Главная | Обратная связь

В УМОВАХ РАДІАЦІЙНОГО, ХІМІЧНОГО ТА БАКТЕРІАЛЬНОГО ЗАРАЖЕННЯ”.

Організація безперебійного постачання населення продово-льством, питною водою і предметами першої необхідності - є одним з головних питань у роботі органів цивільної оборони, захисту населення і територій від НС в особливий період. Їжа, вода, незаражене повітря, а в холодний час і тепло є основними факторами життєзабезпечення населення взагалі.

При організації постачання водою у воєнний час враховує-ться, що потреба у ній у позаміській зоні, після проведення евакуаційних заходів, значно зростає. З урахуванням цього розвивається і вдосконалюється система водопостачання:

будуються нові, підтримуються в готовності існуючі водод-жерела,

впроваджується система оборотного і послідовного викорис-тання води, скорочуються невиробничі витрати тощо в містах, на об’єктах, а також у всій позаміській зоні з таким розрахун-ком, щоб забезпечити значно більшу кількість населення водою навіть в умовах порушення системи водопостачання. Визначає-ться для кожного району (регіону) необхідна кількість води для пиття і господарських потреб на випадок виникнення надзви-чайних ситуацій, планується порядок забезпечення нею різних категорій населення. З метою поліпшення організації постачан-ня населення водою у необхідних випадках у відповідних лан-ках створюються спеціальні служби водопостачання з задачею координації і контролю за виконанням заходів.

Для забезпечення захисту харчової сировини і продовольст-ва проводиться додаткова герметизація складів, сховищ і холо-дильників, а також широке застосування пакувальних матеріалів і різних видів тари, що відповідають певним санітарно-гігієніч-ним вимогам та мають захисні властивості від радіоактивних і хімічних речовин та бактеріальних засобів і достатню механічну міцність.

Захист продуктів від радіоактивних і отруйних речовин, бактеріологічних (біологічних) засобів при зберіганні, в процесі їх технологічної переробки, транспортування і реалізації, а також вододжерел і систем водопостачання від РР, ОР і БЗ є однією з важливих задач цивільної оборони в усіх ланках, де розв'язуються ці питання. Це обумовлюється тим, що з зараже-ними продуктами і водою радіоактивні отруйні речовини і бак-теріальні засоби можуть потрапити в організм людини і вик-ликати небезпечні захворювання і ураження.

Радіоактивні продукти ділення і радіоактивні речовини (РР), що утворилися в момент аварії на АЕС і ядерного вибуху, випадають із радіоактивної хмари на місцевість у вигляді опадів і заражують усе, що знаходиться на ній. Якщо запаси продо-вольства виявляться неукритими або буде порушена цілісність тари і упаковки, торадіоактивні речовини безпосередньо зара-зять продукти харчування або будуть занесені в їжу з заражених поверхонь тари, кухонного інвентарю і обладнання, одягу і рук при обробці продуктів.

Радіоактивні речовини, що потрапили на поверхню не запа-кованих продуктів або через щілини і нещільності тари, прони-кають всередину: у хліб і сухарі - на глибину пор; сипучі про-дукти (муку, крупу, цукор-пісок, кухонну сіль) -у поверхневі (10-15 мм) і нижче лежачі шари в залежності від щільності продукту. М'ясо, риба, овочі і фрукти забруднюються радіоактивним пи-лом з поверхні, великі частинки осідають на дно тари, а дрібні утворюють завись.

Найбільшу небезпеку створює потрапляння радіоактивних речовин всередину організму з зараженою їжею і водою, тому що потрапляння їх у кількостях, більших за встановлені, вик-ликає променеву хворобу.

Бойові і сильнодіючі отруйні речовини (ОР) являють со-бою небезпеку для зараження незахищеного продовольства, во-ди, фуражу в усіх варіантах їх застосування – краплинно-рідкому, твердому (у вигляді аерозолів - туману, диму) і у газоподібному (пароподібному) стані. Краплини рідких ОР і аерозолів (останні меншою мірою) проникають у таропакувальні матеріали із дерева на глибину до 5-20 мм, фанери - 3-4 мм і просочують брезент, картон, чотирьох-п'ятишаровий папір, ба-гато з полімерних плівок, мішкову тканину. Розчиняючись і всмоктуючись вони заражують незахищені продукти. Глибина проникнення ОР у продукти харчування, особливо сипкі, у декілька разів більше, ніж у таропакувальні матеріали, при цьому в твердих жирах, маслі вершковому, комбіжирі, марга-рині вона поступово збільшується. У рослинних оліях краплини отруйних речовин і аерозолі розчиняються і можуть поши-ритися на всю масу.

