 |
|
НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ, ОПІКАХ, ШОКЕ, ПАМОРОКАХ ТА ІНШИХ НЕСЧАСТНИХ ВИПАДКАХ
Допомога при переломах, ударах і вивихах. Переломами називають порушення цілості кісток. При переломах кісток кін-цівок міняється їх форма у порівнянні зі здоровою, з’являється різка біль у місці перелому, особливо коли нею рухати. Пере-ломи бувають відкриті і закриті; відкритий перелом супрово-диться порушенням шкіряного покрову.
При переломах потерпілому необхідно забезпечити спокій і нерухомість поламаної кістки. Це зменшить біль, яка може бути причиною шоку і попередить можливі ускладнення за рахунок вторинного поранення кровоносних судин і м’яких тканин. При відкритих переломах на рану спочатку накладають пов’язку. Одяг і взуття при переломах знімають, для цього їх іноді розрі-зають по швам.
Іммобілізацію поламаної кінцівки як правило проводять за допомогою стандартних шин які накладають на зовнішню і внутрішню поверхні. Шини повинні обов’язково захвачувати два сусідніх суглоба між якими знаходиться ушкоджена кістка. При накладанні шин на оголену поверхню їх необхідно обклас-ти ватою або іншим м’яким підручним матеріалом, після зак-ріпити бинтом, рушником, косинками, ремінцями та іншими. При відсутності стандартних шин у якості шин можна викорис-товувати підручні тверді предмети (дошки, куски фанери, палиці і так далі) або прибинтовують зламану ногу до здорової, а поламану руку, зігнуту у лікті – до тулуба. Після іммобілізації ушкодженій кінцівці необхідно придати найбільш зручний стан; руку після накладання шини підвішують на косинці.
Надання першої допомоги при ударах заключається в зма-зуванні області удару настойкою йоду і накладання давлючої пов’язки. Кінцівці після удару необхідно придати піднятий стан і забезпечити повний спокій.
Ураженим, у яких є удари з розтрощеними м’язами і великими кровозливаннями у м’які ткані кінцівок, обо-в’язково проводять шинування кінцівок (для полегшення евакуації).
При вивихах необхідно накласти тугу пов’язку або шину. У випадку ушкодження хребта ураженого необхідно обережно покласти на щит, двері, дошку і т.д. і терміново доставити у лікувальний медичний заклад.
У уражених, що знаходяться у завалах, можуть бути здавлені кінцівки або інші частини тіла. Після того як уражених виз-волять із завалу, вони деякий час можуть чуствувати себе задо-вільно, але потім на здавлених місцях починається набряк, шкі-ра становиться синюшною і на ній з’являються пухирі, напов-нені кров’янистою рідиною; загальний стан ураженого значно погіршується, порушується обмін крові і функціонування нирок (майже до повного припинення сечі), наступає омертвіння уш-коджених тканин, появляються великі рани. Такого роду потер-пілих з самого початку необхідно рахувати важко пораненими (незважаючи на уявний задовільний стан на перший час після визволення із завалу), після накладання їм пов’язок і шин необ-хідно доставляти у лікувальні медичні заклади.
Допомога при опіках, обмерзаннях, шоку, памороках.В осередках ураження внаслідок надзвичайних ситуацій велика кількість уражених може отримати опіки, обмерзання, шок, втратити свідомість.
Опіки – це ушкодження, які викликані дією високої тем-ператури (полум’я, гарячий пар, кип’яток, напалм) або їдких хімічних сполук (сильні кислоти, луги та інші). Розпізнають опіки наступних ступенів:
1 ступеня, коли на місці опіку є почервоніння і відчувається біль;
11 ступеня, коли на місці опіку з’явилися пухирі;
111 ступеня, який характеризується омертвінням усіх шарів шкіри;
1У ступеня, коли уражена не тільки шкіра, але і ткані: сухо-жилля, м’язи, кістки.
Опіки площею більш 1/3 поверхні тіла небезпечні для життя людини.
Надання першої медичної допомоги складає, поперед усьо-го, у гасінні одягу на потерпілому (облити водою, а якщо її нема, накинути на потерпілого ковдру, піджак або пальто та інші, щоби закінчити доступ кисню). Потім частину тіла, яка має опіки, звільнити від одягу. Якщо потрібно, одяг розрізають, частини одягу, які пристали до тіла, не зривають, а обрізають навколо і залишають на місці. Зрізати і розривати пухирі немож-ливо. При значних опіках після зняття одягу потерпілого краще всього завернути чистою простинею, прийняти заходи проти шоку і направити в лікувальний заклад.
