Главная | Обратная связь

Методика виконання роботи

Робота 1. Визначення константи електродної посудини.

Визначення константи електродної посудини проводять за допомогою розчину електроліту, для якого відоме значення питомої електропровідності. З цією метою використовують, як правило, 0,01 М розчин Ксl, для якого при 20 ⁰С = 1,25 × 10^-3 См/м.

В посудину для визначення електропровідності наливають такий об’єм 0,01 М розчину Ксl , щоб електроди були повністю занурені в розчин. За допомогою омметра замірюють опір розчину в посудині і за формулою К = R× вираховують її константу.

Робота 2. Визначення електропровідності розчинів слабих електролітів та біологічних рідин.

Визначивши постійну (константу) електродної посудини, останню старанно промивають дистильованою водою, наливають в неї відповідний досліджуваний розчин слабкого електроліту і вимірюють опір. Одержані дані заносять у таблицю:

 

№ п/п	Досліджуваний розчин	R
1	0,1 М НСООН
2.	0,1 М СН3 СООН
3.	0,1 М ССl3 COOH
4.	0,1 М NH4 OH
5.	Шлунковий сік (1:10)				-
6.	Сироватка крові (1:5)				-

Використовуючи знайдені величини опору досліджуваних розчинів і постійну електродної посудини (K) розраховують питому електропровідність :

і молярну електропровідність :

де: - питома електропровідність

С - молярна концентрація

V – розведення,

Для розчинів слабких електролітів розрахувати також граничну молярну електричну провідність, використовуючи дані довідника про електролітичну рухливість відповідних іонів :

Результати занести в таблицю і зробити висновок.

Робота 3.Порівняння сили електролітів на основі електропровідності їх розчинів.

Використовуючи дані із роботи № 2 про молярну електропровідність і граничну електропровідність відповідних розчинів електролітів, розраховують ступінь і константу дисоціації.

; К=

Дані занести у таблицю і зробити висновок про силу різних електролітів і як впливає введення хлору в радикал кислоти на її силу.

№ п/п	Досліджуваний розчин	a	К
1	0,1 М НСНОН
2.	0,1 М СН3 СООН
3.	0,1 М ССl3 COOH
4.	0,1 М NH4 OH

 

 

Заняття 7

Тема: Адсорбція електролітів. Хроматографія та її застосування в біології та медицині

Актуальність теми:Адсорбційні явища на твердих адсорбентах широко використовуються в медицині. Переважна більшість процесів у живому організмі проходить на межі поділу фаз і їх швидкість на ряду із іншими факторами визначається площею поверхні. При гемосорбції кров очищається від токсинів середньої молекулярної маси пропусканням її через адсорбенти – активоване вугілля різних марок, що широко використовується в реанімаційних відділеннях лікарень. Ентеросорбція є використання активованого вугілля для зв’язування токсинів в шлунково-кишковому тракті. Адсорбція органічних барвників на поверхні біологічних препаратів використовується в гістології. Розділення суміші речовин має надзвичайно важливе значення для дослідження речовин, які складають організм і приймають участь в процесах життєдіяльності.

Найбільш ефективний метод розділення речовин дістав назву хроматографічного. Цей метод набуває чимраз ширшого застосування і для деяких сумішей є єдино можливим методом. Великий набір хроматографічних методів від простих і доступних (на папері) до складних автоматизованих методів дозволяє використовувати їх в сучасній науці, особливо для наукових досліджень в біології і медицині.

Навчальні цілі:

Знати: механізми адсорбційних процесів на границі розділу фаз, теорію молекулярної адсорбції, кількісне визначення адсорбції, принципи розділення суміші речовин за адсорбційним і розподільним механізмом, а також суть рідинної, газової, капілярної, колонкової, тонкошарової хроматографії.

Вміти: Вивчити закономірності адсорбції на каоліні кислотних і основних барвників, а також залежність адсорбції від рН розчину, провести розділення суміші катіонів нисхідною хроматографією на колонці і висхідною хроматографією на папері.