 |
|
Етіологія та патогенез.
Термінологія.
| Термін | Визначення |
| Геморой | патологічне збільшення кавернозних тілець прямої кишки, що проявляється періодичними кровотечами з них, їх випа данням і/або запаленням |
| Тріщина відхідника | лінійний або еліпсоподібний дефект слизової оболонки відхідника, який виникає спонтанно |
| Гострий парапроктит | гостре запалення навколоректальної клітковини, зумовлене поширенням запального процесу з анальних крипт і аналь них залоз |
| Хронічний парапроктит (нориця прямої кишки) | хронічний запальний процес в анальній крипті, міжсфінк терному просторі та параректальній клітковині з формуван ням норицевого ходу. Уражена крипта є при цьому внутрішнім отвором нориці |
Викладення теми.
Геморой— патологічне збільшення кавернозних тілець прямої кишки, що проявляється періодичними кровотечами з них, їх випаданням і/або запаленням.
Анатомічні особливості.
Кавернозна тканина прямої кишки закладається на 7–8 му тижні ембріональ ного розвитку і в нормі бере участь у формуванні замикального апарату (додаткова герметизація) відхідникового каналу. Внутрішні гемороїдальні вузли у відхідниковому каналі розташовані в задньопрохідних (морганієвих) складках переважно в 3 зонах, що відповідають 3.00, 7.00, 11.00 за циферблатом у разі положення пацієнта лежачи на спині, та під шкірою промежини навколо відхідника (зовнішні гемороїдальні вузли). Гістологічно складаються з чисельних кавернозних порожнин, з великою кількістю артеріовенозних анастомозів. Кавернозні тільця містять поперечні спо лучнотканинні перемички, які забезпечують їх еластичність і утримують у відхідни ковому каналі, їх розрив сприяє пролабуванню та випаданню гемороїдальних вузлів при геморої. Внутрішні гемороїдальні вузли отримують кровопостачання від кінцевих гілок верхніх прямокишкових артерій, які умовно проходять по непарних цифрах циферблату. Зовнішні гемороїдальні вузли кровопостачають гілки нижніх прямокиш кових артерій (басейн внутрішньої соромітної артерії). Венозний відтік відбуваєть ся в однойменні вени.
Етіологія та патогенез.
Причиною розвитку геморою є два основні чинники: судинний і механічний. В основі судинного чинника лежить дисфункція між притоком крові по артеріях до кавернозних тілець, що є основою гемороїдального вузла, і відтоком по кавернозних венах, що призводить до збільшення розмірів кавернозних тілець — субстрата роз витку геморою. Ці зміни відбуваються найчастіше під дією таких чинників, як сидя чий спосіб життя, неправильне харчування, закрепи, вагітність, зловживання алко голем.
Під дією несприятливих чинників і зі збільшенням розмірів гемороїдальних вузлів поздовжній м’яз підслизового шару прямої кишки, що утримує гемороїдальні вузли у відхідниковому каналі, поступово розтягується, і в ній відбуваються дистро фічні зміни. Унаслідок збільшення розмірів кавернозних тілець і зсуву гемороїдаль них вузлів в дистальному напрямку відхідникового каналу розвивається геморой (механічний чинник).
Фактори ризику розвитку геморою:
– закрепи, натужування;
– тривала діарея;
– вагітність, пологи;
– спадковість;
– малорухомий спосіб життя;
– тривале перебування в положенні сидячи;
– підняття вантажів;
– споживання гострої їжі;
– зловживання алкоголем.