 |
|
Короткий опис режимів радіаційного захисту
1. Режими радіаційного захисту населення включають
три основних етапи:
І етап - укриття населенння в ПРУ;
П етап - наступне укриття населення в будинках і ПРУ;
Ш етап -проживання населення в будинках з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості протягом 1-2 годин на добу.
2. Режим радіаційного захисту робітників і службовців на об’єктах господарської діяльності включає три основних етапи:
І етап - тривалість припинення роботи на об’єкті господар-ської діяльності (термін неперервного перебування людей у захисній споруді);
II етап - тривалість роботи на об’єкті господарської діяль-ності з використанням для відпочинку захисних споруд;
ПІ етап - тривалість роботи на об’єкті господарської діяль-ності з обмеженням перебування робітників і службовців на відкритій місцевості.
Режими радіаційного захисту розроблені з урахуванням три-валості роботи кожної зміни 10-12 годин.
Режими радіаційного захисту населення, робітників і службовців при вахтовому методі роботи на місцевості, що заражена радіоактивними продуктами від АЕС, включають два основних етапи:
а) режим радіаційного захисту населення:
І етап - укриття в герметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;
П етап - тривалість проживання населення з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості - до 2 годин на добу.
б) режим радіаційного захисту населення робітників і службовців:
І етап - укриття в герметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;
П етап - час роботи об'єкту вахтовим методом.
Вахтовий метод роботи - це цілодобова робота об’єкта госпо-дарської діяльності у 4 зміни. Дві зміни працюють на об'єкті неперервно протягом 3,5 діб. Кожна зміна працює 6 годин і 6 годин відпочиває у захисних спорудах на об'єктах. Після закін-чення робіт (через 3,5 діб) ці зміни вибувають на відпочинок на незаражену місцевість. На вахту заступають наступні дві зміни.
Порядок вибору і введення в дію режимів захисту насе-лення (персоналу).Режими радіаційного захисту населення вводяться в дію рішенням начальників цивільної оборони міст, районів та інших населених пунктів. Режими робітників і служ-бовців на ОНГ вводяться в дію рішенням начальників цивільної оборони суб'єктів господарської діяльності.
На території населеного пункту або суб'єкту господарської діяльності режим вибирається:
- по максимальному рівню радіації;
- по найменшому значенню Кпосл. захисної споруди. Трива-лість додержання режиму радіаційного захисту і час припинення його дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретної радіаційної обстановки. Для вибору режиму радіаційного захисту необхідно знати:
- рівні радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 год. після ядерного вибуху (аварії на радіаційно-небезпечному об'єкті);
- коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких про-живає населення: дерев'яні одноповерхові будинки, кам'яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерхові кам'яні (блочні) будинки;
коефіцієнти послабленнязахисних споруд (ПРУ), підвалів одноповерхових дерев'яних кам'яних і блочних будинків, підва-лів багатоповерхових кам'яних і блочних будинків, сховищ.
Режими радіаційного захисту вибираються у наступній пос-лідовності:
- визначити рівень радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 годину після ядерного вибуху (аварії на радіа-ційному небезпечному об'єкті).
Для цього використати дані таблиці №1 і формулу (а):
- вибрати Кпосл. житлових приміщень і захисних споруд (табл.№ 2);
- вибрати типовий режим радіаційного захисту.
Таблиця №1.
Коефіцієнти Кt для перерахунку рівнів радіації на 1 год після вибуху
| Час після вибуху, год. | Кt | Час після вибуху, год. | Кt | Час після вибуху, год. | Кt | ||
| 6,9 | |||||||
| 1,5 | 1,6 | 8,6 | |||||
| 2,3 | |||||||
| 2,5 | |||||||
| 3,7 | |||||||
| 3,5 | 4,5 | ||||||
| 5,3 | |||||||
Р1 = Рt х Кt
Р1 - рівень радіації на 1 год після вибуху;
Рt - рівень радіації на час t;
Кt - коефіцієнт перехунку рівнів радіації.
