 |
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ (КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ САМОСТІЙНОЇ)
Самостійна робота передбачає виконання студентами розрахунково-графічної роботи (РГР) для очної форми навчання та контрольної роботи самостійної (КРС) для заочної форми навчання на тему «Оцінка обстановки при аваріях на потенційно небезпечних об’єктах».
Роботу виконують на скріплених аркушах формату А4, на обкладинці роблять надпис «Розрахунково-графічна робота» («Контрольна робота самостійна») з дисципліни «Цивільний захист». Крім того на обкладинці вказують назву університету, кафедру, прізвище та ініціали студента, групу, рік навчання, шифр залікової книжки, а також прізвище та посаду викладача, під керівництвом якого виконується робота.
Графічна частина роботи має бути представлена картою хімічної обстановки при аварії на хімічно небезпечному об’єкті, а також рисунками безпечних зон і зон руйнувань під час вибухів твердих вибухових речовин.
Приклад оформлення титульного аркушу для очної форми навчання наведено на рис. 1. РГР (КРС) виконують за варіантами. Варіант РГР (КРС) відповідає порядковому номеру студента в навчальному журналі групи.
Робота, виконана за чужим варіантом, не рецензується і повертається на переробку.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
|
МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ІМЕНІ О.М. БЕКЕТОВА
Кафедра «Безпека життєдіяльності»
Індивідуальне семестрове завдання
З дисципліни «Цивільний захист»
Варіант № ____
Виконав(ла): студент(ка) групи
___________________________
(шифр групи)
___________________________
(Прізвище та ініціали)
Номер з.к___________________
Перевірив: доцент кафедри БЖД
к.т.н., доцент Фесенко Г.В.
Рис. 1 – Приклад оформлення титульного аркушуРГР (КРС)
Завдання 1
ПРОГНОЗУВАННЯ НАСЛІДКІВ ВИЛИВУ (ВИКИДУ) НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ
Мета: оволодіти навичками прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
Зміст завдання
Загальні відомості
Прогнозування здійснюється з урахуванням вимог Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті (далі – Методика), яка затверджена спільним наказом МНС України, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінекології від 27.03.2001 р. за № 73/82/64/122.
Методика призначена для прогнозування масштабів забруднення при аваріях з небезпечними хімічними речовинами (НХР) на промислових об'єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті і може бути використана для розрахунків на морському транспорті, якщо хмара НХР при аварії на ньому може дістати прибережної зони, де мешкає населення.
Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються у газоподібному або рідкому стані і які в момент викиду (виливу) переходять у газоподібний стан і створюють первинну або/і вторинну хмару НХР. Методика передбачає проведення розрахунків для планування заходів щодо захисту населення на висотах до 10 м над поверхнею землі (приземному шарі повітря).
Небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.
Хімічно небезпечний об'єкт (ХНО) - промисловий об'єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, виконуються у виробництві, розміщуються або складуються (постійно або тимчасово), знищуються тощо) одна або декілька НХР (до ХНО не належать залізниці).
Аварія з НХР - це подія техногенного характеру, що сталася на ХНО внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров'ю людей.
Згідно Наказу МНС України від 22.03.2003 р. № 119 «Про затвердження класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій» за умов, викладених у таблиці 1.13 (п. 1.5), аварії з НХР можуть призводити до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Первинна хмара НХР - це пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємкості над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємкості без випару з підстильної поверхні.
Вторинна хмара НХР - це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні (для легко летючих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей НХР, стану обвалування та температури повітря).
Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) - територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.
Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) - територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.
Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) - розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.
Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) - адміністративно-територіальна одиниця, до якої зараховуються області, райони, а також будь-які населені пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗ при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах (п. 1.5, таблиця 1.12).
Інверсія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.
Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.
Конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.
Завдання
На відстані RХНО-ПШРХ , км від ХНО з підповітряної сторони розташований ліс глибиною RПШРХ, км.
Для здійснення прогнозної оцінки обстановки необхідно:
1. Навести вихідні дані згідно зі своїм варіантом (п. 1.6, таблиця 1.15) у вигляді таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Форма таблиці для запису вихідних даних
| Назва параметра, його позначення та розмірність | Значення параметра | |
| Координати ХНО | ХХНО | |
| YХНО | ||
| Час аварії (години, хвилини, число місяця, номер місяця) | ||
| Назва НХР | ||
| Кількість НХР Q, т | ||
| Характер розливу («вільно» чи «у піддон») | ||
| Висота обвалування (для розливу «у піддон») Н, м | ||
| Швидкість вітру Uвітру, м/с | ||
| Температура повітря t, 0С | ||
| Азимут вітру А0 | ||
| Ступінь вертикальної стійкості повітря | ||
| Глибина перешкоди на шляху розповсюдження хмари RПШРХ, км | ||
| Відстань від перешкоди до ХНО RХНО-ПШРХ, км | ||
| Середня щільність населення на місцевості ρ, чол/км2 | ||
| Умови розташування населення | ||
| Забезпеченість засобами захисту | ||
| Відстань до визначеного об’єкту RХНО-об, км | ||
| Час, на який здійснюється прогнозування N, години |
2. Визначити:
– глибину розповсюдження хмари НХР Гуточн, км з урахуванням наявності обвалування і перешкод на шляху розповсюдження хмари;
– площу зони можливого хімічного забруднення SЗМХЗ, км2;
– площу прогнозованої зони хімічного забруднення SПЗХЗ, км2 та її ширину ШПЗХЗ, км;
– час підходу хмари до об’єкта t, год;
– загальні втрати в зоні можливого хімічного забруднення ZЗМХЗ, чол та їхній розподіл на легкі ZЗМХЗ л, чол, середньої важкості ZЗМХЗ св, чол та зі смертельними наслідками ZЗМХЗ сн, чол.
– загальні втрати в прогнозованій зоні хімічного забруднення ZПЗХЗ, чол та їхній розподіл на легкі ZПЗХЗ л, чол, середньої важкості ZПЗХЗ св, чол та зі смертельними наслідками ZПЗХЗ сн, чол.
– термін дії джерела забруднення ТДЗ, год.
3. Нанести хімічну обстановку на карту.