Пари ОР легко проникають з повітрям через нещільності при-міщень, негерметичну тару і упаковку і концентруються: у бо-рошні, крупі, картоплі, овочах - у зовнішньому шарі; у хлібі – го-ловним чином у скорині; у солі, цукровому піску (унаслідок їх низької здатності утримувати пари ОР) у низько лежачих шарах; у м'ясі вони заражують у першу чергу ділянки, що вкриті жиром.

Харчові продукти, що знаходяться в осередку бактеріо-логічного ураження, при зберіганні на відкритих майданчиках і у не герметичних приміщеннях піддаються небезпеці зараження збудниками інфекційних хвороб, перш за все не упаковані в тару або не герметично запаковані продукти харчування. На зараженій території бактеріальні рецептури тривалий час збері-гають свої властивості ураження, особливо за низьких темпе-ратур і у похмуру погоду (декілька тижнів і більше). Вони можуть виживати і на внутрішніх поверхнях приміщень і тари, а також у різних харчових продуктах, де мікроорганізми активно розмножуються. Наприклад, збудник холери у сирому молоці зберігається 1-6 діб (до скисання), у кип'яченому - до 10 діб, у вершковому маслі - до 20-30 діб, на чорному хлібі - від 1 до 4 діб, на білому - від 1 до 26 діб, на картоплі - до 14 діб.

Таким чином, щоб зберегти від зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами продукти харчування, фураж і воду, необхідно перш за все максимально ізолювати їх від зовнішнього середовища. У домашніх умовах основним засобом захисту продуктів харчування і запасів води від зараження є: герметизація квартир, будинків, комор, збе-рігання продуктів у герметичній тарі або упаковці із захисних матеріалів.

За своїми захисними властивостями тара поділяється на три категорії:вища, перша і друга.

Довищої категорії належать тара, що захищає від радіо-активних, отруйних речовин і бактеріальних засобів. Це герме-тичне закрита металева, скляна тара і деякі види дерев'яної і полімерної тари: фляги з гумовою кільцевою прокладкою; діжки сталеві зварювальні і дерев'яні заливні; банки для консервів; банки із кришкою, що знімається, і прокладкою із фольги, яка прокатана;

труби алюмінієві; банки скляні, закатані жерстяними криш-ками;

пляшки з вузькою шийкою, герметичне закриті металевими капсулами або закупорені щільними корковими (поліетиле-но-вими) пробками і алюмінієвими ковпачками; пакети із комбі-нованого матеріалу, паперу, фольги, поліетилену.

Тарапершої категорії, що захищає продовольство від бактеріальних засобів і радіоактивних речовин: діжки дерев'яні сухотарні; ящики дощаті з поліетиленовими вкладишами, банки і пакети із комбінованого матеріалу (для пакування концент-ратів круп, молока); пляшки з поліхлорвінілу для рослинної олії та ін.

Додругої категорії тари, що захищає продовольство тільки від радіоактивних речовин, належать: ящики; барабани дерев'яні без поліетиленових вкладишів, багатоша-рові паперові мішки тощо.

Найбільш перспективною як покривальний матеріал є віднос-но дешева плівка із поліетилену високого тиску (низької густи-ни). Вона охороняє продукти від зараження радіоактивних речо-вин і частково від отруйних речовин і бактеріальних засобів. Зокрема, хліб, сухарі, кондитерські вироби можна загорнути у декілька шарів паперу, потім скласти у банки, каструлі або полі-етиленові мішки (пакети). Сипкі продукти (мука, цукор, крупа, вермішель) доцільно тримати в пакетах із цупкого паперу, полі-етиленових мішках, які скласти в коробки, ящики, викладені всередині картоном, клейонкою або іншими плівковими мате-ріалами.

