Главная | Обратная связь

Комплексний метод оцінювання рівня якості продукції заснована, на використанні узагальненого показника якості продукції.

Узагальнений показник є функцією від одиничних (групових, комплек: них) показників якості продукції. Він може бути виражений:

• головним показником, який відображає основне призначення продукт

• інтегральним показником якості продукції;

• середнім зваженим показником.

В усіх випадках, коли є необхідна інформація, визначають головний пока: ник і встановлюють функціональну залежність його від вихідних показник.:

Головним показником, наприклад, є: для дизельних двигунів — мсто: сурс за рік, для металорізальних станків — показник продуктивності тош

Інтегральний показник використовують, коли відомі сумарний кориснг ефект від експлуатації або споживання продукції, її сумарні витрати на ст^ рення та експлуатацію чи споживання.

При терміні служби продукції понад один рік інтегральний показник (І\: визначають за формулою

ДО = ттг

де П^ — сумарний корисний річний ефект від експлуатації чи споживай продукції, виражений в натуральних одиницях — м, кг, шт. тощо; В_к — марні капітальні (одноразові) витрати на створення продукції, грн; В_е — марні експлуатаційні (поточні) витрати за один рік, грн; ф (і) — поправкою коефіцієнт, який залежить від терміну служби виробу, і років.

При терміні служби продукції до одного року інтегральний показник І обчислюють за формулою

 

Базовий зразок — це реально досягнута сукупність характеристик показників якості продукції, прийнята для порівняння. Ця сукупність має характеризувати оптимальний рівень якості продукції за певний зада­ний період часу. Базовими зразками можуть бути:

• на стадії розроблення: продукція, яка відповідає реально досяжним перспективним вимогам (перспективний зразок) або запланована до освоєн-зя, показники якості якої закладено в технічному завданні, технічному або гобочому проектах;

• на стадії виготовлення продукції: продукція, яка виготовляється в Укра--НІ або за кордоном, показники якості якої на момент оцінювання відповідають найвищим вимогам і яка найбільш ефективна в експлуатації або споживанні.

Базовий зразок повинен мати таку саму номенклатуру показників якості, =к і оцінюваний, і такі самі методи випробування, що дасть змогу зіставляти їхні результати.

Від вибору базового зразка суттєво залежить результат оцінювання рівня -чкості продукції та прийняття рішення, тому необхідно забезпечити всесто-:онній і продуманий підхід до проходження цього етапу. Користування за­шарілими і технічно недосконалими зразками призводить до викривленої, необґрунтовано завищеної оцінки рівня якості продукції. Не допускається використання в ролі базового зразка гіпотетичних зразків, які ще не пройш-:и на момент оцінювання технічного рівня продукції наукового й інженер­ного відпрацювання і у виборі показників яких може бути допущене свавілля.

При розробленні продукції велике значення надається оптимізації показ­ників її якості.

Оптимальними називаються такі характеристики показників якості Іродукції, за яких досягається або максимальний ефект від експлуа­тації чи споживання продукції при заданих витратах на Ті створення й експлуатацію чи споживання, або заданий ефект при мінімальних ви-пратах, або максимальне відношення ефекту до витрат.

У випадку, коли при заданих витратах на одиницю продукції визначаєть-:я найкраща характеристика узагальненого показника якості, який характе-гизуе максимальний ефект від експлуатації чи споживання продукції, він т-озглядається як критерій оптимізації, а задані витрати є обмеженнями при глтимізації.

У випадку, коли мінімізуються витрати на одиницю продукції при зада­ному значенні узагальненого показника якості, критерієм оптимізації є ви­трати на одиницю продукції, а задане значення узагальненого показника •кості -- обмеженням при оптимізації.

Критерій оптимізації інколи називають цільовою функцією.

Визначення оптимальних значень характеристик показників якості має ^нс тільки в тому випадку, коли встановлено критерій оптимізації та вказа­ло обмеження. За відсутності цих умов поняття "оптимальні значення показни­ків" є безглуздям. Це означає, що поліпшення значень характеристик показни-

 

СИТУАЦІЯ

 

Порядок сертификации. Сертификация услуг включает в себя:

1) подачу заявки на сертификацию;

2) принятие решения по заявке;

3) выбор схемы сертификации;

4) проведение испытаний услуги и оценку процесса оказания услуги, мастерства исполнения, аттестацию предприятия, сертификацию системы качества;

5) анализ полученных результатов и принятие решения о возможности выдачи сертификата соответствия;

6) выдачу сертификата и лицензии на применение знака соответствия;

7) инспекционный контроль за сертифицированной услугой;

8) информацию о результате сертификации.

