 |
|
У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ”.
При експлуатації захисних споруд в мирний час повинна бути забезпечена цілісність: захисних властивостей як споруди в цілому, так і її окремих елементів (входів, аварійних виходів, захисних герметичних і герметичних дверей, устроїв проти вибухів); герметизація і гідроізоляція всієї захисної споруди; інженерно-технічне обладнання і можливість переводу його в любий час на експлуатацію за призначенням.
Демонтаж обладнання, перепланування приміщень, створення отворів та інші порушення захисних властивостей споруди забороняється.
Підприємства, установи і організації, що експлуатують захис-ні споруди, повинні призначити відповідальних осіб, які повин-ні виконувати систематичний контроль за правильним утриман-ням захисних споруд, цілісністю їх захисних властивостей, уст-роїв і інженерно-технічного обладнання.
В захисній споруді, що експлуатується, повинна бути наступ-на документація: правила утримання і табель оснащення; плани зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж з вказівкою устроїв, що відключають їх; паспорт сховища (протирадіаційного укрит-тя), журнал перевірки стану захисної споруди; план захисної споруди з вказівкою місць розміщення для укриття людей і шляхів евакуації; інструкції по експлуатації фільтровентиля-ційного та іншого обладнання, правила користування прибо-рами.
Зберігання конструкцій і внутрішнього обладнання підтри-мується шляхом провітрювання приміщень захисних споруд за спеціальним режимом, що встановлюється в залежності від місцевих метеорологічних умов і характеру захисної споруди в мирний час.
Якщо захисна споруда використовується для потреб суб’єкта господарської діяльності, то параметри температури і вологості підтримуються у відповідності з проектом. Якщо захисні споруди находяться в стані консервації, для них рекомендується відповідний режим провітрювання.
Захисні споруди і їх інженерно-технічне обладнання повинно утримуватися в повній справності і постійній готовності до ви-користання за призначенням. Утримання і експлуатація окремих агрегатів обладнання виконується за інструкцією заводів-виго-товлювачів.
Системи і елементи інженерно-технічного обладнання захис-них споруд, крім фільтрів-поглиначів і регенеративних устано-вок, допускається експлуатувати при використанні цих споруд в мирний час.
Контроль за станом захисних споруд, перевіркою справності інженерних систем, проведення профілактичних і ремонтних робіт виконується в установлені терміни.
Заходи щодо приведення в готовність захисних споруд (схо-вищ і ПРУ) для використання за призначенням повинні вклю-чати: розчистку підходів до захисних споруд, установлення надписів-вказівокі світових сигналів “Вхід”; звільнення примі-щень споруд від майна і матеріалів, які не використовуються при експлуатації приміщень в режимі сховищ; обладнання при-міщень нарами і лавами; розконсервацію інженерно-технічного обладнання; зняття звичайних дверей, пандусів і легких екранів з захисних герметичних і герметичних дверей; перевірку справ-ності захисних герметичних і герметичних дверей та пройм; перевірку сховища на герметичність і тиск в кисневих балонах; закриття і герметизацію заборів повітря і витяжних отворів і повітроводів системи вентиляції мирного часу, що не викорис-товується для вентиляції сховища (ПРУ); перевірку стану і очистка аварійного виходу, закриття захисних герметичних две-рей і ставень; перевірку справності систем життєзабезпечення (вентиляції, опалення, водозабезпечення, каналізації, зв’язку, електрозабезпечення і устроїв відключення); відкриття сан-вузлів, що не використовувалися в мирний час; перевірку наявності аварійних запасів води для питних і технічних потреб, підключення мереж сховища до зовнішнього водопроводу і по-повнення аварійних запасів води; розставлення бачків з питною водою; переключення систем освітлення приміщень на режим сховища (укриття); встановлення і доукомплектування захис-них споруд інструментом, інвентарем, приборами, засобами індивідуального захисту; провітрювання приміщень захисної споруди (сховища або ПРУ).
Для забезпечення нормальної експлуатації захисних споруд ЦО створюються ланки обслуговування укриттів, яка складає-ться із 4 чоловік, а командир ланки призначається комендантом сховища.
Ланка обслуговування забезпечує своєчасну підготовку схо-вища до прийому укриваємих, правильне розміщення укриває-мих і дотримання ними правил поведінки в сховищі, а також безаварійну роботу внутрішнього обладнання і засобів зв’язку.
З метою швидкого заповнення сховища, маршрути руху до нього позначаються покажчиками, на яких вказується: сховище № 2, відстань до нього –150 м і стрілка, яка вказує напрям руху. Підходи до сховища повинні постійно бути розчищені. Порядок заповнення сховища (укриття) укриваємими і їх розміщення визначаються завчасно.