Таблиця №2
Середні значення Кпосл. дози радіації
| Найменування укрить та транспортних засобів | Кпосл. | Найменування укриттів та транспортних засобів | Кпосл. |
| Автомобілі | Житлові кам.будинки: багатоповерхові підвал | ||
| Пасажирські вагони | |||
| Виробничі одноповерхові будівлі (цехи) | Житлові дерев’яні будинки: одноповоерхові підвал | ||
| ПРУ | |||
| Житлові каменні будинки: одноповоерхові підвал | Сховища | 400-1000 |
Об'єм і характер захисних заходів, як правило, встановлює-ться рішенням начальників і рекомендаціями територіальних органів управління цивільної оборони, захисту населення і тери-торій. Ними визначаються терміни і порядок проведення захис-них заходів у мирний час, в період появи реальної загрози нападу противника і в обстановці, що склалася після ядерного вибуху противника. Але за всіх обставин важлива роль нале-жить самому населенню (персоналу), яке повинно знати і вміти застосовувати способи захисту, строго додержуватись правил і норм поведінки на радіоактивне зараженій місцевості. У першу чергу треба підготувати необхідні засоби захисту та визначити порядок їх використання.
У ряді випадків виникне потреба поповнити захисні споруди, яких не вистачає, за рахунок пристосування під ПРУ щілин, землянок, підвалів, підземних переходів, різних траншей та інших споруд. Всі роботи по дообладнанню укриттів, герме-тизації приміщень, посиленню перекрить і підвищенню захис-них властивостей можуть бути швидко виконані лише за актив-ної участі всього дорослого населення. За відсутності табельних засобів захисту використовуються простіші (протипилові тка-нинні маски, ватномарлевї пов'язки тощо), що виготовляються своїми силами.
Важко припустити, що завчасно буде відомий час, протягом якого треба буде знаходитись у захисних спорудах. Тому неми-нуче виникає складна задача забезпечення людей продуктами харчування, водою, медикаментами. Необхідно кожному завчас-но запастися ними, надійно укрити або запакувати, щоб запо-бігти їх зараженню..
Під безпосередньою загрозою слід розуміти імовірність ра-діоактивного зараження території не пізніше, як за 1 годину піс-ля оповіщення. Тому в населених пунктах і районах, де вияв-ленорадіактивне забруднення, або у напрямку яких рухається радіоактивна хмара, подається сигнал “Радіаційна небезпека”. За цим сигналом всі надягають респіратори (протипилові тканинні маски або ватно-марлеві пов'язки, а за їх відсутності – проти-гази), беруть підготовлений запас продуктів харчування і води, медикаменти, предмети першої необхідності і йдуть у сховища або про-тирадіаційні укриття.
Якщо обставини вимушують укритися у будинку (квартирі) або виробничому приміщенні, то необхідно, не гаючи часу, зак-рити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, закрити всі щілини, що маються. У тому випадку, якщо люди вже опи-нилися в зоні зараження або їм треба буде подолати її, вони повинні прийняти радіозахисні засоби.
При повному з'ясуванні радіаційної обстановки у межах зони А першу добу можна знаходитись у простіших захисних спо-рудах і у звичайних загерметизованих приміщеннях. Населення тут не отримає доз радіації, які могли б призвести до втрати працездатності. Прийом радіозахисних засобів не обов'язковий.
У зоні Б небезпека радіаційного ураження значно зростає. Тут уберегти людей від опромінення можна лише у спорудах з коефіцієнтом захисту не нижчим, як 20. Перебування людини на відкритій місцевості протягом перших 12 годин після випадіння радіоактивних осадків може вивести її з ладу. У даному випадку виникне потреба приймати.радіозахисні засоби.
У зоні В на відкритій місцевості і у дерев'яних будівлях. навіть при короткочасному знаходжені там, люди можуть заз-нати важких радіаційних уражень, особливо у першу добу після ядерного вибуху (аварії на АЕС). Тому населення треба укри-вати у сховищах і ПРУ з коефіцієнтом захисту не нижчим за 50. Дії на зараженій місцевості повинні бути строго регламентовані, причому треба буде застосовувати радіозахисні засоби.
Якщо люди опиняться ще ближче до центру ядерного вибуху (аварії на АЕС), у зоні найбільш небезпечного радіоактивного зараження (зона Г), то від важких уражень і втрат їх можуть зберегти лише сховища з високим коефіцієнтом захисту (не нижче 200). Знадобиться здійснювати весь комплекс медичних заходів з профілактики променевої хвороби.
Однак зони підвищеної радіаційної небезпеки складатимуть невеликий процент на всьому сліді радіоактивної хмари (5-6% при потужності вибуху 50 кт і швидкості вітру 50 км/год). Тому, якщо вжити необхідних заходів захисту, радіаційні втрати насе-лення можна буде звести до мінімуму.
