 |
|
Адвокату необхідно обрати та підготувати речові докази та наочні матеріали, які будуть використовуватися ним протягом судового процесу.
Найчастіші проблеми у використанні речових доказів:
| 1. Відсутність загальної стратегії використання наочних матеріалів | необхідно розробити загальну візуальну стратегію представлення доказів та наочних матеріалів з початку вступної промови до заключної промови, яка візуально викладає Вашу позицію у справі, послідовно викладає інформацію та чітко вкладається в схему показань свідків. |
| 2. Речові докази та наочні матеріали не пройшли «Тест дошки оголошень» | наочний матеріал або речовий доказ має одразу ж надавати чітку інформацію для судді |
| 3. Занадто багато речових доказів | у процесах з великою кількістю документів необхідно надавати у якості доказу 10-20 документів, які є ключовими для процесу, та вирішити, як представити їх найкращим чином для заволодіння увагою судді. |
| 4. Не надання чіткого обґрунтування для судді | чітко та ефективно перетворити будь-який речовий доказ у прийнятний доказ, справити враження на суддю |
| 5. Відсутність очікування заперечень та занадто раннє розкриття фактів | очікуйте, що противна сторона буде заперечувати проти кожного речового доказу та наочного матеріалу, та підготуйте свої аргументи. Підіймайте питання про допустимість доказів до початку процесу |
Адвокат має вирішити всі відомі йому важливі питання, що мають значення для доказів, до початку судового процесу.
Найкращим методом є привернути увагу до всіх важливих питань заздалегідь, щоб суддя сконцентрувався на них та приділив їм необхідну увагу.
Адвокат обирає та готує свідків
Із свідками треба вирішити три основних питання:
| - Кого Ви викликатиме в якості свідків? | -Використовуйте найсильнішого можливого свідка для доказування того, що Ви повинні довести, а потім зупиніться; - Для кожного важливого пункту доказу достатньо одного головного свідка та одного-двох допоміжних свідків; -Якщо це можливо, уникайте викликання слабких свідків (зазвичай це є можливим); - Не викликайте свідків для доказування другорядних фактів; -Завжди намагайтесь спочатку викликати незацікавленого свідка для доказування факту, а потім зацікавленого свідка для підтримки Вашої версії, а не навпаки; - Не будуйте захист на тому факті, що найцінніший свідок залишається для стадії судових дебатів. Використовуйте цього свідка при побудові версії протягом допиту свідка, коли саме цей свідок може мати вплив. |
| - Як Ви підготуєте цих свідків? | - Підготовка свідків означає, що Ви вже знаєте, що свідок може сказати, та вирішення, що саме свідок скаже на судовому процесі. - Треба відібрати ключову інформацію, відому свідку, для доведення того, що Ви маєте довести. - Підготовка свідка до надання показань у судовому процесі складається з роз’яснення свідку, чому ці показання є важливими, визначення найважливіших показань, які будуть надані протягом прямого допиту, підготовки свідків бути ефективним співрозмовником та підготовки свідків до ймовірного перехресного допиту. |
| - Як Ви організуєте прямий допит таких свідків? | - необхідно потренувати такий допит, щоб свідок розумів, що буде відбуватися, та став впевненим та розслабленим. - задавати свої реальні питання прямого допиту та спостерігайте, як на них відповідає свідок. - Якщо свідок буде надавати речові докази або показувати що-небудь на речових доказах, це необхідно попрактикувати |
Версія адвоката повинна бути простою та ефектною, використовуйте тільки сильних свідків, та доказуйте лише ті факти, які Ви повинні доказувати.
! Дайте знати свідку, що для Вас (та інших учасників процесу) є цілком прийнятним зустрічатися із свідком для визначення, яким буде свідчення.
Адвокат організовує репетицію перехресного допиту, використовуючи такий же саме стиль поведінки та відношення протягом перехресного допиту, як зазвичай проводить його у судовій залі сторона обвинувачення.