При опіках окремих частин тіла шкіру навколо опіку необ-хідно протерти спиртом, одеколоном, водою, а на місце опіку накласти суху стерильну пов’язку. Змазувати поверхню опіку жиром або якою-небудь маззю не потрібно.
При невеликих опіках 1 ступеню на почервонілу шкіру необ-хідно накласти марлеву салфетку, змочену спиртом. На перший час печія і болісність декілька підвищиться, але скоро біль стих-не, а почервоніння зменшиться.
При опіках 11, а тим паче 111 і 1У ступеню потерпілого, після надання йому першої допомоги, необхідно терміново відпр-авити у лікувальний заклад. Перша медична допомога при опіках від світового випромінювання оказується так, як і при звичайних опіках.
При великих опіках часто розвивається шок. При таких опіках обов’язково проводять протишокові заходи. Потім для боротьби з інфекціями використовують антибіотики (проти-бактеріальний засіб №1 із аптечки АІ-2, біоміцин, пеніцилін та інші. Всім потерпілим необхідно у великій кількості давати пиття - 4-5 л у перші дві доби. Для цього приготовляють підсо-лену воду (1-0,5 чайної ложки повареної солі і стільки харчової соди на 1 л води), дають її теплою або гарячою невеликими пор-ціями.
При низькій температурі може настати пошкодження тканин. Залежно від пошкодження розрізняють: примерзання, обморо-ження, замерзання. Ці пошкодження виникають в результаті одноразової чи багаторазової дії низької температури на органи людини, особливо в сиру, холодну погоду.
Примерзання виявляються у вигляді синьо багрових плям, що набувають фіолетового відтінку. Допомога полягає в змазу-ванні йодною настойкою ураженої ділянки та накладанні зігрі-вального компресу.
Обмороження першого ступеня характеризується почер-вонінням з відтінком синюшності, набряклістю шкіри, жаром у тілі і болем. Допомога – розтерти побілілу ділянку чистим сук-ном чи хустинкою змоченою у горілці, спирті, одеколоні, змазати жиром та накласти пов’язку.
При обмороженні другого ступеня шкіра має багровий ко-лір з пухирями. Допомога – накладання сухої стерильної пов’яз-ки, розтирання заборонено.
При обмороженні третього і четвертого ступеня настає відносно поверхневе та глибинне омертвіння тканини. Необ-хідна термінова медична допомога.
Замерзання настає при тривалій дії холоду на весь орга-нізм. Подавати допомогу слід обігріванням, розтиранням тіла, наданням ванни з температурою води до 20 градусів, потрохи збільшуючи її до 30-35 градусів.
Шок – складна реакція організму на больові роздратуван-ня від різних травм. Виникає головним чином при тяжких ра-нах, переломах і опіках, які супроводжуються кровотечею і великою втратою крові, переляку, перевтомою, променевим ураженням, інфекційними захворюваннями.
Розрізняють дві фази шоку. Перша фаза збудження: ураже-ний неспокійний, стогне, кидається, пульс у нього напружений. Ця фаза коротка і швидко переходить у другу – пригнічення: блідість, холодний піт, дихання поверхневе, кров’яний тиск падає, наступає стан заціпеніння (уражений може і не втрачати свідомість, але ні нащо не реагує або реагує слабо).
Для профілактики шоку або коли він наступив необхідно: зупинити кровотечу; накласти шину (якщо поламана кінцівка); використати протибольовий засіб із аптечки АІ-2 або її аналогів (засіб вводиться уколом у м’язи, у невідкладних випадках через одяг) або дати морфін, анальгін, у крайньому випадку 100-150 г горілки; тепло накрити потерпілого, дати теплої (гарячої), краще підсоленої води (1-0,5 чайної ложки повареної солі і стільки харчової соди на 1 л води), чаєм або кофе; з усіма заходами обережності доставити у медичний заклад.
Непритомність (памороки) - стан, який розвивається внас-лідок нервового потрясіння, переляку, великої втрати крові. Признаки непритомності: різка блідість, холодний піт, послаб-лення серцевої діяльності, втрата свідомості.
Для надання допомоги потрібно розстібнути у потерпілого комір, зняти ремінець, винести його га відкрите місце, куди вільно поступає свіже повітря. Ноги потерпілого необхідно підняти вище голови. Внаслідок цього поліпшується кровообіг мозку і в більшості випадків потерпілий приходить до свідо-мості. Якщо непритомність глибока і свідомість не повер-тається, ураженому необхідно дати понюхати нашатирний спирт, збризнути груди і обличчя холодною водою.
Допомога при уражені електричним струмом. Нерідко можливі випадки ураження людей електричним струмом внас-лідок стихійних лих, виробничих аварій і в биту, а також при проведенні пошуково-рятувальних і невідкладних аварійно-від-новлювальних робіт.
