Здавалка
Главная | Обратная связь

Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями. Ризики інноваційних проектів.



Науково-технічний прогрес (НТП) у буквальному розумінні означає безперервний взаємозумовлений процес розвитку науки і техніки; у ширшому суттєво-змістовому значенні — це постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Виокремлюють загальні та пріоритетні напрямки НТП. За допомогою загальних напрямків НТП окреслюються принципові форми прогресивних змін у розвитку науки та техніки, що є найбільш важливими для розвитку народного господарства країни. За допомогою пріоритетних напрямків конкретизуються загальні задачі НТП на найближчу перспективу. До загальних напрямків відносять створення більш досконалих і нових технологій, матеріалів та енергії, засобів праці і кінцевої продукції тощо. До пріоритетних напрямків НТП відносять розвиток прогресивних базових технологій; розробку синтетичних, композиційних, надчистих матеріалів; удосконалення практичного застосування ядерної та нетрадиційних видів енергії; розробку робото-технічних комплексів та гнучких автоматизованих систем; комплексну автоматизацію та комп'ютеризацію виробництва і процесів управління.

Загальна схема формування і реалізації пріоритетних напрямків НТП містить у собі шість основних фаз:

- формування цілей і критеріїв їхнього досягнення;

- попередній добір пріоритетних напрямків і критично важливих технологій;

- структуризація робіт і підготовка бюджетних заявок;

- визначення форм державної підтримки (розподіл ресурсів, надання пільг, висновок контрактів і ін.);

- контроль ходу робіт і результатів;

- коригування проектів, програм, пріоритетних напрямків, науково-технічної політики і механізмів.

НТП властиві еволюційні (поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів чи технології їхнього виготовлення, модернізація або створення нових моделей машин, обладнання, приладів і матеріалів у межах того самого покоління техніки) та революційні (зміна поколінь техніки й кінцевої продукції, виникнення принципово нових науково-технічних ідей) форми вдосконалення технологічних методів і засобів виробництва, кінцевої продукції. Основною складовою революційного напрямку НТП є науково-технічна революція.

Науково-технічна революція (НТР) характеризує докорінну якісну трансформацію суспільного розвитку на засаді новітніх наукових відкриттів (винаходів), що революційно впливаютьназміну знарядь і предметів праці, технології, організації та управління виробництвом, характер трудової діяльності людей. Зміст сучасної НТР розкривається через такі її особливості:

· перетворення науки на безпосередню продуктивну силу (втілення наукових знань у людині, технології і техніці; безпосередній вплив науки на матеріальне виробництво та інші сфери діяльності суспільства);

· новий етап суспільного поділу праці, зв'язаний з перетворенням науки на провідну сферу економічної і соціальної діяльності (наука перебрала на себе найбільш революціонізуючу, активну роль у розвитку суспільства);

· прискорення темпів розвитку сучасної науки і техніки, що підтверджується скороченням проміжку часу від наукового відкриття до його практичного використання;

· інтеграція багатьох галузей науки, самої науки з виробництвом з метою прискорення й підвищення ефективності всіх сучасних напрямків науково-технічного прогресу;

· якісне перетворення всіх елементів процесу виробництва — засобів праці (революція в робочих машинах, поява керуючих машин, перехід до автоматизованого виробництва), предметів праці (створення нових матеріалів з наперед заданими властивостями; використання нових, потенційно невичерпних джерел енергії), самої праці (трансформація її характерута змісту, збільшення в ній частки творчості).

Інноваційна діяльність у більшому ступені, чим інші види діяльності, сполучена з ризиком, тому що повна гарантія благополучного результату практично відсутня. Ризик, що виникає в процесі інноваційної діяльності, містить у собі наступні основні види ризиків:

- ризики помилкового вибору інноваційного проекту;

- ризики незабезпечення інноваційного проекту достатнім рівнем фінансування;

- маркетингові ризики поточного постачання ресурсами, необхідними для реалізації інноваційного проекту, і збуту результатів інноваційного проекту;

- ризики невиконання господарських договорів (контрактів);

- ризики виникнення непередбачених витрат і зниження доходів;

- ризики посилення конкуренції;

- ризики, пов'язані з недостатнім рівнем кадрового забезпечення;

- ризики, пов'язані з забезпеченням прав власності на інноваційний проект.

Уникнути цілком ризику в інноваційній діяльності неможливо, тому що інновації і ризик - дві взаємозалежних категорії.

Способами зниження інноваційного ризику є:

- диверсифікованість інноваційної діяльності, що складається із зусиль дослідників і капіталовкладень для здійснення різноманітних інноваційних проектів, безпосередньо не пов'язаних один з одним;

- передача (трансфер) ризику шляхом укладання контрактів.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.