Адвокат має:
- підтримувати зв'язок сі свідками до та під час судового процесу;
- повідомити свідкам, коли саме їм необхідно бути у суді, щоб їх не тримати у суді протягом декількох часів або протягом цілого дня, коли вони не потрібні;
- бути у постійному контакті з Вашими свідками, щоб інформувати їх, як просувається процес та коли вони будуть потрібні
Адвокат має обрати такий порядок надання доказів, який зробить представлення справи найбільш переконливим
| Необхідно розказати про справу чітко та у логічному порядку. У більшості випадків це означатиме у хронологічному порядку | Починати з сильного доказу. Першим викликайте сильного свідка – того, хто створить добре враження, може розповісти про справу та не буде вразливим протягом перехресного допиту (цей свідок не обов’язково повинен бути особою, яка найбільше знає про справу, або була найбільше залучена до справи). | Останнім свідком також має бути сильний свідок, який закінчить Вашу справу на позитивній ноті. | Якщо це можливо, спочатку викликайте незацікавленого свідка, а вже потім зацікавленого, переконливого свідка. Викликайте переконливого свідка одразу після свідчення основного свідка. |
Адвокат має зібрати усі важливі речові докази та представити їх судді якомога раніше. Де це можливо, після надання показань судді надати речовий доказ, який підкреслює ці показання, та демонструє важливу інформацію.
Адвокат має використовувати наочні матеріали
| фотографії | діаграми | моделі | відеоплівки | комп’ютерні відтворення місця подій, речей та подій. |
Адвокату рекомендується виділяти необхідні речення у документах, щоб вони негайно впадали в очі судді. Якщо необхідні свідчення технічних експертів, дізнайтесь, чи збирається їх допитувати протилежна сторона. Якщо ні, зробіть їх прямий допит якомога коротшим.
Показання експертів взагалі повинні бути короткими та сфокусованими. Ілюструйте їх краще використовуючи фотографії, схеми, інші наочні засоби для демонстрації того, про що каже експерт.
Після визначення порядку надання доказів, необхідно організувати список своїх свідків у відповідності з цим порядком. Далі можна поінформувати своїх свідків, коли вони будуть потрібні, щоб свідки марно не чекали декілька годин біля судової зали перед наданням своїх показань (що дратує свідків).
ВСТУПНА ПРОМОВА
3.1. Для ефективної презентації своєї позиції адвокат повинен бути готовим виступити з вступною промовою, коротко надати пояснення суду по суті справи, чого він очікує від наданих доказів та спрямувати увагу судді на тому, як кожна сторона хоче вирішити найважливіші аспекти справи.
3.2. У вступній промові адвокат має розповісти судді, що він очікує довести протягом процесу за допомогою свідків та речових доказів, вона повинна включати аргументи та позицію сторін щодо фактів, які ставляться під сумнів.
Вступна промова є важливим інструментом для надання судді інформації про факти справи та питання, які ставляться під сумнів.
3.3. Вступна промова повинна стосуватися тільки доказів, що будуть представлені протягом процесу. Такі докази повинні бути прийнятними, а сторони повинні забезпечити, щоб докази були визнані прийнятними.
3.4. Якщо є сумніви стосовно прийнятності показань свідків або речових доказів, адвокат має піднімати це питання до початку процесу та, якщо можливо, отримати ухвалу судді. Це є надзвичайно важливим щодо речових доказів, які будуть використовуватися протягом вступної промови. Якщо речові докази визнають прийнятними до або на початку судового слухання, сторона обвинувачення не зможе заперечити їх використанню протягом вступної промови.
3.5.Під час вступних промов неприпустимо:
- згадування неприйнятних доказів;
- згадування доказів, які неможливо довести;
- сперечання;
- висловлення особистої думки;
- обговорення законодавства;
- згадування справи опонента;
- звернення до питань симпатизування або упередженості.
