 |
|
Методика виконання роботи
Робота 1. Визначення порогу коагуляції.
Заповнити одну бюретку розчином дихромату калію (с( 
K2Cr2O7)=0,002 моль/л), а другу – розчином гексаціаноферату (ІІІ) калію (с( K3[Fe(CN)6])=0,002 моль/л). У дві пробірки за допомогою піпетки внести по 5 мл золю гідроксиду заліза (ІІІ). Додати в одну з пробірок, по краплях, добре перемішуючи, розчин дихромату калію, а в другу – розчин гексаціаноферату (ІІІ) калію до помутніння розчину (коагуляція золю).
Обчислити поріг коагуляції кожного з електролітів (в ммоль/л) за формулою:
Обчислити коагулюючу здатність електролітів (в л/моль) за формулою:
Обчислити відносну коагулюючу здатність електролітів.
Результати занести в таблицю.
| Електроліт | Молярна конце-нтрація еквівале-нта електроліту
 , ммоль/л
| Об’єм роз-чину елек-троліту, V(X), л | Коагулюючий йон | Поріг коагуляції, ммоль/л | Коагулююча здатність, VK(X), л/моль |
| K2Cr2O7 | |||||
| K3[Fe(CN)6]) |
Робота 2. Очистка води коагуляцією.
В 6 пробірок налити по 5 мл мутної води і в кожну добавити різну кількість краплин золя гідроксиду заліза (1,2,3,4,8,16). В 7 пробірку налити 5 мл мутної води для порівняння. Спостерігати за змінами в пробірках. Зробити висновки.
БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ
Заняття 10.
Тема: Біоорганічна хімія як наука. Класифікація біоорганічних сполук. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів та їхніх похідних.
Актуальність теми: Насичені, ненасичені і ароматичні вуглеводні є органічними речовинами, знання будови і властивостей яких допомагає зрозуміти будову і властивості органічних сполук із яких складаються живі організми.
Навчальні цілі:
Знати:класифікацію органічних сполук, номенклатуру ІЮПАК, гібридизацію атома Карбона, типи хімічних зв’язків і типи хімічних реакцій, характерних для молекул алканів, алкенів,аренів.
Вміти:дати назву речовини, визначати клас органічної сполуки і відношення їх до реакцій заміщення, приєднання, окислення.
Самостійна позааудиторна робота:
1. Класифікація органічних сполук.
2. Правила номенклатури ІЮПАК.
3. Алкани. Гомологічний ряд.
4. Електронна будова насичених вуглеводнів. Гібридизація. σ-зв’язок.
5. Фізичні властивості акланів.
6. Хімічні властивості. Механізм реакцій заміщення (SR).
7. Реакції відщеплення (Е).
8. Реакції окиснення. Горіння.
9. Алкени. Гомологічний ряд. Ізомерія. π-зв’язок.
10. Хімічні властивості. Механізм реакцій приєднання.
11. Правило Марковнікова.
12. Реакції окиснення.
13. Реакції полімеризації.
14. Будова молекули бензолу.
15. Механізм реакції заміщення в ароматичному ядрі.
16. Реакції окислення бензолу і толуолу.
17. Взаємний вплив атомів в молекулі толуолу.
Контрольні питання.
1. Напишіть структурну формулу 2-метилпропану:
1.1. Для атома Карбону даної сполуки характерна гібридизація:
а) sp2; б) sp3; в) sp; г) sp4.
1.2. В даній сполуці типи хімічних зв’язків:
а) тільки σ; б) σ і 1π; в) σ і 2π; г) тільки π.
1.3. Для даної речовини характерні реакції:
а) заміщення (S); б) приєднання (А); в) відщеплення (Е); г) окиснення.
2. Напишіть структурну формулу метилбензолу і реакцію окислення з KMnO4.
2.1. Замісник в ароматичному ядрі проявляє ефекти і переважний вплив:
а) +І+М, донорний; б) –І-М-акцепторний;
в) –І+М, донорний; г) +І-М-акцепторний.
2.2. Для атома Карбону ароматичного ядра характерна гібридизація:
а) sp; б) sp2; в) sp3; г) sp4.
2.3. Ароматична система спряження складається із об’єднання р-елементів:
а) 4; б) 5; в) 6; г) 7.
Заняття 11
Тема: Реакційна здатність спиртів. Карбонільні сполуки. Альдегіди і кетони.
Актуальність теми:Спирти у вигляді своїх похідних (простих і складних ефірів) широко розповсюджені в природі і відіграють важливу роль у життєдіяльності тварин і рослин. Спирти є вихідними речовинами для одержання ряду лікарських засобів.
Замісники в молекулах альдегідів та кетонів теж впливають на реакційну здатність карбонільної групи до реакцій нуклеофільного приєднання . Альдегіди і кетони відносяться до біологічно важливих карбонільних сполук, які відіграють важливу роль і застосу3вання в медичній практиці.
На прикладі реакції окиснення видно як зв’язані між собою ці класи сполук. Окисненням спиртів можна отримати альдегіди і кетони, а їх подальшим окисненням – карбонові кислоти.
Навчальні цілі:
Знати: будову функціональних груп спиртів, альдегідів. Типи хімічних реакцій характерних для кожного із класів сполук в залежності від будови функціональної групи. Застосування в медицині найважливіших представників цих класів сполук.
Вміти: визначати клас органічної сполуки за функціональними групами, їх здатність вступати в реакції заміщення, приєднання окиснення. Проводити якісні реакції визначення найважливіших представників спиртів, альдегідів.