Главная | Обратная связь

Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації

Цивільний захист на підприємстві, в установі, організації (далі – об’єкті) організується з метою своєчасної підготовки об’єкта до захисту від наслідків НС та оперативного проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.

Згідно зі ст. 8 закону України "Про цивільну оборону України" "Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством".

На об’єктах підвищеної небезпеки (радіаційно-, хімічно-, вибухонебезпечних) створюються локальні системи виявлення загрози виникнення НС і оповіщення працівників цих об’єктів та місцевого населення, що проживає в зоні можливого ураження (згідно з законом України "Про цивільну оборону України" власники таких об’єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від наслідків аварій на цих об’єктах). Відповідно до затвердженої Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, вищеназвані локальні системи мають бути створені до 2013 року на всіх об’єктах підвищеної небезпеки.

Відповідальність за цивільний захист об’єкта несе керівник цього об’єкта, він є начальником ЦЗ об’єкта і підпорядковується своєму старшому начальнику (міністерства чи відомства), а в оперативному відношенні начальнику цивільного захисту міста чи району.

Начальник цивільного захисту об’єкта несе відповідальність за:

– створення, організацію, підготовку і дієздатність системи цивільного захисту на підпорядкованому об’єкті;

– забезпечення захисту персоналу (а на об’єктах підвищеної небезпеки і за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від наслідків аварій на цих об’єктах) під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;

– організацію і здійснення заходів щодо попередження НС, а у разі їх виникнення – за мінімізацію збитків від них;

– створення і організацію роботи системи оповіщення на об’єкті;

– створення і організацію роботи комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також евакуаційної комісії об’єкта;

– постійну готовність органів управління і невоєнізованих формувань об’єкта до функціонування в мирний і воєнний час;

– фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів у сфері цивільного захисту;

– підготовку і навчання персоналу до дій у НС.

Наказом начальника ЦЗ об‘єкта призначаються заступники (як варіант – з евакуації, інженерно-технічної частини, з матеріально-технічного постачання, з оперативних питань).

Органом управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту об‘єкта є штаб цивільної оборони та надзвичайних ситуацій (штаб ЦО та НС) (далі – штаб ЦО).

Штаб ЦО очолює начальник штабу, який є першим заступником начальника ЦЗ об‘єкта. До складу штабу входять заступники начальника штабу і необхідні спеціалісти. Штаб комплектується як штатними працівниками ЦЗ об‘єкта так і посадовими особами підприємства, не звільненими від виконання своїх основних обов‘язків.

Начальник штабу ЦО відповідає за безпосередню організацію та функціонування сил і засобів цивільного захисту під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру. Він має право віддавати розпорядження з питань цивільної оборони, захисту від НС техногенного, природного та воєнного характеру від імені начальника цивільного захисту об’єкту.

Начальник штабу ЦО несе відповідальність за:

– організацію своєчасного оповіщення і збору персоналу об’єкта;

– організацію роботи і узгодженість дій створених на об’єкті органів управління і структурних підрозділів цивільного захисту;

– розробку планової документації з питань цивільного захисту, її своєчасне уточнення і коригування;

– стан готовності особового складу невоєнізованих формувань цивільного захисту до дій за призначенням;

– своєчасне доведення до виконавців рішень начальника цивільного захисту та організацію контролю за їх виконанням;

– організацію збору і аналізу інформації щодо вірогідного виникнення надзвичайних ситуацій, відпрацювання пропозицій щодо захисту персоналу (а на об’єкті підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об’єкті) від їх наслідків;

– виконання заходів, спрямованих на підвищення стійкості роботи об’єкта в воєнний час та при виникненні надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру;

– організацію взаємодії з місцевими органами державної влади, підрозділами МНС України, аварійно-рятувальними службами тощо;

– організацію спеціальної підготовки і підвищення кваліфікації персоналу у сфері цивільної оборони, захисту від надзвичайних ситуацій.