| А. Згадування неприйнятних доказів | Вступна промова не може містити неприйнятні докази. Стандартом тут є доброчинність.Це означає, що докази, про які згадується у вступній промові, повинні відноситися до справи, бути надійними (відповідати правилам показань з чужих слів) та коректними (відповідати правилам допиту свідків та презентації речових доказів). |
| Б. Згадування доказів, які неможливо довести | У вступній промові не можна згадувати докази, які неможливо довести. Адвокат, який згадує будь-який факт у вступній промові, потім зобов’язаний надати докази цього факту у ході судового розгляду. Якщо він не можете довести, він не можете згадувати такий факт. Наприклад, якщо адвокат знає, що факт не можна довести, тому що неможливо визвати необхідного свідка, або необхідний речовий доказ не був знайдений, або не пройде процедуру допустимості в якості доказу, він не можете згадувати такий факт у своїй вступній промові. Якщо це зробити, це серйозно вплине на відношення до адвоката судді як до людини, якій не можна довіряти. |
| В. Сперечання | Неписаним правилом є заборона вживати “сперечання” у вступній промові. Деякі судді обмежують вступну промову тим, що скаже свідок або покаже речовий доказ, та запобігають намаганням охарактеризувати достовірність таких свідків та речових доказів. Інші судді розглядають цю проблему більш широко. Межа між допустимим та недопустимим є розмитою та найчастіше визначається особливостями юрисдикціями або відношенням конкретного судді. |
| Г. Висловлення особистої думки | Адвокат ніколи не може висловлювати особистої думки, як-то ручатися за достовірність або відсутність достовірності будь-яких свідчень, або заяви про власне знання фактів. Фрази “я вважаю”, “я знаю” та “я думаю” необхідно вилучити із словника. Багато суддів не вбачають шкоди в таких фразах, якщо головна увага приділяється очікуваним доказам, а не думці адвоката про ці докази. Однак взагалі, власні думки прокурорів та адвокатів є невідповідними та повинні бути виключені з вступної промови. |
| Д. Обговорення законодавства | Інколи є корисним сказати судді, яке потрібно застосовувати законодавство, тому що пізніше суддя повинен прив’язати докази до законодавства для вирішення справи. Це відноситься до елементів справ та стратегії захисту. Однак у вступній промові необхідно уникати детальних або дуже довгих посилань на законодавство. Зазвичай у кримінальних справах адвокати захисту згадують про тягар прокурора довести справу поза розумним сумнівом. |
| Є. Згадування справи опонента | У вступній промові адвокат повинен згадувати виключно про факти, які він доброчесно збирається довести із застосуванням прийнятних доказів; уникати коментарів щодо справи опонента, оскільки він не має контролю над тим, що робить у справі опонент. |
| Ж. Звертання до питань симпатизування або упредженості | Пряме звернення до симпатизування, упередженості або інших емоцій судді є завжди неприпустимим. У вступних промовах прямі нападки щодо характеру представників сторін та свідків є неприпустимими. |
3.6. Ефективна вступна промова повинна досягнути декілька цілей.
| заволодіти увагою суддів |
| показати їм, що являє собою злочин з точки зору адвоката |
| закріпити деякі факти та питання справи, щоб суддя їх запам’ятав |
| розповісти всім особам, що приймають участь у судовому процесі, історію, що приверне та буде підтримувати інтерес судді |
| сприятливе враження про адвоката в уявленні судді та клієнта |
| ввести суддю у справу, залучити його серце та розум, щоб можна було “побачити”, що трапилося з Вашої точки зору та зробити переваги для Вашої сторони. |
3.7. Впливовий початок
3.7.1. Адвокат повинен вирішити як найкращим чином та в якому порядку робити першочергові три речі: заволодіти увагою, висловити свою позицію та надати короткий опис справи, який приверне увагу судді до справи.
3.7.2. Одним способом привернути увагу є негайне відтворення головної події. Це є ефективним, коли головною подією судового процесу є якась драма, що є частим явищем у кримінальних справах.
Приклад (обвинувачення у справі озброєного розбою):
Панове, давайте повернемося до подій 1 червня 2005 року. Дев’ята година ранку. Два співробітника та відвідувач знаходяться у кафе Курячий закусон. Зненацька до кафе через скрипучі двері входить чоловік з пістолетом та у масці. Обвинувачений є тим самим чоловіком, людиною, що тримала пістолет, що казала ці слова. Ця особа сидить прямо поруч з Вами.
Приклад (захист у справі про напад):
Боббі Лакі є щасливцем. Він є щасливий, що живий. Він живий тільки тому, що він захистив себе, коли інший чоловік без попередження та без причини напав на нього з києм. Боббі зробив одну річ для збереження свого життя: він використав зброю та застрелив чоловіка, який намагався вбити його. Це була необхідна оборона. Ось чому Боббі сьогодні живий, замість того чоловіка. Тому Боббі не винний – не винний у вбивстві та не винний у будь-якому іншому злочині.
3.7.3. Іншим способом, найбільш поширеним, є розпочати з тих тем, що були відібрані та чітко розглянутими до суду. Більшість процесів мають щонайменше дві теми. Це стосується таких ключових моментів як достовірність та мотив. Головні теми розповідають суддям, про що є справа, відбирають аргументи та показують чому сторона захисту заслуговує на виграш справи.