При ядерних вибухах ступінь радіоактивного зараження, а також форма і розмір районів зараження залежать від потуж-ності і виду ядерного вибуху, метеорологічних умов, рельєфу місцевості, часу, що минув після вибуху, характеру грунту і рослинності.
Сховища (укриття) е ефективнимзасобом захисту від раді-активного забруднення.
Тривалість перебування у сховищах (укриттях) залежить від ступеня радіоактивного зараження місцевості. Якщо сховище (укриття) знаходиться в зоні зараження з рівнем радіації через 1 год. після вибуху від 8 до 80 р/год. то час перебування у ньому переховуваних людей складатиме від декількох годин до однієї доби; у зоні зараження з рівнем радіації від 80 до 240 р/год знаходження людей у захисній споруді збільшується до 3 діб; у зоні зараження з рівнем радіації 240 р/год цей час складатиме 3 діб і більше.
Після закінчення вказаних термінів із сховищ (укриттів) мож-на перейти до житлових приміщень. Протягом наступних 1-4 діб (в залежності від рівнів радіації у зонах зараження) із таких .приміщень можна періодично виходити назовні, але не більше 3-4 годин на добу. В умовах сухої і вітряної погоди, коли мож-ливе пилоутворення і при виході з примішені слід викорис-товувати засоби індивідуальної о захисту органів днхання.
При вказаних термінах перебупания у сховищах (укриттях) стає зрозумілою необхідність, мати запаси продуктів харчування (не менш як ни 4 доби), питної води (із розрахунку 3 л на людину на добу), а також предмети першої необхідності і меди-каменти.
Якщо у результаті ядерного вибуху сховище (укриття) вия-виться пошкодженим, і подальше перебування у ньому буде пов'язане з небезпекою для укриваних, вживають заходів до швидкого виходу з нього, не чекаючії прибуття рятувальних формувань. Попередньо слід нсгайно надягти засоби захисту органів дихання. За вказівкою коменданта сховища (старшого по укриттю) люди виходять із сховища (укриття), використо-вуючи виходи, що виявилися вільними: якщо основний вихід завалено, необхіднно скористатися запасним або аварійним виходом. У тому випадку, коли ніяким виходом із захисної споруди скористатися неможливо, укривані удаються до розчи-щення одного з завалених виходів або до пророблення виходу у тому місці, де вкаже комендант сховища (старший по укрит-тю). Із заваленого укриття взагалі впити не складно, для цього досить розібрати частково перекриття і обвалити земляну обсіч-ку в середину.
Не виключено, що із сховищ, а тим більше із протира-діаційних або простіших укриттів, шо опинилися в зоні небез-печного (з рівнем радіації більшим ніж 240 Р/год) радіаційного зараження, буде проводитисьевакуація населення в незара-жені або слабо заражені райони. Це викликається тим. що три-вале (протягом декількох діб) перебування людей у захисних спорудах пов'язане з серйозними фізичними і психологічними навантаженнями. В цьому випадку необхідно буде швидко і організовано здійснити посадку на транспорт, з тим, щоб менше піддаватися опроміненню.
В усіх випадках перед виходом із сховища (укрнтгя) на заражену територію необхідно надягти засоби індивідуального захисту і уточнити у коменданта (старшого) захисної споруди напрям найбільш безпечнного пересуваання, а також про місце-знаходження медичних формувань і пунктів обмивки поблизу шляху пересування.
При знаходженні населення під час ядерного вибуху поза сховищами (укриттями) з метою захисту слід використовувати природні укриття.
Якщо у місцях, де знаходяться люди, що рухаються до укриття, таких сховищ немає, треба повернутися до вибуху спиною, лягти на землю обличчям донизу, руки заховати під себе; через 5-12 секунд після вибуху, коли мине ударна хвиля, встати і негайно надягти протигаз, респіратор або якийсь інший засіб захисту органів дихання, аж до того, щоб закрити рот і ніс хусткою, шарфом або цупкою матерією з метою виключення потрапляння всередину організму радіоактивних речовин, ура-жуюча дія яких може бути значною і протягом тривалого часу, оскільки виділення їх з організму відбувається повільно, потім струсити пил, що осів на одяг та взуття, надягти засоби захисту шкіри, що маються, (використати надягнуті одяг і взуття як засоби захисту), і вийти із осередку ураження або укритися у найближчій захисній споруді.
