Главная | Обратная связь

Побудова трьох проекцій і ліній зрізу деталі

Поле креслення обмежують рамкою, яку проводять суцільними товстими (основними) лініями на відстані 5 мм від меж формату; зліва лінію рамки проводять на відстані 20 мм. Основний напис розміщують у правому нижньому куті аркуша.

На відстані 70 мм від лівого краю рамки проводять штрихпунктирну вертикальну лінію для головного виду та виду зверху зрізаної деталі.

На відстані 130 мм від верхнього краю рамки проводять суцільну тонку горизонтальну лінію базування головного виду та виду зліва деталі (вона буде співпадати з осями x₁₂ та y₃).

На відстані 80 мм від нижнього краю рамки проводять горизонтальну штрихпунктирну лінію, яка буде перетинати вертикальну штрихпунктирну лінію. Точка перетину цих ліній буде центром кола, яке необхідно накреслити за необхідним розміром для побудови основи багатогранної чи кривої поверхні зрізаної деталі.

На рис.2.1 наведено приклад побудови трьох видів та аксонометрії зрізаного конуса. Діаметр основи конуса дорівнює 80 мм. Будуємо це коло на виді зверху. Для побудови проекції кола на головному виді від точки перетину вертикальної штрихпунктирної лінії з базовою вліво та вправо зробимо засічки розхилом циркуля, який дорівнює радіусу кола (40 мм). Лінія між цими засічками і буде проекцією кола. Аналогічно будуємо верхню основу (коло діаметром 40 мм зрізаного конуса).

Потім в тонких лініях добудовуємо головний вид зрізаного конуса. Для цього з’єднуємо відповідні крайні точки проекцій верхньої та нижньої основи обрисовими твірними. Як видно з рисунка 2.1 даний конус зрізано ще двома площинами, які перетинаються і перпендикулярні до фронтальної площини проекцій. В результаті цього лінії (перетину) зрізу мають вигляд прямих.

Добудувати вид зверху зрізаного конуса рекомендується так. Як видно з головного виду одна з двох січних площин частково зрізає конус і розташована паралельно П₁. Задача зводиться до знаходження на виді зверху частини круга (кола), радіус якого заміряємо на головному вигляді від осьової лінії вліво до обрисової твірної в місці зрізу. Яка частина кола (лінії зрізу) буде зображена на виді зверху покаже лінія зв’язку, яку необхідно провести з проекції лінії перетину двох площин (на головному виді це точка перетину двох прямих – проекцій ліній зрізу). Друга січна площина зрізає конус під нахилом. Тому для більш простої побудови цієї лінії зрізу на двох видах рекомендуємо побудувати в тонких лініях вид зліва зрізаного конуса. Для цього на відстані 15…20 мм від головного виду з правого боку проведемо осі z₂₃ та y₁. Потім з центра основи конуса на виді зверху до осі y₁ проведемо горизонтальну лінію зв’язку. Для того, щоб отримати вид зліва основи конуса проведемо дугу розхилом циркуля, радіус якого дорівнює відстані від О₁₂₃ до точки перетину даної дуги з віссю y₁ .

Рис.2.1

З точки перетину даної дуги з віссю y₃ вліво та вправо відкладемо засічки розхилом циркуля, який дорівнює радіусу кола (40 мм). Лінія ж між цими засічками і буде проекцією основи на виді зліва. Потім на виді зліва з центра основи конуса вверх проведемо осьову лінію. Вид зліва верхньої основи зрізаного конуса будуємо аналогічно. З’єднаємо потім проекції основ обрисовими твірними (це і буде видом зліва зрізаного конуса без ліній зрізу ще двома площинами).

Лінію зрізу конуса похилою площиною розіб’ємо на ряд точок для зручності побудов. Перша точка – точка перетину (на головному виді) верхньої основи конуса з похилою лінією зрізу. Ця точка лежить на обрисовій твірній конуса, тому її положення на виді зверху і зліва знайдено просто по лініям зв’язку. На виді зверху вона буде лежати на крайній (зліва) точці кола (верхньої основи) на осі. На виді зліва ця точка буде розташована по центру проекції верхньої основи. Обрисові твірні зрізаного конуса на виді зліва на головному виді мають проекції, які співпадають з віссю конуса. Тому по лініям зв’язку легко перенести точки перетину вказаних твірних з двома січними площинами (з головного вида на вид зліва). Проекції вказаних точок на виді зверху будуємо засічками на відповідних лініях зв’язку (заміряємо засічки на виді зліва від осі до точок на обрисових твірних).

Проміжні точки похилої лінії зрізу будуємо так. Спочатку з вказаної точки (на головному виді це пара точок, проекції яких співпадають) вниз і на вид зліва проводимо лінії зв’язку. Задача зводиться до знаходження проекцій пари точок на поверхні конуса (спочатку на виді зверху). Для цього через проекцію точки на головному виді проведемо пряму в межах зрізаного конуса. На виді зверху ця пряма має вигляд кола. Тому зробимо засічки розхилом циркуля який дорівнює радіусу відповідного кола на відповідній лінії зв’язку. Отримаємо одну пару проміжних точок на виді зверху. Потім аналогічно знайдемо ще одну пару точок. Проекції вказаних точок на виді зліва знайдемо за допомогою засічок, які будемо заміряти на виді зверху та переносити на відповідні лінії зв’язку на вид зліва. Для цього заміряємо відстань від горизонтальної осі на виді зверху по вертикалі (вверх і вниз) та відкладаємо на виді зліва від осі вліво та вправо. Таким чином на виді зверху і зліва отримаємо ряд точок, з’єднавши які лекальною кривою побудуємо проекції лінії зрізу. Проекція ж однієї лінії зрізу на виді зверху буде мати вигляд частини кола, а на виді зліва – прямої лінії. Потім приступимо до оформлення креслення (трьох видів). Проставимо розміри. Наведемо зображення видів (в т. ч. лінії зрізу) лінією товщиною 0,8 мм. Лінії зв’язку, осьові (центрові) лінії повинні мати товщину в 2-3 рази меншу ніж товщина основної лінії.