Людину, яка попала під напругу, необхідно як можливо швидко звільнити від джерела струму – виключити струм вими-качем, зняти запобіжники або перерубати провід, наприклад, сокирою з сухою дерев’яною ручкою.
Якщо потерпілий лежить на землі, то його можна відділити від електричного проводу сухою палицею, дошкою; іноді потер-пілого можна відтягнути від предмету, який проводить струм, взявши його за сухий одяг, уникаючи при цьому тіла потер-пілого. Якщо струм проходить через тіло потерпілого в землю, необхідно перервати подавання струму.
Після того, як потерпілий буде звільнений від джерела стру-му, йому негайно надається допомога: робиться якщо це необ-хідно – штучне дихання, на місця опіків накладаються пов’язки.
Допомога утопленику. Утопленику, якого витягнули із води, якщо у нього відсутнє дихання необхідно зробити штучне ди-хання. У порядку підготовки до цього необхідно виконати нас-тупне: спочатку видаліть воду з дихальних шляхів, для чого потерпілого покладіть грудьми собі на коліно так, щоб голова висіла вниз і декілька разів натисніть на грудну клітину доло-нями, що буде сприяти швидкому видаленню води.
Якщо в роті є слиз, блювотні маси, пісок, потрібно очистити порожнину рота. Коли вода перестає виділятися з рота і носа, потерпілого покладіть на спину, підклавши спочатку валик з одягу під поперек, і починайте робити штучне дихання до появи ознак життя.
Допомога при сонцевому ударі. Внаслідок перегрівання організму і надмірного припливу крові до голови спостері-гається тимчасова втрата свідомості. Ознаки сонячного удару: почервоніння обличчя, висихання шкіри, нудота, часта блювота. Пульс ледве відчутний. Потерпілого перенести у тінь або нак-рити голову, придати тілу наполовину сидяче положення, роз-стібнути комірець, грудну клітину та голову змочити холодною водою. При необхідності зробити штучне дихання. При необ-хідності звернутися за допомогою до медичного працівника.
Допомога при харчових отруєннях. Харчове отруєння найбільш часто випадає при вживанні недоброякісних продук-тів, головним чином? М’яса, риби, консервів, грибів тощо. Найбільш вразливими є центральна нервова система, органи травлення, серцево-судинна система. Загальні ознаки отруєння: головний біль, блювота, підвищення температури, пронос, слаб-кість, судороги. Захворювання починається через 2-12 годин після отруєння.
Перша допомога при отруєннях: негайно промити шлунок, дати послабляюче, зробити очисну клізму, дати багато питва. Після чого постраждалим необхідно надати термінову квалі-фіковану медичну допомогу.
Допомога при інфекційних захворюваннях.Інфекційні хвороби людей – це захворюваність хвороботворними мікро-організмами (бактеріями, вірусами, рикетсіями, грибками) та виробленими ними токсинами і яка передається від хворої лю-дини або тварини здоровій людині. Інфекційні хвороби прояв-ляються в виді епідемічних осередків. Характерними інфекцій-ними захворюваннями є: чума, туляремія, бруцельоз, сибірська виразка, холера, ботулізм, натуральна віспа, сап, орнітоз, висип-ний тиф, енцифаломіоліт, жовта лихоманка, кишкові та ряд інших захворювань.
Всі інфекційні захворювання людей розподіляються на 4 групи: кишкові інфекції, інфекції дихальних шляхів, кров’яні інфекції, інфекції зовнішніх покровів.
З метою попередження розповсюдження інфекційних захво-рювань і ліквідації осередку, який виникнув, проводиться комп-лекс ізоляційних обмежувальних заходів, що називаються каран-тином або обсервацією, які передбачають виконання визначених правил.
Неможливо без спеціального дозволу покидати місце про-живання. Без крайньої необхідності не виходьте з дому, уни-кайте місць великого скупчення людей. Два рази на добу вимі-рюйте температуру собі і членам сім’ї. Якщо вона підвищилася, і почуваючи себе погано, вам необхідно ізолювати себе від нав-колишніх в окремій кімнаті або відгородитися ширмою. Тер-міново повідомте про захворювання медичний заклад. В окре-мих випадках інфекційних захворювань дійте у відповідності з рекомендаціями територіальних органів охорони здоров’я.
Після госпіталізації хворого зробіть в квартирі дезинфекцію: постіль і посуд треба прокип’ятити на протязі 15 хвилин в 2 % розчині соди, після чого посуд вимийте гарячою водою, а пос-тіль пропрасувати, кімнату та інші приміщення почистити, ви-мити і провітрити. Знайте, що простими і надійними методами дезинфекції є кип’ятіння і прасування гарячою праскою.