Обов’язки начальника цивільного захисту та начальника штабу ЦО об’єкта при різних режимах функціонування єдиної системи цивільного захисту наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Обов'язки начальника цивільного захисту об'єкта та начальника штабу
ЦО об’єкта при різних режимах функціонування єдиної системи
цивільного захистиу

Обов’язки начальника ЦЗ об’єкта	Обов’язки начальника штабу ЦО об’єкта
У режимі повсякденної діяльності:
– знати вимоги законодавчих і нормативно-правових актів держави у сфері захисту персо­налу (а на об'єкті підвищеної небезпеки і насе­лення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті) від надзвичайних ситуацій техногенного, природ­ного та воєнного характеру; – постійно удосконалювати особисту підготовку; – спланувати і забезпечити здій-снення відповідних заходів щодо захисту працівників усіх структурних підрозділів об'єкта (а на об'єкті підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті) і навколишнього природного середовища під час виникнення НС; – організувати підготовку і навчання персоналу з питань ЦЗ, дій під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природ­ного чи воєнного характеру; – забезпечити готовність до використання за призначенням органів управління, сил і засобів цивільного захисту щодо попередження і лікві­дації надзвичаних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру; – організувати розробку і своєчасне коригування плану дій органів управління та сил цивільного захисту щодо попередження та ліквідації наслідків НС у мирний та воєнний час. – керувати плануванням та здійсненням евакозаходів на випадок надзвичайних ситуацій як мирного, так і воєнного часу; – забезпечити весь персонал об'єкта засобами індивідуального і коллективного захисту, іншим майном цивільного захисту; – впроваджувати нові методи прогнозування, оцінки обстановки, розрахунків сил і засобів, прийняття і реалізації рішення з використанням комп'ютерної техніки із сучасним програмним забезпеченням при моделюванні і виникненні надзвичайних ситуацій на об'єкті; – організувати забезпечення структурних підрозділів об'єкта сучасними засобами оповіщення і зв'язку; – створити і підтримувати в належному стані матеріальні і фінансові резерви для забезпечення діяльності органів управління і сил цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.	– забезпечити готовність систем зв‘язку та оповіщення; – забезпечити підготовку органів управ­лі­ння та невоєнізованих формувань цивіль­ного захисту (НФЦЗ) до дій за призначе­нням; – керувати розробкою плану цивільного захисту від надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу; – спланувати та організувати здійснення підготовки та підвищення кваліфікації персоналу об‘єкта з питань цивільного захисту від НС мирного та воєнного часу; – приймати участь у діяльності комісії з питань ТЕБ та НС і евакуаційної комісії об‘єкта; – забезпечити розробку і виконання органі­заційних, фінансових, інженерно-технічних заходів щодо підвищення стійкості роботи об‘єкта за умовами надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу; – своєчасно подавати перед-бачені звіти, донесення та інші документи; – удосконалювати навчально-матеріальну базу з питань цивільного захисту.
У режимі підвищеної готовності:
– здійснити прогнозування і моделювання обстановки, що склалася, при можливості – з використанням програмного забезпечення, відп­ра­цювати пропозиції щодо нормалізації ситуації; – перевірити стан системи оповіщення і збору керівного складу, органів управління цивільного захисту персоналу об'єкта (а на об'єкті підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті); – встановити постійний звязок і взаємне інфо­рмування про ситуацію, що склалася, з місце­вими органами державної влади, підрозділами МНС України, аварійно-рятуваль­ними служба­ми тощо; – організувати спостереження і контроль за станом навколишнього середовища і прилеглої до об'єкта території; – при виникненні НС, що загрожує життю і здоров'ю персоналу і підопічних об'єкта, здійс­нити їх екстренну евакуацію в безпечний район; – вжити заходів щодо захисту навколишнього середовища і підвищення сталості функціону­вання об‘єкта; – привести органи управління і невоєнізовані формування цивільного захисту (НФЦЗ) у стан готовності до використання за призначенням; – організувати перевірку служб життєзабез­печення об‘єкта, їх готовності до дій відповідно до обстановки, що прогнозується; – доповісти про обстановку і проведені заходи вищестоящому керівництву.	– забезпечити дублювання одер-жаного сигналу оповіщення або інформації про загрозу чи виникнення НС і доведення їх до керівництва, невоєнізованих формувань ци­ві­льного захисту, усього персоналу об‘єкта (а на об'єкті підвищеної небезпеки і насе­ле­ння, що проживає в зоні можливого ура­ження від наслідків аварії на цьому об'єкті); – організувати збір і аналіз інформації про ситуацію, що склалася та підготувати проект відповідного рішення начальника цивіль­ного захисту; – забезпечити збір і початок роботи комісії з питань ТЕБ та НС, інших створених органів упоравління цивільного захисту; – запровадити на об‘єкті цілодобове оперативне чергування; – започаткувати виконання розділу плану, що стосується дій при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру; – здійснити підготовчі заходи щодо захисту персоналу об‘єкта (а на об'єкті підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті); – забезпечити доведення розпоряджень начальника цивільного захисту, органів упра­в­ління ци-вільного захисту до виконавців; – проконтролювати виконання заходів, передбачених календарним планом дій при виникненні надзвичайних ситуацій техно­ген­ного, природного та воєнного характеру; – забезпечити своєчасне подання відповід­них звітів і донесень до вищестоящего керівництва.
У режимі надзвичайної ситуації
1. Усвідомити й оцінити обстановку, прийняти відповідні оперативні рішення, поставити завдання голові комісії з питань ТЕБ та НС, керівникам інших органів управління та невоєнізованих формувань цивільного захисту: – на забезпечення своєчасного оповіщення персоналу об‘єкта (а на об'єкті підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті); – на організацію дій НФЦЗ об‘єкта щодо локалізації і ліквідації НС; – на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт; – на організацію меддопомоги постраждалим і евакуацію їх у лікувальні заклади; – на забезпечення контролю за заходами безпеки при веденні рятувальних, аварійно-відновлюваль-них та інших невідкладних робіт; – на забезпечення безперервного керування заходами щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; – на організацію своєчасного коригування планів дій щодо ліквідації наслідків НС; – на організацію спостереження за станом навколишнього середовища і джерелом небезпеки; – на евакуацію персоналу у безпечні райони. 2. Доповісти вищестоящому керівництву про місце, час, причину, вид НС, завдані збитки, наслідки, вжиті заходи.	– забезпечити негайне доведення одержанного сигналу оповіщення чи інформації про виникнення надзвичайної ситуації до керівництва, невоєнізованих формувань цивільного захисту, усього персоналу об‘єкта (а на об'єкті підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті); – прийняти негайні заходи щодо захисту персоналу (а на об'єкті підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті) об‘єкта; – організувати здійснення рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт; – забезпечити функціонування за призначенням органів управління та невоєнізованих формувань цивільного захисту; – організувати практичне вико-нання плану ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного чи воєнного характеру та їх наслідків; – приймати участь у діяльності комісії з питань ТЕБ та НС і евакуаційної комісії об‘єкта; – забезпечити розробку наказів, розпоряд­жень і вказівок начальника цивіль­ного захи­с­ту та органів управління цивільного захисту; – забезпечити своєчасне подання відпо­відних звітів і донесень до вищестоящого керівництва.

