що особливо небезпечно для окремих користувачів).
При виборі ТС і побудові системи перевагу варто віддавати тим з них, що забезпечують:
o найбільш ефективні технічні рішення при прогнозуванні й попередженні можливих погроз;
o мінімізацію часу, необхідного для виявлення погрози;
o підвищення надійності функціонування й забезпечення високої живучості системи.
Усяка система охорони (система раннього виявлення загроз) так чи інакше зводиться до наступних пристроїв:
o чуттєві охоронні детектори-повідомлювачі, що виявляють погрози безпеки об'єкта;
o пристрої доставки, збору й обробки інформації від оповіщувачів і прийняття рішень по тривожних ситуаціях;
o що реєструють і оповіщають пристрої.
Як чуттєвий детектор у технічних системах безпеки - підсистемах ІТСО виступають такі пристрої, як пожежні оповіщувачів, охоронні детектори або відеокамери. Тенденція розвитку охоронних систем полягає у своєрідній "конвергенції" зазначених ТС у багатопараметричні датчики, що відслідковують процеси настання погроз об'єктові і приймають рішення про тривогу в ході багатокритеріального аналізу.
Пристроями обробки інформації можуть служити як власні ТС окремих ТСБ - підсистем ІТСО, так і загальний комп'ютер системи.
ІТСО реєструє всі тривожні ситуації на обраних носіях (спеціальний відеомагнітофон цілодобового запису, магнітні носії комп'ютера). Оповіщення про тривожні ситуації може бути як внутрішнім - у межах зони виявлення тривоги (на виділених моніторах і звукових терміналах), так і зовнішнім - по існуючих каналах інформаційних і телекомунікаційних мереж.
Просування інтегрованих систем безпеки на ринку Не кожна фірма готова до побудови систем безпеки високого рівня інтеграції, і не всяка організація здатна установити таку систему. Поряд з технічними аспектами існують аспекти соціологічні і психологічні. Розгортання ІТСО неможливо без психологічної готовності як керівництва
фірми, так і персоналу, що здійснює обслуговування систем, до роботи зі складними інформаційними технологіями, реструктуризації бізнесі в-процесів.
Інтеграція не повинна бути самоціллю. її необхідно розглядати як наявну потребу, а не як модне віяння, проекти, що нав'язуються організаціями-постачальниками ТСБ і здатні пробити дорогу на сучасному ринку за рахунок активної маркетингової діяльності й агресивної реклами.
На жаль, при впровадженні інтегрованих систем, як і багатьох перспективних нововведень, приходиться зіштовхуватися з традиційними для нашої країни труднощами:
o відсутність засобів у замовника (або небажання їх витрачати, оскільки праця в Росії вважається поки ще досить дешевим ресурсом);
o сепаратизм окремих служб, викликаний визначеними персональними і професійними інтересами;
o суперечливі і консервативні вимоги, установлені різними нормативно-технічними документами (вимоги до інтегрованих систем і їхньої характеристики не відповідають існуючим вітчизняним стандартам);
o відсутність або небажання скористатися послугами кваліфікованих фахівців (яким треба відповідно платити);
o практика "ділових зв'язків", що перешкоджає при побудові ефективних систем співробітництву з дійсно компетентними організаціями;
o безалаберність, тенденція "жити сьогоднішнім днем", не інвестуючи необхідних засобів у проекти, спрямовані на зниження наступних експлуатаційних витрат.
Через існуючу дотепер нестабільність суспільно-політичного ладу і недосконалості вітчизняного законодавства багато фірм почувають себе "тимчасовими правителями", вони не зацікавлені вкладати значні кошти в ті напрямки бізнесу, що не приносять швидкого доходу (у тому числі в забезпечення безпеки). Звичайно, у такій ситуації створення ІТСО - фундаменту для подальшого удосконалювання системи безпеки (та й багатьох інших систем) може стати проблемою.
Уданий час на ринку охоронних систем представлена велика кількість компаній найрізноманітнішого профілю. Це фірми-постачальники апаратури, дистриб'ютори и великих виробників охоронного устаткування, компанії-проектувальники І розроблювачі систем безпеки, компанії устаткування, що займаються інсталяцією. Однак тільки організація - системний інтегратор реально здатний забезпечити установку на об'єкті комплексної інтегрованої охоронної системи та її нормальну експлуатацію.
Ринок таких системних інтеграторів в Україні поки невеликий. На ньому працюють, як правило, великі багатопрофільні компанії, що давно займаються інсталяцією великих інженерно-технічних систем. Ці компанії здатні інвестувати кошти в перспективні технології і нові напрямки бізнесу, які не дають швидкого прибутку.
На ринку інтегрованих систем безпеки успішно зарекомендували себе системи "Оріон" (компанія "Болід"), "Кодос" (компанія "Союзспецавтоматика", РФ), "АРАСБ" (компанія "ААМ Системс"), "Дозор" (компанія "ІСТА").
Звичайно, важко знайти компанію - системного інтегратора, яка б відповідала всім цим вимогам. В даний час існує ряд організацій, здатних вирішувати питання, зв'язані з побудовою й експлуатацією інтегрованих технічних систем безпеки.
При цьому усе-таки важливо не помилитися у виборі системного інтегратора, що міг би врахувати всі побажання замовника при розгортанні систем і звести до мінімуму витрати на експлуатаційне обслуговування устаткування.
Можна виділити наступні критерії вибору компанії-системного інтегратора:
o великий досвід роботи в області СЮ і ТСБ, доскональне знання цих систем;
o наявність ліцензій на відповідні види діяльності і виконання необхідних робіт;
o кількість об'єктів, на яких встановлені інтегровані системи;
o наявність у компанії солідних клієнтів;
o репутація, імідж компанії-інтегратора (її участь у великих проектах і виставках, наявність публікацій у солідних виданнях);
o наявність рекомендацій дружніх і відомих замовникові організацій, які користувалися послугами компанії;
o рівень кваліфікації фахівців, знання нормативно-технічної документації, що регламентує проведення відповідних робіт;
o ступінь взаємодії компанїї-інтегратора з державними структурами і контролюючими організаціями;
o науково-організаційний рівень, обумовлений наявністю в організації власної концепції побудови інтегрованої системи для об'єктів будь-якої категорії складності, виду діяльності і форми власності;
o наявність штату фахівців, необхідних для проведення всього комплексу робіт зі створення інтегрованих систем, і можливість залучення до виконання робіт організацій-субпідрядників;
o власна виробнича база і програмісти, що забезпечують адаптацію ТС і систем до конкретних умов роботи і модернізацію їх у процесі експлуатації;
o наявність фахівців, що пройшли навчання у фірмах, устаткування яких установлюється на об'єкті;
o надання гарантії на все устаткування, що поставляється, пільг і знижок при його придбанні і здійснення технічної підтримки, післягарантійного обслуговування і ремонту устаткування;
o обгрунтовані і конкурентноздатні вартість і терміни проведення; робіт;
o надання консультаційних послуг і організація навчання персоналу замовника з видачею відповідних документів по закінченню навчання.