Звідки походять хороші аргументи?
| Вони є простими, універсальними та вічними. | Вони про людей, їх мотиви, як реально проходить життя. | Хороші аргументи походять з різних джерел. Традиційними джерелами є байки Езопа, традиційні приказки та цитати з Шекспіру та інших відомих авторів. Їх можна знайти у поточних подіях, популярних прислів’ях та навіть рекламних оголошеннях. | Хороші аргументи впадають на слух, приводять до яскравих та практичних асоціацій та посилають чітке повідомлення. Вони закінчують речення: “Ця справа про ___________”, “Це трапилося тому що ___”, “Обвинувачений є ___”, “Ми виграємо, тому що _______”. | Аргументи можуть бути у простих але виразних словах: любов, ненависть, помста, страх, обман, жадібність, влада. Вони можуть бути короткими: брати на себе відповідальність, грати за правилами, змінювати правила після початку гри, махлювати, дохід вище за безпеку, поспішай повільно, т.п. |
3.7.4. Ще одним способом привернути увагу є використати сильні детальні образи та нарощувати напругу. Загальним підходом тут є брати аргументи обвинувачення та перенаправляти увагу судді на те, що є “справжніми проблемами”.
3.7.5. Для ефективної вступної промови адвокат має створити необхідний настрій. Почати з початку. Визначити основні факти, які доказуватиме за допомогою показань свідків та речових доказів. Необхідно відокремити, які з цих фактів буде оскаржувати опонент. Далі необхідно скласти версію основних фактів у захоплюючу історію, яка одразу стане зрозумілою для судді. Це версія справи, перекладена у історію, що містить основні факти, які адвокату потрібно довести або оскаржити. Суддя повинен зрозуміти, що адвокат представляє гарну людину, яка помилилася, для того щоб він був на боці захисту та був мотивований виправити помилки за допомогою вироку.
3.8. Закінчення
3.8.1. Закінчення, остання хвилина вступної промови, також швидко повинна досягти декількох цілей:
- ще один останній раз повторити аргументи,
- підсумувати всі докази вини або невинуватості, прив’язуючи основні факти до основних обвинувачень або аргументів захисту,
- розповісти судді, що сторона захисту очікує від вироку ,
- та наприкінці мотивувати суддю, нагадуючи, що він слугує справедливості та що у суді вершать правосуддя.
Приклад (обвинувачення у кримінальній справі):
Оскільки обвинувачений планував це заздалегідь, та тому що він умисно вистрілів та вбив Боббі Вілсона із помсти, наприкінці слухання справи ми повернемося та попросимо Вас зробити те, чого вимагатимуть докази та справедливість: визнати обвинуваченого винним у умисному вбивстві.
Приклад (сторона захисту у тій же самій справі):
Коли Ви почуєте всі докази – докази обвинувачення та такі ж важливі наші докази, Ви побачите, що ця справа йдеться про незадовільну роботу поліції, про помилкове впізнання та поспішні висновки. Докази свідчитимуть про тільки один висновок: Френк не є винним у будь-якому злочині, він не є винним у пограбуванні.
3.9. Додаткові міркування
3.9.1. Впливовий потужний початок, цікава розповідь та блискуче закінчення є основними ознаками успішної вступної промови.
| Крім того, необхідно мати на увазі наступне: | Адвокат має: |
| а) Щиро відносьтеся до слабостей та уникайте перебільшення доказів | - не ігнорувати важливі факти, які заважають Вашій версії. Кожна справа, що розглядається у судовому процесі, матиме слабкі місця. Відверте поводження з цими слабостями мінімізує їх вплив та підтримуватиме Вашу достовірність перед суддею; - мінімізувати докази, що не свідчать на користь обвинуваченого, розкриваючи їх, навіть включити їх у історію; - якщо прокурори уникатимуть або замовчуватимуть невигідні для них факти, необхідно вказувати на це у вступній промові захисту; - робити детальні нотатки вступної промови сторонни обвинувачення, а протягом заключного виступу вказати, що опонент обіцяв представити докази, але не зміг цього зробити; - впевнитися, що може довести те, про що заявляє у вступній промові, та що це довів. |
| б) Використовуйте речові докази та наочні засоби | - використовувати речові докази та наочні матеріали протягом вступної промови; - показати речові докази та наочні матеріали, які планує використати у вступній промові, іншій стороні прямо перед тим, як планується їх показати, для того, щоб уникнути заперечень, які можуть перервати вступну промову, та щоб будь-які заперечення могли бути вирішені суддею до початку промови; - у випадках з численними обвинуваченими для судді буде корисним приготувати схему, на якій буде показано обвинувачених, їх позицію у справі та прізвища свідків, які будуть викликані протягом судового процесу, включаючи дату кожної події, та діаграму місця пригоди. |
| в) Тривалість вступної промови | - враховувати обмежену увагу судді та обмежені можливості сприймати інформацію та розуміти факти |
3.10. Адвокат має враховувати, що суддя спочатку почує вступну промову сторони обвинувачення, ним сприймається версія обвинувачення стосовно того, що трапилося, перед тим, як сторона захисту буде мати змогу представити своє бачення та діяти шляхом:
- спростовування обвинувачення прокуратури, а потім відразу викладенням версії сторони захисту;
- якщо прокурор опустив важливий факт, чітко вказати на це.
