 |
|
Порядок виконання завдання
1. Визначають площу перерізу річки до повені:
| (2.1) |
2. Визначають витрату води до повені:
| (2.2) |
3. Визначають витрату води після випадання опадів та настання повені:
| (2.3) |
4. Визначають висоту підйому води у річці після проходження повені:
| (2.4) |
5. Визначають площу поперекового перерізу потоку під час проходження повені:
| (2.5) |
6. Визначають максимальну швидкість потоку води під час проходження повені:
| (2.6) |
7. Визначають максимальну швидкість потоку затоплення:
 .
| (2.7) |
8. Надають оцінку наслідкам повені на 24 та 48 годину, використовуючи таблицю 2.2.
Варіанти завдань
Для непарних варіантів схема перерізу річки у формі трикутника, для парних варіантів – у формі трапеції
Таблиця 2.3 – Варіанти завдань
| Вар | a0,м | b0, м | b, м | h0 , м | m, o | n, o | J, мм∙год-1 | F, км2 | М | f | v0, м∙с-1 |
| - | 1,25 | 0,6 | 0,5 | ||||||||
| 1,5 | 0,84 | 0,6 | |||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,7 | ||||||||
| 1,17 | 0,8 | ||||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,5 | ||||||||
| 1,5 | 0,84 | 0,6 | |||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,7 | ||||||||
| 1,17 | 0,8 | ||||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,7 | ||||||||
| 1,5 | 0,84 | 0,8 | |||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,5 | ||||||||
| 1,17 | 0,6 | ||||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,7 | ||||||||
| 1,5 | 0,84 | 0,8 | |||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,5 | ||||||||
| 1,17 | 0,6 | ||||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,7 | ||||||||
| 1,5 | 0,84 | 0,8 | |||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,7 | ||||||||
| 1,17 | 0,8 |
Продовження таблиці 2.3
| Вар | a0,м | b0, м | b, м | h0 , м | m, o | n, o | J, мм∙год-1 | F, км2 | М | f | v0, м∙с-1 |
| - | 1,25 | 0,6 | 0,5 | ||||||||
| 1,5 | 0,84 | 0,6 | |||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,7 | ||||||||
| 1,17 | 0,8 | ||||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,5 | ||||||||
| 1,5 | 0,84 | 0,6 | |||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,7 | ||||||||
| 1,17 | 0,8 | ||||||||||
| - | 1,25 | 0,6 | 0,7 | ||||||||
| 1,5 | 0,84 | 0,8 |
Контрольні запитання
1. Що таке повінь?
2. Основні причини повеней.
3. Зажори і затори.
4. Як класифікують повені за масштабами?
5. Зона НС при повенях.
Практичне заняття 3
ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ ПРИМІЩЕННЯ ЗА ВИБУХОПОЖЕЖНОЮ ТА ПОЖЕЖНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ
Мета: оволодіти навичками визначення категорії приміщення, у якому обертається легкозаймиста рідина.
Зміст роботи
Загальні відомості
Категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення – класифікаційна характеристика вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення, що визначається кількістю та пожежовибухонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них, з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених у них виробництв.
За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення поділяють на категорії А, Б, В, Г і Д.
Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначають для найбільш несприятливого щодо виникнення пожежі або вибуху періоду виходячи з виду горючих речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в апаратах і приміщеннях, їх кількості, пожежонебезпечних властивостей, особливостей технологічних процесів.
