 |
|
Сили цивільного захисту
Сили і засоби цивільного захисту- це особовий склад органів та підрозділів цивільного захисту, пожежні та аварійного-рятувальні формування, добровільні рятувальні формування, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння, засоби призначенні для ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих та засоби індивідуального захисту.
До сил цивільного захисту належать;
- Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
-Спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи.
- Аварійно-відновлювальні формування;
- Спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивільного захисту (міліція, СБУ, медицина, санітарно-епідемічна служба та інші);
- Формування особливого періоду;
- Авіаційні та піротехнічні підрозділи;
- Технічні служби та їх підрозділи;
- Підрозділи забезпечення та матеріальних резервів. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту - це спеціальне воєнізоване формування, яке призначене для захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і воєнного характеру, участі в територіальній обороні, міжнародних рятувальних і гуманітарних заходах.
Запобігання виникненню надзвичайних ситуаційтехногенного та природного характеру - підготовка і реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків;
Ліквідація надзвичайних ситуаційтехногенного та природного характеру - проведення комплексу заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров'я людей, а також на
більше 50 кг на одну особу. По прибутті на ЗЕП населення реєструється та діє згідно з вказівками ЗЕП.
По прибутті на кінцевий пункт ПЕП, організується: розміщення, працевлаштування, забезпечення усім необхідним, медичне обслуговування та .ін.
При проведенні евакозаходів у наслідку стихійного лиха, аварій та катастроф маємо деякі особливості:
- рішення на евакуацію може прийняти комісія по НС;
- можуть не в повній мірі розгортати евакооргани;
- оповіщення евакуйованих може здійснюватись обходом квартир, а не тільки сигналом ІДО по мережах зв'язку.
У деяких випадках може проводитись часткова евакуація приховано під видом екскурсій, турпоходів тощо.
Приклад.
Евакуація як спосіб захисту населення використовується давно. Особливо великих масштабів евакуація набула в період Великої Вітчизняної Війни.
Із Європейської частини СНД за липень - листопад 1941 р. було перебазовано більш 1500 промислових підприємств і більш як 10 млн. людей.
Можна відмітити, що евакуація може проводитися не тільки як спосіб захисту, але і як вид рятувальних робіт в осередку ураження.
Так, із осередку ураження землетрусу Вірменії у грудні 1988р. було евакуйовано більш 110 тис. людей.
При аварії на АЕС Трі-Майл-Айленд (США) у березні 1979р. евакуйовано понад 200 тис. людей з місцевості в радіусі 40 км від АЕС.
При аварії на ЧАЕС із зони забруднення було евакуйовано біля 116 тис. людей.