Таблиці, необхідні для проведення розрахунків
Таблиця 1.3 – Коефіцієнти розрахунку параметрів хвилі прориву
Таблиця 1.4 – Час приходу в годинах гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву в заданий створ
Таблиця 1.5 – Коефіцієнт розрахунку часу при затопленні території хвилею прориву
Варіанти завдань
Таблиця 1.6 – Варіанти завдань
Контрольні запитання
1. Наслідки гідродинамічних аварій. 2. Вторинні наслідки гідродинамічних аварій. 3. Довгострокові наслідки гідродинамічних аварій. 4. Великі гідродинамічні аварії. 5. Від чого залежать масштаби наслідків гідродинамічних аварій? Практичне заняття 2 ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ОЦІНКА НАСЛІДКІВ ПОВЕНІ ДЛЯ ОБ’ЄКТІВ ЖКГ І МІСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ Мета: оволодіти навичками прогнозування та оцінки наслідків повені для об’єктів ЖКГ і міської інфраструктури.
Зміст заняття Загальні відомості Серед стихійних лих, що дошкуляють об’єктам ЖКГ, повені займають лідируюче місце за числом їх повторів, охопленням територій, а також за сумарним середньорічним економічним збитком, який вони завдають. Повінь – це значне затоплення місцевості в результаті підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, що викликається різними причинами, яке завдає великого матеріального збитку і призводить до людських жертв. Основними причинами повеней є: весняне сніготанення; випадання зливових або дощових опадів (паводки); вітровий нагін води; затори льоду на річках; прорив дамб і захищаючих гребель; завали річок при землетрусах, гірських обвалах або селевих потоках тощо. При повенях і паводках, зокрема викликаних тривалими зливовими дощами, практично на всіх річках можливе утворення зон підтоплення. За масштабами розповсюдження повені бувають: низькі або малі – із затопленим до 10% земель; високі – із затопленням 10-15% земель; видатні (великі) – із затопленням до 70% земель і ряду населених пунктів; катастрофічні – із затопленням більше 70 % сільгоспугідь, міст, населених пунктів, промислових підприємств, комунікацій. Велику небезпеку при повені представляють зажори і затори. Зажори – це скупчення шуги і дрібного льоду, що утворюються в зимовий час, тобто в період формування льодового покриву. Затори – скупчення крижин в руслі річок під час весняного руйнування льодового покриву, тобто весняного льодоходу. Вражаюча дія повеней і їх матеріальний збиток полягають в затопленні територій, пошкодженні при цьому житлових і виробничих будівель, автомобільних доріг, ліній електропередач (ЛЕП) з можливою пожежею, руйнуванні інших комунально-енергетичних мереж (КЕМ). Зоною НС при повені називають територію, в межах якої відбулося затоплення місцевості, пошкодження будівель, споруд і інших об'єктів, що супроводжується ураженнями або загибеллю людей, забрудненням навколишнього природного середовища. Масштаби повеней залежать від висоти і тривалості стояння небезпечних рівнів води, площі і часу затоплення (навесні, літом, зимою). Схематично переріз русла річки можна представити або трикутним (рис. 2.1 а), або трапецеїдальним (рис. 2.1 б).
Розрахункова схема перерізу річки: а) трикутний перетин б) трапецеїдальний переріз а0 – ширина дна річки; b0, b – ширина річки до і під час паводку; h0, h, h3 – глибина річки до і під час паводку і глибина затоплення; m, n – кути нахилу берегів річки. Завдання 1. Навести вихідні дані згідно зі своїм варіантом (таблиця 2.3) у вигляді таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Форма таблиці для запису вихідних даних
2. Здійснити прогнозування та дати оцінку наслідкам повені на 24 та 48 годину, використовуючи таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 – Частка пошкоджених об’єктів (%) на затоплених територіях при великих повенях (vз = 3-4 м∙с-1)
Примітка.У разіvз = 1,5-2,5 м∙с-1 наведені у таблиці значення необхідно помножити на 0,6, а у разі vз = 4,5-5,5 м∙с-1 – на 1,4 (якщо отримане значення перевищить 100, результат все одно записують, як 100).
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|