Визначати категорію приміщень треба послідовно за низхідною – від більш вибухопожежонебезпечної категорії А до Д. Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою приймаються відповідно до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
| Категорія приміщення | Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) у приміщенні |
| А Вибухопожежо-небезпечна | Горючі гази (ГГ), легкозаймисті рідини (ЛЗР) з температурою спалаху не більше 28оС у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газопароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа |
| Б Вибухопожежо-небезпечна | Горючий пил, волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28оC, горючі рідини (ГР) в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа |
Продовження таблиці 3.1
| Категорія приміщення | Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) у приміщенні |
| В Пожежо-небезпечна | ГГ, ЛЗР, ГР і важкогорючі рідини, а також речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (обертаються), не відносяться до категорій А, Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих та горючих речовин на окремих ділянках1 площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж/м2 2 |
| Г | Негорючі речовини і матеріали у гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор та полум'я; ГГ, рідини та тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо |
| Д | Речовини і матеріали, що вказані вище для категорій приміщень А, Б, В (крім ГГ) у такій кількості, що їх питома пожежна навантага для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна не перевищує 180 МДж/м2, а також, негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані, за умови, що приміщення, в яких знаходяться (обертаються) вищевказані речовини і матеріали, не відносяться до категорій А, Б і В |
Примітка 1. Площа окремих ділянок для твердих і рідких важкогорючих, горючих та легкозаймистих речовин, що утворюють пожежну навантагу, визначають за розмірами проекції їхньої площі розміщення (складування), а також площі розливу під час розрахункових аварій на горизонтальну поверхню підлоги.
Примітка 2. Приміщення відноситься до категорії В, якщо його площа менше або дорівнює 10 м2 і в ньому знаходяться (обертаються) горючі матеріали і речовини, що утворюють пожежну навантагу, за умови, що приміщення не відноситься до категорії А і Б.
Завдання
Необхідно визначити категорію приміщення, у якому обертається задана згідно з варіантом легкозаймиста рідина (ЛЗР).ЛЗР – горюча рідина з температурою спалаху не більше 61оС у закритому тиглі або 66 оС у відкритому тиглі. Особливо небезпечними називають ЛЗР з температурою спалаху не більше 28 оС.
Розглядається найгірший сценарій розвитку аварійної ситуації, за якої відбувається повне руйнування апарата з ЛЗР. До апарату ЛЗР надходить трубопроводом. Лінія обладнана аварійними засувками з ручним відключенням.
Приймається припущення, що питома пожежна навантага (тобто пожежна навантага, що припадає на одиницю площі підлоги приміщення) на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж/м2 .
Завдання виконують у наступній послідовності.
1. Беруть необхідні вихідні дані з таблиці 3.5 згідно зі своїм варіантом та подають їх у вигляді таблиці 3.2 (значення параметрів, що вже внесені до таблиці 3.2 є однаковими для всіх варіантів, тому у таблиці 3.5 вони не наведені).
Таблиця 3.2 – Форма таблиці вихідних даних
| Назва параметра, його позначення та розмірність | Значення параметра | ||
| Розміри приміщення | довжина a, м | ||
| ширина b, м | |||
| висота h, м | |||
| Ступінь захаращеності приміщення будівельними конструкціями і обладнанням Θз, % | |||
| Назва ЛЗР | |||
| Хімічна формула ЛЗР | |||
| Щільність речовини ρ, кг∙м3 | |||
| Константи Антуана | А | ||
| В | |||
| СА | |||
| Молярна маса ЛЗР М, кгּкмоль-1 | |||
| Температура спалаху tсп, оС | |||
| Об’єм кіломолю газу при нормальних умовах V0, м3ּкмоль-1 | 22,413 | ||
| Коефіцієнт участі пари ЛЗР у вибуху Z | 0,3 | ||
| Швидкість повітряного потоку у приміщенні v, м∙с-1 | |||
| Коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення та неадіабатичність процесу горіння Кн | |||
| Максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші у замкнутому об’ємі Pmax, кПа | |||
| Атмосферний тиск у приміщенні P0, кПа | |||
| Максимальна температура в приміщенні tр, 0С | |||
| Об’єм апарата Vа, м3 | 4,73 | ||
| Ступінь заповнення апарата ε | |||
| Продуктивність апарату з ЛЗР q, м3∙с-1 | 0,005 | ||
| Час спрацьовування засувки (ручне відключення) τ, с | |||
| Довжина трубопроводу L, м | |||
| Діаметр трубопроводу d, м | 0,1 | ||
| Площа випаровування (площа огороджена бортами) Fвип, м2 | |||
2. Проводять розрахунки відповідно до пункту 3.3.