Тема 3. Щільність та густина. Лінійна щільність та поверхнева густина матеріалів.

Питання.

1. Вагові характеристики текстильних матеріалів.

2. Лінійна густина текстильних матеріалів.

3. Поверхнева густина текстильних матеріалів.

Література: 1.с.114; 4.с.96; 5.с.123; 7.с.45

1. Вагові характеристики текстильних матеріалів.

Зниження матеріалоємності текстильних матеріалів - одна з головних задач промисловості, яка виготовляє тканини, трикотажні і неткані матеріали. Але це зниження повинно виконуватись без погіршення якості

матеріалів, з урахуванням їх призначення та умов експлуатації, а також виконання вимог моди на матеріали і швейні вироби.

Вагові характеристики текстильних матеріалів різного виду визначають розхід сировини на їх виготовлення. Розрізняють 2 характеристики:

1. Поверхнева густина матеріалу, г/м²;

2. Лінійна густина матеріалу, г/м.

Вагові характеристики тканей, трикотажу і нетканих полотен залежать від їх структури і способу обробки та відіграють важну роль при оцінці якості і виборі матеріалу для швейних виробів.

Відхилення фактичних показників від нормативних розглядається як дефекти і засвідчує про порушення технологічного процесу виготовлення матеріалу і його структурних нормативів. Невідповідність фактичної маси запроектованої вказує на якісь відхилення від встановленої структури або режимів обробки. Таким чином, вагові характеристики являються контрольними показниками правильного виробництва матеріалів.

Ці показники строго регламентуються у нормативно-технічних документах ( Держстандартах) на матеріали.

2. Лінійна щільність текстильних матеріалів.

Лінійна густина матеріалів для одягу характеризує масу 1 м матеріалу при його фактичній ширині.

Лінійну щільність матеріалів визначають зважуванням (дослідним шляхом) або розрахунковим методом.

Перед зважуванням зразок матеріалу згідно ГОСТу 10681-75 витримують у продовж 10 – 24 годин в нормальних атмосферних умовах ( відносна вологість повітря - 65 2%, температура повітря - 20 2⁰С). Зважують зразок з точністю до 0,01 г. Після цього лінійну густину М_L , г/м, вираховують за формулою:

М_L = m / , г/м

де M_L - лінійна густина матеріалу, г/м;

m - маса зразка, г;

- середня довжина зразка при фактичній ширині матеріалу, м.

Лінійна щільність текстильних матеріалів значно змінюється в залежності від вмісту вологи в матеріалах. Лінійна щільність текстильних матеріалів відіграє важливу роль при оцінки якості і виборі матеріалу швейних виробів.

3. Поверхнева густина текстильних матеріалів.

Поверхнева густина текстильних матеріалів для одягу характеризує масу одиниці площі (1м²). Поверхневу густину текстильних матеріалів визначають шляхом зважуванням ( дослідний метод) або розрахунковим методом. Перед зважуванням зразок матеріалу витримують у продовж 10 -24 годин в нормальних атмосферних умовах ( відносна вологість повітря - 65 2%; температура повітря - 20 2⁰С). Зважують зразок з точністю до

0,01 г. Після цього поверхневу густину М_s , г/м², розраховують за формулою:

М_s = m / b , г/м²

де: М_s - поверхнева густина, г/м²,

m - маса зразка, г,

- середня довжина зразка , м,

b - середня ширина зразка, м.

Поверхнева густина текстильних матеріалів значно змінюється в залежності від вмісту вологи в матеріалах. Перерахунок маси текстильного матеріалу при фактичної вологості m_ф на масу при нормованої вологості m_н ( для трикотажних полотен цей перерахунок обов’язковий, так як приймання та передача полотна відбувається по масі) виконують за формулою:

m_н = m_ф( 100 + W_н) / ( 100 + W_ф),

де : m_н - маса матеріалу при нормованої вологості повітря (кондиційна

маса), г,

W_н - нормована вологість матеріалу, %,

W_ф - фактична вологість матеріалу, %,

m_ф - маса матеріалу при фактичної вологості повітря, г.

Поверхневу густину тканин і трикотажних полотен можливо визначити розрахунковим методом , використовуючи стандартні показники щільності тканин за основою і утоком, щільності трикотажу по горизонталі та по вертикалі, а також лінійні щільності ниток. Ці показники вибирають з стандартів або прейскурантів на матеріали.