Знаходження людей на зараженій радіоактивними речови-нами місцевості поза сховищами (укриттями), не дивлячись на використання засобів індивідуального захисту, пов'язане з мож-ливістю небезпечного опромінення і, як наслідок цього, розви-ток променевої хвороби. Щоб попередити важкі наслідки опро-мінення і послабити прояви променевої хвороби в усіх випадках знаходженння на зараженій місцевості необхідно здійснювати медичну профілактику уражень іонізуючими випромінюван-нями.
Більшість протирадіаційних препаратів, що маються, вводи-ться в організм з таким розрахунком, щоб вони встигли потра-пити в усі клітини і тканини до можливого опромінення люди-ни. Час прийому препаратів встановлюється в залежності від способу їх введення в організм: таблеткові препарати, наприк-лад, приймаються за 30-40 хв., препарати, що вводяться шляхом ін'єкцій внутрішньо-м'язово - за 5 хв до початку можливого опромінення. Застосовувати препарати рекомендується і у випадках, якщо людина випроміненню вже піддавалася.
Протирадіаційні препарати маються у спеціальних наборах, що розраховані на індивідуальне користування. Наприклад, в аптечку індивідуальну АІ-2 входять наступні препарати: радіо-захисний засіб №1 (гніздо № 4, два пенали рожевого кольору), який приймають при загрозі радіоактивного опромінення по 6 таблеток відразу, запиваючи їх водою, а при опроміненні, що продовжується - через 4-5 годин ще 5 таблеток; радіозахисний засіб № 2 (гніздо № 6, пенал білого кольору) приймається по одній таблетці щоденно протягом 10 днів після випадіння радіо-активних опадів за умови вживанння неконсервованого молока; протиблювотний засіб (гніздо № 7, пенал голубого кольору) застосовується по 1 таблетці на прийом при появі первинної реакції на опромінненння, а також при появі нудоти після удару голови; протибактеріальний засіб № 2 (гніздо № 3, великий пенал без пофарбування) застосовується після опромінення при виникненні шлунково-кишкових розладів по 7 таблеток за один прийом у першу добу і по чотири таблетки у наступні дві доби.
Засіб, що використовується при отруєнні або загрозі отруєн-ня фосфороорганічними отруйними речовинами, розміщується у гнізді № 2 аптечки; протибольовий засіб, що використовується у цілях профілактики шоку у ураженого або при шоку, розмі-щується у гнізді № 1 аптечки; протибактеріальний засіб № 1, що використовується при бактеріологічному нападі противника і в цілях попередження інфекції, розміщується у гнізді № 5 аптечки.
З метою зменшення можливості ураження радіоактивними речовинамина території осередку ураження (в зонах зара-ження) забороняється приймати їжу, пити, палити.
При виході із осередку ураження необхідно враховувати, що в результаті ядерних вибухів виникли руйнування будівель, мереж комунального господарства. При цьому окремі елементи будівель можуть зруйнуватися через деякий час після вибуху, зокрема від струсів при русі важкого транспорту, тому підхо-дити до будівель треба з найменш небезпечної сторони (де немає елементів конструкцій, що загрожують падінням). Просу-ватися вперед треба посередині вулиці з урахуванням можливого швидкого відходу у безпечне місце. З метою виклю-чення нещасних випадків не можна торкатися електропроводів, оскільки вони можуть виявитися під напругою; треба бути обе-режним у місцях можливого загазування.
Напрям руху із осередку ураження слід обирати з урахуван-ням знаків огороджування, що розставлені розвідкою цивільної оборони, - в сторону зниження рівня радіації. Рухаючись по зараженій території, треба намагатися не здіймати пилу, у до-щову погоду обминати калюжі і намагатися не здіймати бризок.
По шляху руху від осередку ураження можуть траплятися люди, завалені уламками конструкцій, травмовані. Необхідно надати їм посильну допомогу. Розбираючи уламки, слід звіль-нити потерпілому перш за все голову і груди. Надання допо-моги передбачає наявність навичок і знання певних прийомів в зупинці кровотечі, створенні нерухомості (іммобілізації) при переламах кісток, гасінні одягу, що спалахнув на людині, в захисті рани або опікової поверхні від наступного забруднення.
В населених пунктах велику небезпеку для людей будуть створювати пожежі, що викликані світловим опроміненням ядерного вибуху, вторинними факторами після вибуху, а також у результаті застосування противником запалювальних речо-вин. Треба вміти вести боротьбу з пожежами, правильно діяти при гасінні їх, щоб не зазнати ушкоджень.
