 |
|
Приклад виконання завдання
На відстані RХНО-ПШРХ = 3 км від ХНО з підповітряної сторони розташований ліс глибиною RПШРХ = 2 км. Вихідні дані задані таблицею 1.2.
Таблиця 1.2 – Вихідні дані
| Назва параметра, його позначення та розмірність | Значення параметра | |
| Координати ХНО | ХХНО | |
| YХНО | ||
| Час аварії (години, хвилини, число місяця, номер місяця) | 05.30 15.04 | |
| Назва НХР | хлор | |
| Кількість НХР Q, т | ||
| Характер розливу («вільно» чи «у піддон») | «вільно» | |
| Висота обвалування (для розливу «у піддон») Н, м | - | |
| Швидкість вітру Uвітру, м/с | ||
| Температура повітря t, 0С | -20 | |
| Азимут вітру А0 | ||
| Ступінь вертикальної стійкості повітря | інверсія | |
| Глибина перешкоди на шляху розповсюдження хмари RПШРХ, км | ||
| Відстань від перешкоди до ХНО RХНО-ПШРХ, км | ||
| Середня щільність населення на місцевості ρ, чол/км2 | ||
| Умови розташування населення | у будівлях | |
| Забезпеченість засобами захисту | без протигазів | |
| Відстань до визначеного об’єкту RХНО-об, км | ||
| Час, на який здійснюється прогнозування N, години |
Необхідно оцінити хімічну обстановку, що склалася внаслідок аварії на ХНО, розрахувавши параметри, визначені в п. 1.2.
Розрахунок.
1. У залежності від типу і кількості речовини, температури повітря, швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості повітря за таблицею 1.3 (п. 1.5) визначаємо глибину поширення хмари Г=9,1 км.
2. У залежності від швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості атмосфери за таблицею 1.6 (п. 1.5) визначаємо швидкість переносу фронту хмари Uпep =10 км/год.
3. Визначаємо максимальну глибину переносу хмари за 4 години:
Гмах = 4·Uпep = 4·10 = 40 км.
4. Порівнюємо значення глибини поширення хмари Г, км (п. 1) зі значенням максимальної глибини переносу хмари Гмах (п. 3). Оскільки Г < Гмах, для подальших розрахунків використовуємо значення Г, км, обчислене у п.1.
5. Уточнюємо глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності обвалування. Оскільки характер розливу – «вільно», то kобв = 1.
6. Визначаємо глибину розповсюдження хмари НХР з урахуванням обвалування:
Гобв = Г / kобв = Г / 1= 9,1 км.
7. За таблицею 1.8 (п. 1.5) визначаємо коефіцієнт для урахування наявності перешкоди на шляху розповсюдження хмари kПШРХ = 1,8.
8. Уточнюємо глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності перешкод на шляху розповсюдження хмари:
9. За таблицею 1.9 (п. 1.5) визначаємо коефіцієнт φ = 900, який чисельно дорівнює кутовому розмірові зони можливого хімічного забруднення.
10. Визначаємо площу можливого хімічного забруднення, тобто площу території, у межах якої під впливом змін напрямку вітру може виникнути переміщення хмари:
11. За таблицею 1.10 (п. 1.5) визначаємо коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості повітря К=0,081.
12. Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення:
13. Визначаємо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення:
14. Наносимо обстановку, що склалася, на карту (рис. 1.2).
Рис. 1.2 – Нанесення на карту хімічної обстановки
15. Оскільки Гуточн ≥RХНО-Об (9,1 км > 6 км), то визначаємо час підходу хмари до об’єкта:
t = RХНО-Об / Uпep = 6 / 10 = 0,6 год ≈ 36 хв.
16. Визначаємо кількість людей, що потрапляє до зон забруднення.
16.1 До ЗМХЗ:
16.2 До ПЗХЗ:
17. Визначаємо втрати населення.
17.1. Визначаємо втрати в ЗМХЗ.
17.1.1 Визначаємо загальні втрати:
17.1.2 Визначаємо структуру втрат:
– легкі:
– середньої важкості:
– зі смертельними наслідками:
17.2. Визначаємо втрати в ПЗХЗ.
17.2.1 Визначаємо загальні втрати:
17.2.2 Визначаємо структуру втрат:
– легкі:
– середньої важкості:
– зі смертельними наслідками:
18. За таблицею 1.14 (п. 1.5) визначаємо термін дії джерела забруднення ТДЗ =1,12 год.