М'ясо, масло, ковбасу, рибу можна зберегти від зараження в домашніх холодильниках. Для більшої надійності їх укладають у поліетиленові пакети, а вершкове масло, маргарин, жири - у скляні або металеві банки із кришками, що щільно закриваю-ться. Овочі слід зберігати у дерев'яних або фанерних ящиках, викладених всередині папером, целофаном, поліетиленовою плівкою, пергаментом або клейонкою, а зовні вкрити брезентом або іншою цупкою тканиною.

Усі види продуктів, що знаходяться у металевих або скляних консервних банках, а також у посуді, що герметично закриває-ться, зараженню, у тому числі отруйними речовинами і бакте-ріальними засобами, не піддаються. У випадку необхідності така тара швидко знезаражується.

Вживаючи тих чи інших заходів щодо захисту продуктів, треба пам'ятати і додержуватись правил їх зберігання.

Не можна, наприклад, тримати м'ясо і рибу у мідному та оцинкованому посуді. Це може призвести до отруєння.

Більш складним є захист продуктів харчування в умовах сіль-ської місцевості, де в індивідуальному користуванні знаходя-ться значно більші запаси, ніж у міських жителів.

Картоплю, капусту, моркву і інші овочі, м'ясні і молочні про-дукти треба укривати у підготовлених льохах, коморах і сараях. Зерно, борошно та інші сипкі продукти доцільно зберігати не в мішках, а в скринях або ящиках з щільними кришками.

При герметизації складів сільськогосподарських підприємств слід добре затулити всі щілини в фундаменті, підлозі, стелі, стінах, дверях, перегородках і покрівлі. Ушкоджене скло треба замінити новим. Ще краще прикрити вікна щільними дерев'я-ними щитами, обшитими толем, а зайві віконні прорізи закласти цеглою. Двері необхідно обшити з внутрішнього боку повстю, а зовні – клейонкою, між дверима і коробкою набити гуму або смужки тканини, вати, повсті, зробити пристрої притискування.

Ще більш ретельно треба захистити продукти, що зберігаю-ться поза приміщеннями. На сухому місці слід обирати спе-ціальні майданчики, розчистити і розрівняти їх, покрити насти-лом із колод, дощок, хмизу або іншого матеріалу, настил у свою чергу повинен бути вистелений брезентом або поліетиленовою плівкою. Потім продукти, що знаходяться у тарі, необхідно скласти штабелями, а неупаковані скласти в бурти (насипи) і укрити брезентом, поліетиленовою плівкою або підручними матеріалами, наприклад, шаром соломи (10-15 см) або гілок (20-30 см), а для зменшення займистості промазати глиною.

Якщо овочі знаходяться у полі, то поблизу місця їх збері-гання треба викопати котлован глибиною 0,5 м і шириною 1,5 м, засипати в нього картоплю або інші бульбоплоди, зверху покласти мати з соломи, очерету або просто шар соломи (20-30 см), зверху насипати землю (20-30 см).

Захист продовольства, харчової сировини і фуражу при збе-ріганні, в процесі їх технологічної переробки, транспортування і реалізації, а також вододжерел і систем водопостачання від радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження з однією із важливих задач цивільної оборони в усіх ланках, де практично розв'язуються ці питання.

Це обумовлюється тим, що з зараженими продуктами і водою радіоактивні,отруйні речовини і бактеріологічні засоби можуть потрапити в організм людини і викликати небезпечні захворю-вання і ураження.

Заходи щодо виконання цієї задачі організують і проводять в основному ті ж галузеві і територіальні органи, які здійснюють постачання населення продовольством, питною водою і предме-тами першої необхідності. Важливі заходи по захисту вододже-рел і систем водозберігання проводять інженерна і комунально-технічна служби цивільної оборони та їх формування.

Одним із головних способів захисту продуктів харчування і фуражу є раціональне розміщення запасів і зниження їх кон-центрації в категоріальних містах. Для збереження резервів про-довольства, харчової сировини і матеріальних запасів здійснює-ться будівництво у позаміській зоні складів, сховищ і елевато-рів, передбачається вивід запасів із категоріальних міст і зон можливого катастрофічного затоплення, використання підзем-ного простору гірських виробок, соляних шахт, підвалів, при-родних порожнин.

Надійним способом захисту продовольства, харчової сиро-вини і фуражу є ізоляція їх від зовнішнього середовища шляхом герметизації сховищ і складів, застосування захисної тари і відповідних пакувальних матеріалів. Для захисту продуктів сільського господарства при перевезеннях використовуються спеціальні транспортні засоби.

