 |
|
Провадження у справах за участю іноземних осіб
1.1 Правове становище іноземних громадян у цивільному процесі України.
1.2 Особливості пред’явлення позовів до іноземних держав та міжнародних організацій.
1.3 Дипломатичний імунітет.
1.4 Підсудність цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземні, а також у спорах, в яких хоча б одна із сторін проживає за кордоном.
1.5 Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученням до іноземних судів.
Література (1, 2, 3, 15, 20, 23)
3 ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС”
1. Поняття, предмет, метод цивільного процесуального права.
2. Цивільно-процесуальне законодавство, межі його дії.
3. Принципи цивільного процесуального права.
4. Поняття і види цивільного судочинства.
5. Стадії цивільного судочинства.
6. Поняття, підстави виникнення, структура цивільних процесуальних правовідносин.
7. Загальна характеристика судової системи України.
8. Загальні положення статусу судді.
9. Народні засідателі і присяжні.
10. Порядок зайняття посади судді суду загальної юрисдикції.
11. Забезпечення належного кваліфікаційного рівня судді.
12. Поняття і ознаки сторони у цивільному процесі. Права і обов’язки сторін.
13. Процесуальна співучасть.
14. Треті особи: поняття, види.
15. Поняття, підстави виникнення представництва у цивільному процесі; повноваження представника.
16. Правовий статус секретаря судового засідання.
17. Правовий статус судового розпорядника.
18. Правовий статус свідка як учасника цивільного процесу.
19. Правовий статус експерта як учасника цивільного процесу.
20. Правовий статус перекладача, спеціаліста, особи, яка надає правову допомогу у цивільному процесі.
21. Поняття і ознаки позовного провадження. Поняття і елементи позову.
22. Поняття і види позовів.
23. Право на позов і право на пред’явлення позову.
24. Зміни в позові. Об’єднання і роз’єднання позовів.
25. Відмова від позову, визнання позову. Мирова угода.
26. Поняття і сутність судового розгляду.
27. Порядок судового розгляду.
28. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви.
29. Зупинення провадження у справі, його відновлення.
30. Закриття провадження у справі. Залишення заяви без розгляду.
4 ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС”
1. Поняття, мета, умови заочного розгляду справи.
2. Перегляд, оскарження, скасування заочного рішення суду. Повторне заочне рішення.
3. Фіксування цивільного процесу.
4. Поняття і види цивільної юрисдикції і підвідомчість цивільних справ.
5. Поняття і види підсудності цивільних справ.
6. Поняття і види доказів.
7. Поняття та етапи доказування.
8. Предмет доказування. Підстави звільнення від доказування.
9. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників як засіб доказування у цивільному процесі.
10. Показання свідків як засіб доказування у цивільному процесі.
11. Письмові докази як засіб доказування у цивільному процесі.
12. Речові докази як засіб доказування у цивільному процесі.
13. Поняття і види експертизи, висновок експерта як засіб доказування.
14. Забезпечення доказів.
15. Поняття і види процесуальних строків.
16. Обчислення, початок перебігу та закінчення процесуальних строків, наслідки їх пропущення.
17. Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків.
18. Поняття і види підвідомчісті цивільних справ.
19. Поняття і види підсудності цивільних справ.
20. Поняття, підстави, заява про забезпечення позову.
21. Види забезпечення позову.
22. Форма і зміст позовної заяви.
23. Значення та засоби здійснення судових викликів і повідомлень.
24. Порядок здійснення судових викликів. Розшук відповідача.
25. Поняття, мета та завдання до судового розгляду.
26. Порядок провадження у справі до судового розгляду. Попереднє судове засідання.
27. Процесуальні засоби захисту інтересів відповідача: заперечення проти позову, зустрічний позов.
28. Поняття та види судових рішень.
29. Рішення суду: види, вимоги до нього і зміст.
30. Проголошення рішення суду, видача або направлення його копії особам, які брали участь у справі.
31. Набрання рішенням суду законної сили.
32. Виправлення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
33. Ухвали суду.
34. Поняття і види судових витрат. Розподіл судових витрат.
35. Наказне провадження: поняття, особливості.
36. Наказне провадження: порядок подання заяви про видачу судового наказу, розгляд заяви; порядок видачі судового наказу, набрання судовим наказом законної сили.
37. Поняття, мета справи окремого провадження, їх особливості.
38. Особливості розгляду справ окремого провадження про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
39. Особливості розгляду справ окремого провадження про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
40. Сутність, значення та особливості апеляційного провадження.
41. Право апеляційного оскарження і процесуальний порядок його реалізації.
42. Прийняття апеляційної скарги до розгляду і підготовка розгляду справи апеляційним судом.
43. Розгляд справи судом апеляційної інстанції.
44. Повноваження суду апеляційної інстанції.
45. Сутність, значення, особливості касаційного провадження.
46. Право касаційного провадження і порядок його реалізації.
47. Попередній і судовий розгляд справи у касаційному порядку.
48. Повноваження суду касаційної інстанції.
49. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції.
50. Загальні засади провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
51. Умови і підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.
52. Подання заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
53. Розгляд заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
54. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
55. Порядок вирішення питання про поворот виконання.
56. Судовий контроль за виконанням судових рішень.
57. Відновлення втраченого судового провадження.
58. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду.
59. Провадження у справах за участю іноземних осіб.
60. Загальна характеристика Цивільного процесуального кодексу України.
5 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС”
Основою для визначення оцінки на заліку є рівень засвоєння студентами матеріалу передбаченого навчальною програмою з відповідної дисципліни. При цьому викладач керується такими критеріями:
- оцінку „відмінно” заслуговує студент, який виявив усебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, який засвоїв основну та знайомий з додатковою літературою, що рекомендована програмою. Як правило оцінку „відмінно” ставлять студентам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять дисципліни в їх значенні для отриманої професії, які виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу;
- оцінку „добре” заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі. Як правило, оцінка „добре” виставляється студентам, які показали систематичні знання з навчальної дисципліни та здібність до їх самостійного поповнення й оновлення в процесі подальшого навчання та професійної діяльності.
- оцінку „задовільно” заслуговує студент, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та професійної діяльності; який справляється з виконанням завдань, що передбачені програмою, а також знайомий з рекомендованою літературою. Оцінку „задовільно” ставлять студентам, які допустили помилки у відповіді, але володіють необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом викладача;
- оцінку „незадовільно” ставлять студентові, який виявив недоліки в знаннях основного навчально-програмного матеріалу та допустив помилки у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, оцінку „незадовільно” ставлять студентам, які не можуть продовжувати навчання та приступити до професійної діяльності без додаткових занять з відповідної дисципліни.
Критерії оцінювання знань студентів розроблено на підставі „Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року за № 161, а також „Тимчасового положення про атестацію студентів”, затвердженого вченою радою університету 19 листопада 1996 року.