Ринок - це форма об'єктивного і саморегульованого функціонування товарного виробництва.
Варто виділити також об'єктивні умови існування і функціонування ринку(системи ринкових відносин в зв'язків): - існування розвиненого (підприємницького) товарного виробництва- основи ринкової економіки; - суспільний поділ праці; - економічна відособленість виробників, основу якої створює приватна власність на засоби виробництва; - незалежністьгосподарюючих суб'єктів у здійсненні економічної діяльності; - існування економічної конкуренції; - наявність відповідної ринкової структури і інфраструктури, стійких фінансової та грошової, банківської та біржової систем. Ринок за умов вільної конкуренціїзабезпечує саморегулюванняекономічної системи, яка функціонує об'єктивно, в «автоматичному» режимі на основі взаємодії, вільної гри ринкових сил: конкуренції, попиту і пропозиції, ціни, тобто ринкового механізму ціноутворення. Сутність ринкузнаходить свій вираз у його основних економічних функціях. До найважливіших функцій ринкувідносять: - саморегулювання економіки, тобто узгодження виробництва та споживання, збалансованість попиту і пропозиції товарів за обсягом і ціною що відбувається в «автоматичному» режимі; - стимулювання ефективного виробництва та науково-технічного прогресу; - регулювання пропорційності у виробництві та обміні - між регіонами, галузями та сферами економіки; - раціональність господарювання, що проявляється у найбільш доцільному використанні виробничих ресурсів; - еквівалентність, котра полягає в еквівалентному товарному обміні та ціноутворенні; - демократизація господарської діяльності, яка полягає в очищенні економіки від нежиттєвих елементів і диференціації виробників-конку-рентів. Отже, ринок є функціональною формою економічних зв'язків між господарюючими суб'єктами, які здійснюються через товарне виробництво та обіг і утворюють єдину економічну систему. Ринок - це форма існування вільного підприємництва. Найповніше суть ринкової економічної системивідображає ринок вільної конкуренції, що дає найбільший простір для дії ринкового економічного механізму, який є механізмом вільного ціноутворення(конкурентного механізму ціни, попиту і пропозиції). Втім, історія розвитку ринку дозволяє виділити кілька його типів:нерозвинений, вільний, регульований і деформований ринки. Нерозвинений ринокхарактеризують випадкові ринкові відносини та, як правило, безпосередній (бартерний) товарний обмін. Але уже й тут ринок відіграє визначальну роль, сприяючи диференціації господарюючих суб'єктів і посилюючи мотивацію до виробництва тих чи інших товарів. Вільний, або класичний, ринок має такі характерні ознаки: - безліч господарюючих суб'єктів вступають у ринкові відносини на грунті економічної конкуренції; - цілковита свобода у виборі виду господарської діяльності, роз'язанні фундаментальних економічних проблем - що, як і для кого виробляти життєві блага; - необмежена свобода руху виробничих ресурсів - капіталу, праці, природних ресурсів і підприємницьких здібностей, їх цілковита мобільність; - раціональність господарювання, що неможливо без вільного доступу до ринкової інформаці; - абсолютна однорідність (стандартизація) продукту; - відсутність суб'єктивного впливу на ціноутворення (за умов вільної конкуренції ціни встановлюються стихійно та об'єктивно); - цілковита незалежність у прийнята господарських рішень; - відсутність монополії та суттєвого державного регулювання економіки. Ці ознаки дозволяють сформулювати розуміння вільного ринку. Вільний ринок — саморегульована система, для якої властиві високий ступінь раціональності в господарській поведінці економічних суб'єктів, гнучкість та адаптація, пристосованість до мінливих умов, здатність втамовувати безмежні людські потреби та реалізувати різноманітні економічні інтереси. Водночас, поряд з перевагами, відзначеними у характерних рисах, вільний ринок має і цілий ряд недоліків: - диференціація, часто надмірна, рівня життя населення; - вільна конкуренція не може самостійно забезпечити економіку необхідною грошовою масою для розвитку виробництва; - виникнення небажаних ефектів у розвитку економіки (зокрема, забруднення довкілля, недобросовісна конкуренція, монополізація, безробіття, інфляція тощо) і суспільства (наприклад, егоїзм, наркоманія, алкоголізм, зрощування кримінальних, господарських і владних структур тощо); - незацікавленість у задоволенні суспільних потреб (оборона, охорона громадського порядку, освіта, медичне обслуговування, державне управління, соціальна допомога тощо); - незацікавленість у розвитку фундаментальної науки, яка вимагає значних інвестицій, але не дає швидкого ефекту, проте вкрай необхідна Для розвитку суспільства у віддаленій перспективі. Втім, вільний ринок- це швидше наукова абстракція, ніж реальне явище господарського життя. Нині більшою, а у такому й не дуже далекому минулому меншою мірою, але ринок завжди регулювався, адже умовам
абсолютно вільного ринку найбільше відповідала б повна господарська анархія, тобто відсутність не тільки державного впливу, а й держави як такої. Хоча перехід до ринкової економіки пов'язаний з формуванням вільного ринку, у реальній дійсності абсолютної господарської свободи нема і не може бути. Має бути достатняринкова свобода, яка б сприяла гармонійному розвиткові економіки і забезпечувала функціонування нормального, тобто регульованого і цивілізованого ринку. Регульований (цивілізований) ринок - результат розвитку цивілізації і гуманізації суспільства, коли держава намагається пом'якшити негативні ринкові ефекти, але водночас підтримує необхідну мотивацію до творчої, ініціативної і ризикової господарської діяльності. Отже, ринок повинен бути регульованим, щоб зняти або щонайменше суттєво обмежити негативні наслідки його функціонування. Сучасний ринок у розвинених країнах є регульованим і соціально орієнтованим. При цьому конкурентний механізм ціни, попиту і пропозиції доповнюється державним регулюванням економіки. Деформований ринок існує в економіці товарного типу, де саморегулююча та регулююча роль ринку відсутня, тобто ринок не виконує своїх основних функцій. Функції регулювання економічної системи повністю бере на себе держава. Для планової (командно-адміністративної) економічної системи, особливо періоду її занепаду властиві такі ознаки деформації ринку: - повне панування державної власності, відсутність господарської відособленості та самостійності економічних суб'єктів; - надмірна централізація в управлінні виробництвом і збутом продукту, розподілі ресурсів, відсутність самостійності в комерційній діяльності; - державний економічний монополізм; - незбалансованість попиту та пропозиції; - порушення закону грошового обігу, ісігування затамованої інфляції, товарного та бюджетного дефіцитів; - заміна товарно-грошових відносин бартерним обміном; - деформація економічних інтересів суб'єктів економіки, відсутність господарської мотивації; - розквіт «тіньової» економіки, нелегального «чорного» та напівлегального «сірого» ринків; - руйнація національного та посилення регіональних ринків. Щоб усунути деформацію ринку, безробіття, інфляцію, економічну нестабільність, бідність, потрібно створити необхідні умовидля формування та функціонування цивілізованого ринку, до яких відносяться: - плюралізм (різноманітність) форм власності і розмаїття форм господарювання, існування конкуренції; - демонополізація економіки, свобода вибору господарських партнерів, свобода купівлі-продажу товарів; - вільне ціноутворення; - вільне маневрування виробничими ресурсами; - повнота ринкової інформації та вільний доступ до неї усіх господарюючих суб'єктів; - існування ринкової інфраструктури - комплексу галузей, систем, служб та установ, що обслуговують ринок (банки, біржі, форми ринкової торгівлі тощо).
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|