Для захисту сільськогосподарської продукції і фуражу вико-ристовують герметичні складські приміщення, різну тару та матеріали для укриття. В герметичних складах штабеля з запасами сільськогосподарською продукцією і фуражу, що упаковані в тканинні мішки, необхідно укривати брезентом або поліетиленовою плівкою , а в складах, що не піддаються герме-тизації – подвійним шаром брезенту або політиленової плівки.

При зберіганні продукції на відкритому повітрі необхідно прийняти заходи до її складування або упаковки незахищеної продукції і фуражу.

Для упаковки використовують крафтпаперові мішки з підви-щеною механічною міцністю. Можливо використання бочок, щільних ящиків, контейнерів та інших ємкостей, що мають захисні властивості і здібні для зберігання сільськогосподар-ської продукції і фуражу.

При зберіганні відкритим способом в полі сільськогоспо-дарську продукцію, що знаходиться в насипах, укривають брезентом, поліетиленовою плівкою або укривають підручними матеріалами і буртують.

Площадку під бурт зерна очищають від трави, сміття і утрам-бовують. По її периметру відривають канаву глибиною не менше 20 см (для стоку води). Потім встановлюють і закріп-ляють дерев’яні щити, обшиті зовні руберойдом або іншим щільним матеріалом, затуляють місця їх стиків і на загороджену площадку настилають шар соломи (сіна, гілок), після чого засипають туди 3-метровий шар зерна, який зверху покривають брезентом. При цьому під брезент кладуть шар соломи, що оберігає його від проникнення аерозолів. Кінці матеріалів для укриття ретельно закріплюють.

Стоги сіна і соломи накривають брезентом, плівкою або некормовою соломою (шаром в 20-30 см). Для захисту сіна від біологічних аерозолів стоги необхідно обкласти тюками соломи.

Сінаж і силос при звичайному зберіганні, як правило, надійно захищені від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів.

При перевезенні сільськогосподарської продукції і фуражу в умовах зараження навколишнього середовища РР, ОР і БЗ в першу чергу необхідно використовувати спеціальні транспортні засоби (зерновози, муковози), а також спе-ціальну м’ягку тару (мішки з тканини з поліетиленовими вкладишами, багатошарові крафт-мішки).

В цих умовах також можуть бути використані суцільно-металеві залізничні вагони з ущільненням дверей і люків; суцільнометалеві автофургони і контейнери; залізничні, річні і морські ізотермічні ємності та суда, інші аналогічні транспортні засоби.

При перевезенні зернофуражу насипом і в м’якій тарі борто-вими автомобілями і причепами для їх захисту від радіо-активних, хімічних речовин і бактеріальних засобів повинні використовуватися матеріали для укриття (брезент, плівка тощо).

Заражені радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріаль-ними засобами сільськогосподарська продукція і фураж підля-гають обов’язковому обеззаражуванню і контролю ступеню зараження до відповідних допустимих величин.

Велике значення має сучасна підготовка до проведення зне-зараження продовольства і харчової сировини, у тому числі під-готовка об'єктних лабораторій до проведення контролю за зараженістю продуктів, комплектування їх спеціальними прила-дами і обладнанням, створення і навчання невоєнізованих фор-мувань по знезараженню.

Після виникнення надзвичайних ситуацій передбачаються необхідні заходи щодо знезараження продовольства і фуражу, а також щодо їх знищення у тих випадках, коли вони не підля-гають знезараженню.

Чимала роль у виконання завдань по захисту продовольства і фуражу належить органам управління і об'єктам агропромисло-вого комплексу. Саме в галузях, що входять до агропромисло-вого комплексу, розв'язується ця проблема на етапах вироб-ництва, переробки, зберігання і транспортування сільськогоспо-дарських продуктів.

Важливим і складним заходом є організація захисту води від зараження.При загрозі виникнення надзвичай-них ситуацій всі джерела води в районах розміщення населення мають бути захищені, загерметизовані і підготовлені до роботи в умовах радіоактивного зараження місцевості. На найбільш важливих з них передбачається захист від дії ударної хвилі. Для енерго-живлення водопідйомників у випадку необхідності резервую-ться пересувні електростанції. В населених пунктах і на під-приємствах сільських районів підготовлюється і частково прово-диться герметизація всіх джерел води. Всі системи водопос-тачання в населених пунктах позаміської зони готуються до роботи в умовах зараження місцевості. Вживаються заходи щодо підвищення стійкості енергопостачання водопровідних станцій, для чого накопичуються автономні джерела, викорис-товуються судові джерела енергії і енергопоїзди (при наявності); на об'єктах передбачається будівництво артезіанських колодязів (свердловин) для водопостачання захисних споруд і населення.