Розміщення укриваємих виконується за вказівками комен-данта сховища (укриття) і особового складу ланки обслугову-вання. Забороняється приносити у сховище (укриття) легко-займисті та отруйні речовини, великі речі, а також домашніх тварин.
По сигналу “Закрити захисні споруди” особовий склад ланки обслуговування, за вказівками коменданта, зупиняє допуск укриваємих в сховище і закриває входи.
Укриваємим забороняється ходити без необхідності по при-міщенням, курити, запалювати свічки та інші освітлювальні засоби з відкритим вогнем. Відпочинок в сховищі організується позмінно. Вихід із сховища без дозволу коменданта забороняє-ться. Вивід укриваємих виконується за вказівками коменданта після отримання ним відповідного розпорядження або при ава-рійному стані сховища, яке створює загрозу життю і здоров’ю громадян.
У випадку завала сховища (укриття) або його пошкодження комендант, не чекаючи допомоги із зовні, організує роботи що-до виходу із нього, використовуючи для цього укриваємих.
Евакуація укриваємих із сховища виконується у такій пос-лідовності: спочатку на поверхню виходить декілька чоловік, для того щоб надати допомогу тим, які не можуть вийти само-стійно, потім евакуються потерпілі, похилі та діти, а після них – всі інші.
Сховище (укриття) в інтересах суб’єкта господарської діяль-ності мирний час не повинно використовуватись більше ніж 40-60 %.
Після закінчення теоретичної частини керівник знайомить навчаємих з сховищем (укриттям), відповідає на запитання і дає пояснення.
Після керівник підводить короткі підсумки заняття і ставить завдання на самостійну підготовку до наступного заняття.
Т Е М А 5.
“ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ.
ПОРЯДОК ЗБЕРІГАННЯ, ПІДГОТОВКИ
ПЕРЕВІРКИ СПРАВНОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУЛЬНОГО ЗАХИСТУ.
ПОРЯДОК ВІДПРАЦЮВАННЯ НОРМАТИВІВ.”
Навчальна ціль:
Вивчити класифікацію і характеристики засобів індивідуального захисту, порядок зберігання, перевірки справності і використання ЗІЗ та порядок
відпрацювання нормативів.
Вид навчальних занять – групове заняття.
Тривалість заняття – 2 години.
Метод проведення заняття – бесіда, розповідь, показ.
Місце проведення заняття – клас.
Навчальні питання і орієнтовний розрахунок
навчального часу:
Передмова 5 хв.
1. Класифікація і основні характеристики засобів індивідуаль-ного захисту. 45 хв.
2. Порядок зберігання, підготовки перевірки справності і використання ЗІЗ. 20 хв.
3. Порядок відпрацювання нормативів. 15 хв.
Підсумки. 5 хв.
ПЕРЕДМОВА
На території України розміщено більше 1,5 тис. хімічно небезпечних об’єктів; їх діяльність пов’язана з виробництвом, використанням, зберіганням і транспортуванням сильнодіючих отруйних речовин, а в зонах їх розміщення проживає понад 22,0 млн. чоловік.
Небезпека функціонування цих об’єктів господарської діяль-ності пов’язана з ймовірністю аварійних викидів (виливів) вели-кої кількості сильнодіючих отруйних речовин за межі об’єктів, оскільки на багатьох із них зберігається 3-15 добовий запас хімічних речовин. Ось чому кожна наступна надзвичайна си-туація може бути пов’язана із виливом або викидом в повітря СДОР.
Збільшення потенційної небезпеки виникнення, можливі важ-кі наслідки обумовлюють актуальність захисту населення і лік-відації наслідків хімічних та інших небезпечних ситуацій на території України.
Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіряних покровів використовуються в системі захисних заходів в зонах надзвичайних ситуацій, які повинні запобігати наднормативній дії на людей небезпечних і шкідливих аерозолів, газів і пару, що попали в навколишнє середовище при руйнуванні обладнання і комунікацій відповідних об’єктів, а також знижувати небажані ефекти дії на людину променевого, теплового та іонізуючого випромінювань.
В якості засобів індивідуального захисту органів дихання не-обхідно використовувати загальновійськові, цивільні і промис-лові протигази, що випускаються промисловістю, респіратори та простіші засоби (маски проти пилу із тканин і пов’язки).
В якості засобів індивідуального захисту поверхні шкіри необхідно використовувати загальновійськові захисні комплек-ти, різні захисні костюми промислового виробництва і простіші засоби захисту шкіри (виробничий і повсякденний одяг, при необхідності насичених спеціальними розчинами).
Засоби індивідуального захисту органів дихання і поверхні шкіри, що випускаються промисловістю, повинні бути направ-леними у першу чергу для забезпечення особового складу орга-нів управління і формувань цивільної оборони, які підготовлені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а потім для працюючого персоналу, особ-ливо на радіаційно, хімічно і біологічно небезпечних об’єктах господарської діяльності. Інше населення повинно викорис-товувати простіші та підручні засоби.
ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“КЛАСИФІКАЦІЯ І ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ”.
Для захисту сил цивільної оборони і населення від дії фак-торів ураження радіоактивними і хімічними речовинами та бак-теріальними засобами використовуються засоби індивідуаль-ного захисту.
Основними засобами захисту органів дихання є фільтруючі протигази, респіратори і ізолюючі протигази.
Фільтруючі протигази забезпечують захист органів дихання, очі і шкіру обличчя від СДОР.
Протигаз ГП-5 призначається для дорослого населення. Складається з фільтруючої коробки поглинання ГП-5; шлему-маски типу ШМ-62 або ШМ-62У. В комплект протигазу входить також сумка і коробка з не запітнілими плівками. Ріст шлему-маски підбирається за обміром голови (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).
Протигаз ГП-5М призначається для командного складу не-воєнізованих формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Складається з фільт-руючої коробки поглинання ГП-5; шлему-маски типа ШМ-66МУ (з переговорним устроєм). В комплект протигазу входять також сумка, коробка з не запітнілими плівками і коробка з мембранами. Ріст шлему-маски підбирається за обміром голови (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).
| Протигаз (лицева частина) | Ріст лицевої частини і відповідний вертикальний обхват голови, см | ||||
| ГП-5 (ШМ-62) | До 63 | 63,5-65,5 | 66-68 | 68,5-70,5 | >71 |
| ГП-5М (ШМ-66Му) | До 63 | 63,5-65,5 | 66-68 | >68,5 | - |
Протигаз ГП-7 (ГП-7В) призначається для командного скла-ду невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового скла-ду, який працює з переговорними апаратами. Протигаз ГП-7В дозволяє здійснювати приймання води в зараженій атмосфері. Протигаз складається з фільтруючої коробки поглинання з чохлом, шлему-маски, сумки, коробки з не запітнілими плівка-ми, утеплених манжет, спеціальної кришки для фляги і вклади-шу. Ріст шлему-маски підбирається за обміром параметрів голо-ви: вертикального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя) і горизонтального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через лоб, скроні і потилицю). Результати вимірювань закругляються до 0,5 см. По сумі двох вимірювань визначають типовий розмір (ріст маски і номеру лямок наголовника з сторони кінців) лицевої частини.
| Сума вимірювань, см | Ріст лицевої частини | Номер упору лямок наголовника | ||
| Лобовий | Скроневий | Щічних | ||
| До 118,5 | ||||
| 119-121 | ||||
| 121,5-123,5 | ||||
| 124-126 | ||||
| 126,5-128,5 | ||||
| 129-131 | ||||
| >131,5 |
Загальновійськові фільтруючі протигази МО-4у, РШ-4, ПМГ і ПМГ-2 складаються з фільтруючої коробки поглинання (МО-4у, РШ-4, ПМГ і ПМГ-2) і лицевої частини (ШМ-41М, ШМ-41М, ШМС або ММ-1, ПМГ і ШМ-66МУ), сумки, коробок з не запітнілими плівками, мембранами та утеплених манжет.
Ріст лицевої частини визначається за обміром голови як для протигазу ГП-5 (для чотирьох ростового варіанту), так і за сумою між мочками ушей по надбрівним дугам (для трьох рос-тового варіанту).
| Величина вертикального обміру голови, см | Ріст лицевої частини | Сума двох вимірів голови, см | Ріст лицевої частини |
| 62,5-65,5 | До 93 | ||
| 66-67,5 | 93,5-97 | ||
| 68-69 | 97,5 і більше | ||
| 69,5 і більше |
Комплект додаткового патрону (КДП) з лицевою частиною протигазу ГП-5 призначається для захисту органів дихання від окислу вуглецю (СО). КДП використовується при підвищеному вмісту окислу вуглецю в повітрі, при цьому об’ємний вміст кис-ню повинен бути не менше 18% в інтервалах температур від мі-нус 40˚С до плюс 40 ˚С. Час захисної дії патрону ДП-2 залежить від умов використання, особливо від температури навколиш-нього повітря (від 70 хвилин при - 20˚С до 360 хвилин +15 ˚С). Для захисту від окислу вуглецю може використовуватися і гоп-калітовий патрон ДП-1.
Для працюючих на підприємствах хімічної, гірничодобуваю-чої і металургійної промисловості та в інших галузях, які вироб-ляють, використовують, зберігають і транспортують СДОР, для захисту органів дихання використовуються засоби індивідуаль-ного захисту фільтруючого типу промислового призначення.
Промислові фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя і очей людини від дії шкідливих домішок, які знаходяться в повітрі в виді газів, пару і аерозолів (пилі, диму, туману). Промислові протигази комплектуються фільтруючими коробками великих і малих габаритних розмірів, що спеціалізовані за призначенням.