Для проведения сертификации услуги заявитель направляет заявку в соответствующий орган по сертификации однородных услуг. Орган по сертификации рассматривает заявку и в срок не позднее одного месяца после ее получения сообщает заявителю решение, которое содержит все основные условия сертификации, основывающиеся на установленном порядке сертификации данной услуги, в том числе указывается схема сертификации.

Испытания результата услуги для сертификации проводятся в испытательных лабораториях, аккредитованных в системе ГОСТ Р, или на базе заявителя экспертами органа по сертификации с использованием его испытательного и технологического оборудования.

При проведении испытаний осуществляются выборочная проверка отремонтированных изделий по требованиям безопасности и оформление заключений по протоколу испытаний.

Протокол испытаний направляется органу по сертификации, а его копия - заявителю. По требованию органа по сертификации заявитель обязан представить документы о соответствии услуги установленным требованиям, выданные органами государственного управления, осуществляющими контроль за безопасностью в пределах своей компетенции в соответствии с законодательными актами Российской Федерации. Заявитель может представить в орган по сертификации и другие документы, содержащие результаты оценки услуги, в том числе от зарубежных организаций.

Выдача сертификата органом по сертификации происходит при положительных результатах испытаний, предусмотренных порядком сертификации, и экспертизы предоставленных документов. Орган по сертификации оформляет сертификат соответствия, регистрирует его в Государственном реестре и выдает лицензию на применение знака соответствия.

При внесении изменений в условия обслуживания или технологию исполнения услуги, которые могут повлиять на ее соответствие нормативным документам, заявитель извещает об этом орган, выдавший сертификат, который принимает решение о необходимости проведения новых испытаний или проверок.

При отрицательном результате сертификационных испытаний, несоблюдении иных требований, предъявляемых к услуге, или отказе заявителя от оплаты работ по сертификации орган по сертификации выдает заявителю заключение с указанием причины отказа выдачи сертификата.

При получении сертификата соответствия исполнитель услуги обязан обеспечить маркировку документации знаком соответствия. Применением знака соответствия для сертифицируемой продукции или услуги считаются маркирование им тары, упаковки, квитанций, другой сопроводительной документации, а также использование знака соответствия в рекламном, печатном издании, на официальном бланке, вывеске. Маркирование знаком соответствия осуществляет исполнитель услуги. При проведении сертификации в рамках международной системы или соглашения форма сертификата и сроки его действия определяются с учетом правил этой системы или соглашения.

Инспекционный контроль за сертифицированной услугой проводится органом по сертификации, выдавшим сертификат.

 

СИТУАЦІЯ

 

 

Цікавою представляється ситуація, що виникла у громадянина Н. Так, він придбав пральну машину "Вятка-автомат" і самостійно виробив її установку і підключення. Після першого ж використовування пральної машини вона вийшла з ладу. У гарантійній майстерні, куди звернувся покупець, в безкоштовному ремонті відмовили у зв'язку з тим, що громадянином Н. нібито були порушені правила експлуатації пральної машини, що містяться в інструкції і передбачаючі установку машини фахівцем гарантійної майстерні. Чи є така відмова обгрунтованою?

Відповідно до п. 5 ст. 18 Закону про захист прав споживачів продавець, виготівник або підприємство, що виконує їх функції, звільняються від відповідальності, якщо доведуть, що недоліки в товарі виникли унаслідок порушення споживачем правил користування. При цьому тягар доведення покладається на продавця, виготівника. Покупець має право брати участь в перевірці якості товару.

Нова редакція Закону містить правило, згідно якому у разі виникнення суперечки про причини недоліків товару продавець зобов'язаний провести експертизу товару за свій рахунок. Проте, якщо в результаті експертизи товару встановлено, що недоліки виникли після передачі товару споживачу унаслідок порушення ним встановлених правил використовування, зберігання або транспортування товару, дій третіх осіб або непереборної сили, споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виготівнику) витрати на проведення експертизи, а також пов'язані з її проведенням витрати на зберігання і транспортування товару (п. 5 ст. 18).

Таким чином, відмова майстерні в проведенні безкоштовного ремонту необгрунтована. Майстерня мала право відмовити громадянину Н. тільки після проведення експертизи і у випадку, якщо буде доведено, що пральна машина вийшла з ладу через неправильну експлуатацію або унаслідок її підключення покупцем.