 

На великому об‘єкті для організації і проведення заходів захисту від НС на базі відповідних структурних підрозділів (відділів, цехів тощо)об‘єкта, в залеж­ності від характеру його виробничої діяльності створюються служби цивільного захисту:

– оповіщення і зв‘язку;

– протипожежна;

– аварійно-технічна;

– сховищ і укриттів;

– медична;

– охорони громадського порядку;

– протирадіаційного та протихімічного захисту;

– харчування та торгівлі;

– автотранспортна;

– матеріально-технічного постачання та інші.

На невеликому об‘єкті служби ЦЗ не створюються, а їх функції при необхідності виконують структурні органи управління цього об‘єкта. Керівники цих служб (керівники підрозділів на базі яких створені ці служби) відповідають за постійну готовність сил і засобів, за забезпечення підлеглих формувань спеціальними засобами (засобами індивідуального захисту, спецобладнанням, апаратурою, приладами, технікою тощо), за навчання діям у надзвичайних ситуаціях.

Для виконання завдань цивільного захисту на об‘єкті створюються невоєнізованні формування. Вони поділяються на формування загального призначення (наприклад, рятувальні загони, команди, групи) і формування служб (команди, групи, дружини, ланки, пости).

Невоєнізовані формування – це завчасно підготовлені до дій у НС групи робітників та службовців об‘єкта, які об‘єднані в окремі загони, команди, дружини, ланки, групи, пости зі спеціальною технікою, приладами та майном, без звільнення їх від основної роботи.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨

 

Лекції № 3. Забезпечення заходів і дій
в межах єдиной системи цівільного захисту