Без врахування згину ниток при переплетенні в тканині, розрахункову поверхневу густину М_sp розраховують за формулою:

М_sp = 0,01( Т₀Щ₀ + Т_уЩ_у ), г/м²

Розрахунок поверхневої густини М¹_sp тканини з урахуванням згину ниток при їхньому переплетенні визначається за формулою:

М¹_sp = 0,01 ( Т₀Щ₀ + Т_уЩ_у) , г/м²

де: Т₀,Т_у - лінійна густина ниток в тканині за основою і утоком,текс,

Щ_0,Щ_у- щільність тканини за основою і утоком на довжині 10 см,

- коефіцієнт, який враховує зміну маси тканини в процесі

її виготовлення та оздоблення.

Професором М.О. Архангельським експериментально встановлені наступні значення коефіцієнта для тканин:

- бавовняні - 1,0

- вовняні гребеневі - 1,07;

- вовняні тонкосуконні - 1,3;

- вовняні грубо суконні - 1,25;

- лляні - 0,9.

Розрахункова поверхнева густина одинарного трикотажного полотна М_sp_тр. визначається за формулою:

М_sp_тр. = 0,0004 Щ_гЩ_вТ, г/м²

де: - довжина нитки в петлі, м;

Щ_г, Щ_в - щільність по горизонталі та вертикалі;

Т - лінійна щільність нитки, текс.

Розрахункова поверхнева щільність подвійного трикотажного полотна М¹_sp_тр. визначається за формулою:

М¹_sp_тр. = 0,0008 Щ_г Щ_в Т , г/м²

де: 0,0008 - коефіцієнт, який враховує подвійну кількість петель

на одиницю площі.

Розрахункова поверхнева густина для начісних трикотажних полотен М_sp_тр.н. визначається за формулою:

M_sp_тр.н. = 0, 0004 Щ_г Щ_в ( _п.г.Т_г + _п.н.Т_н ) 0, 94, г/м²

де: _п.г. - довжина нитки петлі грунту, мм;

_п.н.- довжина начісної нитки в петлі, мм;

Т_г - лінійна щільність нитки грунту, текс;

Т_н - лінійна щільність начісної нитки, текс;

0,94 - коефіцієнт, який враховує зміну поверхневої густини

при фарбуванні та ворсуванні.

За умови правильного проведення дослідження та розрахунків значень поверхневої гусьтини матеріалів, отримані дослідним і розрахунковим методами повинні бути близькими.

Відхилення в отриманих значеннях визначаються за формулою:

М = х 100% ;

де: Мs , Мsp - поверхнева густина зразка, визначена дослідним

і розрахунковим методами, г/м².

Якщо відхилення М не більше 2 %, то виміри проведені правильно, в іншому випадку дослідження потрібно повторити.

Поверхневагустина текстильних матеріалів впливає на вибір матеріалу для конкретного виробу. Важкі тканини застосовуються для верхнього одягу, легкі - для легкого одягу. Важкі тканини потребують значних фізичних зусиль при настиланні, розкрої, товстіші швейні нитки, голки, потребують більше часу для проведення волого-теплової обробки (ВТО).

Текстильна промисловість виготовляє тканини з поверхневою густиною від 20 до 800 і вище г/м². Поверхнева густина тканин різного призначеня (г/м ²) приведені в таблиці 3.1 Патл.с.124

Таблиця 3.1 Поверхнева густина тканин різного призначення. г/м ²

^{Тканини}	^{білизняні}	^{для суконь}	^{костюмні}	^{пальтові}
^{Бавовняні}	^80-180	^60-250	^200-320	^250-400
^Лляні	^100-300	^150-300	^200-400	^-
^{Вовняні:}
^{камвольні}	^-	^100-230	^170-320	^250-300
^{тонкосуконні}	^-	^150-250	^0-25340	^300-650
^{грубосуконні}	^-	^-	^300-400	^500-800
^{Шовкові:}
^{з натурального шовку}	^40-80	^25-160	^100-240	^100-160
^{з штучних ниток}	^80-150	^80-280	^140-280	^200-280
^{з синтетичних ниток}	^-	^20-120	^120-200
^{штапельні}	^-	^100-240	^140-340

-"-