 |
|
Захист населення при хімічному зараженні
Основними способами захисту населення на хімічних небезпечних об'єктах є: - - оповіщення про небезпеку хімічного зараження; укриття у захисних спорудах (сховищах);
- використання індивідуальних засобів захисту (протигазів і засобів захисту шкіри);
46
Класифікація надзвичайних ситуацій. (НС)
Надзвичайні ситуації за масштабом наслідків відповідно поділяють на:
- об'єктові,
- місцеві,
- регіональні,
- загальнодержавні.
до загальнодержавного рівнявідноситься НС, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
до регіонального рівнявідноситься НС, яка розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
до місцевого рівнявідноситься НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;
до об'єктового рівнявідносяться всі НС, які не підпадають під зазначені визначення.
За причиною(етіологією) НС бувають:
1. НС техногенного характеру,за яких виділяються: транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза,
аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин,
раптове руйнування споруд та будівель,
- аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.
2. НС природного характеру:
небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні, морські та прісноводні явища,
деградація ґрунтів чи надр,
природні пожежі,
зміна стану повітряного басейну,
інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин,
масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками,
зміна стану водних ресурсі та біосфери тощо.
3. НС соціально-політичного характеру,пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування:
здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників,
встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
4. НС воєнного характеру,пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування:
- атомних і гідроелектричних станцій,
- складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів,
- нафтопродуктів,
- вибухівки,
- транспортних та інженерних комунікацій тощо.
За кількістю потерпілихНС розрізняються;
- Малі - потерпілих 25-100 людей, 10-15 з яких потребують госпіталізації;
- Середні - відповідно 101-1000 та 51 -250 людей;
- Великі - відповідно 1000 і більше, більше 250 людей.
ушкодження скелету - надломи, піднакісничні переломи за типом "зеленої гілки" та ін.
3. Виніс дітей з місця ураження й евакуація їх у медичні установи здійснюється у супроводі родичів (знайомих). Дітей у віці до 5 років з місця ураження доцільно виносити на руках, якщо це дозволяє стан потерпілого, характер і локалізація ураження. З метою якнайшвидшої доставки у профільні спеціалізовані лікувальні установи (відділення) бажано не затримувати потерпілих дітей на першому етапі евакуації.
4. На першому етапі медичної евакуації з метою створення умов для тимчасової госпіталізації з кожних 100 місць повинно бути виділено 20 - 25 місць для потерпілих дітей.
5. Особливо активну роль набувають питання захисту дітей у зонах радіоактивного і хімічного зараження. Крім використання індивідуальних засобів захисту, використовують усі можливості для укриття дітей в колективних засобах захисту, в тому числі від несприятливих атмосферних умов (спека, холод, задимленість).
6. В хімічних осередках усі уражені діти, незалежно від тяжкості ураження, мають розглядатися як носилкові. Невідкладна лікарська допомога повинна бути максимально наближена до кордонів зараження. В першу чергу надають допомогу найбільш тяжко пораненим дітям грудного віку та забезпечують їх швидку евакуацію.
7. У значної частини дітей, що захворіли інфекційними захворюваннями, відповідна реакція організму на однакову дозу збудника буде більше виражена, ніж у дорослих. У дітей доволі швидко розвивається судорожний гіпертермічний синдром, порушення діяльності дихальної, серцево-судинної і видільної систем, а також ендотоксичний шок, септичний стан, а також з'являється блювання, дисфункції апарату травлення, порушується багато видів обміну речовин. Ця обставина вимагає швидкого сортування хворих дітей та їх термінової евакуації в спеціальні лікувальні установи.
8. При використанні медикаментозних засобів (антидотів), надання допомоги потерпілим обов'язково враховують рекомендації, що вироблені для педіатричної практики.
9. Слід враховувати психологічний стан потерпілої дитини. Дітям молодшого віку (2-3 роки) властива неконтрольована поведінка, що утруднює організацію їм захисту і надання допомоги.
Отже, організація захисту і допомоги дітям в районах надзвичайних ситуацій є важким ділом. Але, саме від своєчасних і правильних дій рятувальних і медичних бригад залежить життя більшості потерпілих дітей.