Здавалка
Главная | Обратная связь

Поняття ,,популяція”. Класифікація популяцій.



В природі кожен вид заселяє певну територію (акваторію) нерівномірно. В силу тих чи інших причин його представники заселяють окремі її частини (ареали) і утворюють певною відокремлені одне від одного угруповання – популяції.

Популяція – сукупність особин одного виду організмів, які відтворюють себе упродовж великої кількості поколінь, населяють певну територію і деякою мірою ізольовані від сусідніх популяцій.

Популяція має ряд ознак, які відсутні у окремих її особин. Для кожної популяції характерні: своя здатність до самовідтворення, щільність, тип розселення, структура, динаміка тощо.

Популяція є першою надорганізмовою біологічною системою, яка відіграє ту чи іншу роль у функціонуванні всієї екосистеми. На стан популяції впливають процеси, що відбуваються у ній самій та і в сусідніх популяціях. Повінь, пожежа, епідемії, антропогенне забруднення все це може привести до її загибелі. Загибель або різке скорочення чисельності популяції викликає ланцюгову реакцію в екосистемі і може викликати коливання чисельності популяцій інших видів. Аналіз причин загибелі окремих видів свідчить про те, що зникнення одного виду рослин зумовлює загибель від 3-4 до 20-30 видів тварин.

Популяції класифікують за багатьма критеріями. В екології найчастіше їх поділяють за здатністю до самовідтворення та розміром території, яку вони займають. За здатністю до самовідтворення популяції поділяють на:

- незалежні (ті що відтворюють свою чисельність без надходження особин зовні. Наприклад, популяція їжаків у лісі.);

- напівзалежні (відтворення в них низьке, а надходження особин зовні поліпшує їх стан. Прикладом такого угруповання може слугувати популяція лосів у лісостепу, до яких можуть приєднуватися особини, що проживали у зоні мішаних лісів.);

- залежні (народжуваність в них не компенсує втрат, а чисельність підтримується тільки при надходженні особин зовні. До таких популяцій можна віднести угруповання линів у забрудненій річці в яку можуть потрапляти нові особини цього виду з приток і ставків з чистою водою.);

- псевдопопуляції (поширенні там, де групи особин не мають можливості розмножуватися. Такі популяції утворюються внаслідок міграцій особин із сусідніх угруповань, які можуть брати участь у різних біоценотичних процесах. Такими можуть бути популяції стеногалітів, які дуже чутливі до солоності води. );

- геміопопуляції (популяції в яких виразно виступає відмінність життєвих вимог на різних фазах життєвого циклу, а особини на різних фазах розвитку займають різні місця в природі. Наприклад, личинка травневого хруща і доросла комаха).

За розміром території, яку займають популяції їх поділяють на :

- елементарні (особини населяють невелику територію. Їх кількість визначається умовами біогеоценозу. Наприклад, популяція білуги європейської в Дніпрі.);

- екологічні (сукупність елементарних популяцій у певному біогеоценозі. Наприклад, популяції білуги у річках Чорноморського басейну);

- географічні (сукупність груп особин попередніх рангів, які заселяють значні території із подібними умовами і відрізняються від інших популяцій що розміщенні в інших умовах середовища. Наприклад, популяція білуги європейської, яка водиться в басейнах Адріатичного, Чорного та Каспійського морів і далекосхідної білуги, яка живе в басейні Амуру).

Існує також класифікація популяцій за способом розмноження. За цим критерієм їх поділяють на аутогамні (відтворення відбувається без схрещування особин) і алогамні (панміктичні) (відтворення відбувається при вільному схрещуванні). Поділяють популяції і за ієрархією (співвідношенням особин різного розміру). За цією ознакою виділяють процвітаючі (всі особини в них добре розвинуті й міцні), рівновісні (з однаковою кількістю великих і менших особин) та депресивні ( з переважанням малих, пригнічених тварин) популяції.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.