Приклад:
Ви вже чули вираз “У кожній історії є дві сторони”. Це є правдою. Сторона обвинувачення розказала Вам одну сторону справи, яку вона хотіла, щоб Ви почули. Але Вам необхідно вислухати обидві сторони перед тим, як Ви зможете дізнатися, що насправді трапилося того вечора. Ось чого Ви дізнаєтеся, коли у нас буде змога надати докази.
Приклад:
Суддя, тільки що Ви почули версію обвинуваченого про те, що сталося, таким чином, Ви почули тільки половину того, що насправді трапилося. Це інша половина, про яку Вам не розповіла сторона обвинувачення.
3.11. Коли у кримінальному провадженні захист не представлятиме доказів, то можна говорити про презумпцію невинуватості, що захист не повинен нічого доводити та таке інше. Також розмірковувати про версію справи, аргументи вказувати, що докази захисту будуть представлені протягом перехресного допиту свідків прокуратури.
Загальні проблеми, з якими стикаються адвокати протягом вступної промови.
| 1. Слабка перша хвилина | Перша хвилина повинна привернути увагу судді, визначити основні теми та надати короткий огляд справи з Вашої точки зору. Вона повинна представити Вас як адвоката, до якого суддя захоче прислухатися протягом процесу. |
| 2. Слабкі аргументи, які не були повторені достатню кількість разів | Найбільш важливою частиною вступної промови є намагання, щоб суддя запам’ятав Ваші аргументи. Тому їх слід повторити у вступній промові три-п’ять разів. |
| 3. Слабкі визначення | Визначення передають враження про сторони процесу, подію, та інші питання, які є важливими у справі. Коли Ви називаєте обвинуваченого “мій клієнт”, це створює інше враження, ніж коли Ви називаєте її “Олена Войтова”. “Зіткнення” передає трошки інше значення, ніж “автомобільна аварія”. “Вантажний автомобіль” не є теж самим, що “25 000 кілограмовий автомобіль з 18 колесами”. Такі визначення поряд з аргументами, необхідно уважно підібрати до судового процесу для створення сильних образів, які потім послідовно будуть використовуватися у процесі. |
| 4. Відсутність оповідання | Цікаві історії про людей, дають змогу побудувати судді емоційні зв’язки із справою. Саме ця історія є важливою, а не факти, які складають цю історію. |
| 5. Невпевнене проголошення | Виділяти час на тренування потужного проголошення промови, вона має вражати суддю у залі судового засідання. Не хвилюйтесь за точні формулювання та відійдіть від своїх нотаток, а кажіть промову від серця. |
| 6. Не ставитися до слабкостей із щирістю | Дієва вступна промова охоплює всі докази. Вона вплітає погані докази у Вашу версію та щиро розкриває їх, таким чином, мінімізуючи їх вплив та підтримуючи позитивний настрій в цілому. |
| 7. Забути, що суддя знає про справу дуже мало, або взагалі нічого | Вступна промова повинна розпочинатися з самого початку. Добра вступна промова включає цікаву розповідь, а цікава розповідь завжди бере до уваги, що слухачі починають з білого листа. |
| 8. Не використовувати наочні матеріали | Візуальне сприйняття завжди покращує розуміння. Це спрацьовує завжди, включаючи у судовій залі, та це є особливо важливим у вступній промові, коли судді швидко складають перше враження про справу. Використовуйте деякі речові докази та наочні матеріали у вступній промові, а інші – протягом процесу. Якщо є сумніви, включайте речові докази та наочні матеріали у Вашу вступну промову. |
| 9. Порушення правил надання доказів | Необхідно уникати частих порушень у наданні доказів. Найбільш серйозні з них стосуються ставлення під сумнів достовірність свідків (це є належним тільки у заключній промові); робити неправдиві заяви стосовно застосовного права з питань відшкодування, захисту або тягаря доказування; та передбачення та обговорення, які докази протягом процессу надасть інша сторона (прокурор у кримінальній справі ніколи не може так вчиняти, тому що обвинувачений має конституційне право не надавати свідчення або не надавати доказів). Робіть заперечення протягом вступної промови Вашого опонента тільки якщо Ваш опонент робить серйозні помилки у праві, або якщо тягар доказування невідповідним чином зміщується на Ваш бік. Заперечення повинні бути впевненими та швидкими. |
ПРЯМИЙ ДОПИТ
4.1. Ефективний прямий допит - відтворює те, що сталося, з позиції свідка, а суддя переживає те, що свого часу пережив свідок. Переконливий допит дозволяє не лише зрозуміти, що відбувалося, але і вступити в емоційний контакт зі свідком .