У містах і населених пунктах, де маються системи водо-постачання, вода, призначена для пиття, очищується і знеза-ражується у спеціальних очисних пристроях, що знаходяться на водонапірних станціях. Подача води прово-диться до систем труб з запірною арматурою, що дає можливість забезпечити надійну герметизацію. Зараження води можливе лише при без-посередньому руйнуванні труб або очисних споруд.

У населених пунктах сільської місцевості широко роз-повсюджені шахтні колодязі з дерев'яним зрубом. Через отвір шахти зверху або через бічні стінки разом з поверхневими водами у них можуть проникнути радіоактивні, отруйні речовини і різні види мікробів (бактерій).

Для захисту таких колодязів навколо них у діаметрі 1-1,5 м треба вийняти шар грунту глибиною до 20 см і за-мість нього покласти глину (глиняний замок), котру потім зверху засипати піском. Це заглиблення може бути також залите бетоном або асфальтом. Частину зрубу, що виступає, необхідно гарно обши-ти дошками. Кришку для отвору шахти краще зробити із двох шарів дощок з прошарком із толю, брезенту, листового заліза або якого-небудь плівкового матеріалу. Зверху кришку треба до-датково оббити листовим залізом. Якщо колодязь має механічне обладнання або коловорот, то над зрубом слід зробити двоскат-ну покрівлю, що прикриє верхній отвір колодязя і коловорот.

Колодязь повинен мати загальне відро, користуватися своїм відром забороняється. Колодязі з ручним насосом можна обши-ти дошками, а для рукоятки зробити проріз. Для захисту прорізу верхній зріз обсадної труби необхідно закрити м'яким чохлом з брезенту, нижній кінець чохла закріпити на обсадній трубі, а верхній - на шарнірі, що з'єднуватиме штангу насоса і рукоятку. У колодязі з бетонним або цегляним оздобленням, а також у колодязі, що має обсадну металеву трубу, проникнення шкідли-вих речовин з поверхневими водами майже виключено.

Для захисту джерела води треба вирити котлован, розчисти-ти місце для виходу води, укріпити його стінки і дно. Над дже-релом слід звести дерев'яну або іншу надбудову, котру обкласти глиною, у надбудові зробити отвір, що закривається щільною кришкою, всю споруду обсипати грунтом. Для відводу води тре-ба зробити зливну трубу або виготовити лоток.

Найкращим способом водопостачання є влаштування арте-зіанських свердловин. Вода, що видобувається з таких сверд-ловин, практично не заражена.

Незалежно від наявності колодязів і інших джерел води кож-не господарство повинно завжди мати запас питної води. Заго-товляти воду необхідно завчасно, у можливо більшій кількості, оскільки вона необхідна для надання допомоги потерпілим, для обробки продуктів і овочів у випадку їх зараження і для інших цілей. Запаси води слід зберігати в цистернах, діжках та іншій металевій або дерев'яній тарі, що щільно закривається, встанов-леній у закритих примі-щеннях або під навісом.

Для захисту води у домашніх умовах рекомендується вико-ристовувати термоси, графини, відра і навіть ванни. Весь посуд повинен закриватися щільними кришками, а відра і ванни –нак-риватися зверху клейонкою, поліетиленовими або іншими плів-ковими матеріалами. Запаси води слід створювати із розрахун-ку, що на кожну людину на добу тільки на приготування їжі буде потрібно від 3 до 5 літрів, а у загальній кількості - 10 л води.

 

Захист продуктів харчування і води - дуже важлива держав-на справа не тільки під час виникнення надзвичайних ситуацій, а і повсякденному житті, що дозволить понизити вірогідність виникнення осередків інфекційних захворювань і зберегти здоров’я Вам і Вашій родині та оточуючим. Кожна працездатна людина повинна активно брати участь у вирішенні цієї життєво важливої задачі.