Після виходу із вигнища ядерного ураження (зони радіо-активного зараженння) необхідно якомога швидше провести часткову дезактивацію і санітарну обробку, тобто видалити ра-діоактивний пил: при дезактивації - з одягу, взуття, засобів ін-дивідуального захисту, при санітарній обробці - з відкритих ділянок тіла і слизових оболонок очей, носа і рота.
Складною проблемою при діях у зоні радіоактивного зара-ження є організація харчування людей. Готувати їжу на відк-ритій місцевості можна після випадіння радіоактивних речовин при рівні радіації не більшому за 1 р/год. При рівнях до 5 р/год розгортання кухонь допускається у палатках. На місцевості з більш високими рівнями їжу треба готувати тільки в закритих герметичних і дезактивованих приміщеннях або в закритих спорудах. Ділянку навколо них доцільно дезактивувати або зво-ложувати у радіусі від 20 до 100м.
Прийом їжі на відкритій місцевості і у відкритих спорудах дозволяється при рівні радіації до 5 р/год. При більш високих рівнях харчуються на дезактивованій зволоженій території у спеціально обладнаних захисних спорудах або у герметизо-ваних спорудах. Продукти і вода доставляються сюди у герме-тичній укупорці і посуді.
Для попередження або послаблення дії на організм радіо-активних речовин та можливого уникнення захворювання променевою хворобою:
максимально обмежте перебування на відкритій території, при виході з приміщення використовуйте засоби ін-дивідуаль-ного захисту (респіратор, пов’язку, плащ, гумові чоботи);
при знаходженні на відкритій території не роздягайтесь, не сідайте на землю, не паліть; суворо дотримуйтесь правил осо-бистої гігієни;
перед входом в приміщення взуття вимийте водою або вит-ріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почистіть воло-гою щіткою;
у всіх приміщеннях, що призначені для перебування людей, кожний день робіть вологе вбирання, бажано з використанням миючих засобів;
приймайте харчі тільки в закритих приміщеннях, ретельно мийте руки з милом перед їжею; воду вживайте тільки з пере-вірених джерел;
сільськогосподарські продукти з індивідуальних господарств, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я;
виключіть купання в відкритих водоймах до перевірки сту-пеня їх радіоактивного забруднення;
не збирайте в лісі ягоди, гриби і квіти.
Знання кожним громадянином правил поведінки і дій в умо-вах радіоактивного забруднення місцевості збереже життя і здоров’я не тільки самого, але своїх рідних і оточуючих.
Т Е М А 11.
“ЗАХИСТ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ І ВОДИ.”
Навчальна ціль:
Вивчити порядок дій персоналу щодо захисту продуктів харчування і води в умовах радіоактивного, хімічного та бактеріального зараження.
Вид навчальних занять – групове заняття.
Тривалість заняття – 1 година.
Метод проведення заняття – бесіда, розповідь, показ.
Місце проведення заняття – клас.
Навчальні питання і орієнтовний розрахунок
навчального часу:
Передмова 2 хв.
Навчальне питання: “Захист продуктів харчування і води в умовах радіаційного, хімічного та бактеріального зараження.”
40 хв.
Підсумки. 3 хв.
ПЕРЕДМОВА
Велика кількість радіаційно, хімічно та пожежовибухових об’єктів на теренах Європи і в нашій державі створюють умови для виникнення на них небезпечних ситуацій з викидом радіо-активних, хімічних речовин та бактеріальних засобів. Так, у лю-тому місяці 2000 року на золотовидобувній шахті у Румунії став-ся викид ціанідів у навколишнє природне середовище, що приз-вело до зараження значної території не тільки в Румунії, а і в су-сідніх державах, що розташовані в басейні річок Тисса і Дунай. Цей викид завдав значної шкоди довкіллю, порушена система водопостачання населених пунктів на значній території, загибла значна частина живої природи. Довкіллю нанесено непопра-вимої шкоди, на відновлення якого необхідно біля десяти років. Це друга, після Чернобиля, транснаціональна катастрофа, для ліквідації наслідків якої потрібні значні асигнування.
Ось чому знання кожним громадянином правил поведінки, захисту продуктів харчування і води в умовах радіаційного, хіміч-ного та бактеріального зараження має таке велике значення.
НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“ЗАХИСТ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ І ВОДИ