4.2. Для забезпечення ефективного прямого допиту, захисник повинен знати чинне законодавство і розуміти, як такий допит сприймається суддями.
Запитання під час прямого допиту допоможуть свідкові освіжити в пам'яті події. Якщо свідок не може чогось пригадати, його можна запитати, що могло б йому допомогти пригадати дані обставини й показати той документ чи речовий доказ, який на думку свідка, допоможе йому пригадати відповідні обставини. Після того, як свідок пригадав відповідні обставини, він може продовжувати пояснення уже без того документу чи речового доказу, які допомогли йому пригадати дані обставини.
4.3. Якщо для нагадування використовуються записи, вони мають свою ціну, оскільки існує вимога про те, що “при використанні свідком записів, які допомагають йому згадати відповідні обставини”, протилежна сторона як правило “має право на представлення цього запису на слуханні, на його дослідження, на перехресний допит свідка на предмет запису, на долучення запису до доказів в тих частинах, які пов'язані з показанням свідка”.
Запитання під час прямого допиту можуть призвести до висловлення недовіри до свідка (дискредитації свідка). Правдивість показань свідка може зазвичай ставитися під сумнів будь-якою стороною, і в тому числі – стороною, яка викликала цього свідка.
4.4. Показання свідка повинні бути належними.
| По-перше, свідчення повинне “мати на меті” формування факту, який має “з більшою чи меншою вірогідністю” відношення до справи. Якщо показання доводить чи спростовує будь-яке питання по суті справи, воно є належним. | По-друге, якщо показання має відношення до справи, за іншими правилами щодо допустимості доказів ці показання можуть визнати недопустимими. |
4.5. Показання також має бути правдивим. Правдивість базується на правилах, що регулюють показання з чужих слів. Якщо свідка просять повторити в суді фразу, сказану за межами суду, таке показання повинне витримати перевірку правилами про недопустимість показань з чужих слів.
4.6. У зв'язку з тим, що більшість правил доказування починають діяти під час прямого допиту, Адвокат повинен відповідно й підготуватися.
| Припустімо, що на кожне запитання, що поставить адвокат, будуть висуватися заперечення, а адвокат буде морально готовий показати, чому це запитання має право на існування. | Припустімо, що на кожну відповідь свідка будуть висуватися заперечення, а адвокат буде морально готовий показати, чому ця відповідь має право на існування. Якщо заперечення щодо запитання чи відповіді приймається, адвокат має бути готовий подолати заперечення таким чином, щоб отримати всі важливі пояснення від кожного свідка. |
4.7. Структура прямого допиту. Прямий допит – це спрямований допит. Він повинен :
- мати просту, чітку, логічну структуру;
- має ділитися на прості розділи, в яких розповідається про те, де ми були, де ми є, і йдемо в такому-то напрямку;
- бути ефективним, адже концентрації уваги судді вистачає приблизно на 20 хв. прослуховування, і в тому числі – прямого допиту
4.8. Існує два основних способи побудови прямого допиту: хронологічний і прицільний.
4.8.1. Хронологічний спосіб.
Прямий допит, побудований на хронології, зазвичай ділить допит на декілька простих для сприйняття пунктів.:
· Вступ
· Загальні відомості
· Місце
· Подія
· Допоміжні речові докази
· Наслідки
· Закінчення
А. Вступ
Перша хвилина будь-якого прямого допиту повинна справити враження.