Главная | Обратная связь

Наслідки гідродинамічних аварій та уражальні чинники катастрофічного затоплення

Наслідками гідродинамічних аварій є:

– ушкодження і руйнування гідровузлів та короткочасне чи довгострокове припинення виконання ними своїх функцій;

– ураження людей і руйнування споруд хвилею прориву;

– затоплення великих територій.

Вторинними наслідками гідродинамічних аварій є забруднен­ня води і місцевості речовинами зі зруйнованих (затоплених) сховищ, промислових і сільськогосподарських підприємств, ма­сові захворювання людей і сільськогосподарських тварин, аварії на транспортних магістралях, зсуви й обвали.

Довгострокові наслідки гідродинамічних аварій пов'язані із залишковими факторами затоплення – наносами, забруднення­ми, зміною елементів природного середовища.

В результаті великих гідродинамічних аварій переривається подача електроенергії в енергетичні системи, припиняється фун­кціонування іригаційних та інших водогосподарських систем, а також об'єктів ставкового рибного господарства, руйнуються чи опиняються під водою населені пункти і промислові підприємст­ва, виводяться з ладу комунікації й інші елементи інфраструкту­ри, гинуть посіви і худоба, виводяться з господарського обороту сільськогосподарські угіддя, порушується життєдіяльність насе­лення і виробничо-економічна діяльність підприємств, втрача­ються матеріальні, культурні та історичні цінності, наносяться великі збитки природному середовищу, в тому числі в результаті змін ландшафту, гинуть люди.

Масштаби наслідків гідродинамічних аварій залежать від па­раметрів і технічного стану гідровузла, характеру і розмірів руй­нувань греблі, обсягу запасів води у водосховищі, характеристик хвилі прориву і катастрофічної повені, рельєфу місцевості, сезо­ну і часу доби події, багатьох інших факторів.

Найтяжчими наслідками супроводжуються гідродинамічні аварії, що викликають катастрофічні затоплення.

На затоплюваній території прийнято виділяти чотири зони катастрофічного затоплення залежно від швидкості перебігу води, висоти хвилі прориву і відстані населеного пункту від гідроспоруди (рис.1.1).

Перша зонакатастрофічного затоплення (зона бурхливої течії) примикає безпосередньо до гідроспоруди і тягнеться на 6-12 км., висота хвилі прориву досягає декількох метрів (залежно від глибини води перед дамбою, тобто глибини прорану). Хвиля прориву в цій зоні характеризується бурхливим потоком води із швидкістю течії 30 км/год. Час проходження хвилі прориву – 30 хв.

Друга зона(зона швидкої течії) характеризується швидкістю течії 15-20 км/год. Протяжність зони від гідроспоруди 15-25 км. Час проходження хвилі 50-60 хв.

Третя зона(зона середньої течії) характеризується швидкістю течії 10-15 км/год і протяжністю від дамби до 30-50 км. Час проходження хвилі прориву 2-3 години.

Четверта зона (зона слабкої течії або розливу) характеризується швидкістю течії 6-10 км/год. Її протяжність залежатиме від рельєфу місцевості і може складати 36-70 км. від гідроспоруди.

Рис. 1.1 – Зони катастрофічного затоплення

Основними ура жальними чинниками катастрофічного затоп­лення є руйнівна хвиля прориву, водяний потік і спокійні води, які затопили територію суші й об'єкти.