Главная | Обратная связь

З Етики в 5 класі на тему: «Як досягти успіху в спілкуванні?»

Вид заняття: діалогічне спілкування.

Мета уроку:

· Дидактична: навчити дітей застосовувати у своєму лексиконі доброзичливі звертання і частіше ними користуватись, пояснити, що слово не повинно розходитися зі справою.

· Розвиваюча: розвивати тонке відчуття моменту, коли потрібно, і у якій ситуації вживати ті чи інші слова.

· Виховна: виховувати доброзичливе, поважне ставлення до інших.

Міжпредметні зв’язки: Література.

Засоби наочності (обладнання): дошка, книги, зошити, крейда, ноутбук, висловлювання.

План уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Вступна частина.

ІV. Основна частина.

V. Заключна частина.

VI. Повідомлення домашнього завдання.

Хід уроку.

ІІ. Вправа «Мікрофон».Опитування:

1. Що ми вивчили на минулому уроці?

2. Навіщо нам треба удосконалюватись, і чи треба взагалі?

3. Чи потрібні сучасній людині правила етикету?

4. Чи обмежує етикет наші свободи?

5. На яких правилах заснований сучасний етикет?

ІІІ. Учитель: Давайте перевіримо, чи часто ми використовуємо звертання «Будьте ласкаві…», «Будьте люб’язні…», «Вибачте, будь-ласка…» тощо.

Запишіть будь-ласка в зошит:

1. Скільки разів на день, кому і для чого ви сказали спасибі?

2. Скільки разів і для чого ви сказали «Будь ласка»?

3. А на скільки важливі ці слова?

Ось послухайте діалог п’ятикласників:

- Дай олівець.

- На.

- Не то, дай червоний.

- На.

- Тепер дай коричневий. Що, не бачиш, червоний мені вже не потрібний.

- …

Як ви гадаєте, чому дитина не отримала відповіді? (діти мають дійти висновку, що подібне звертання образливе, і ставить у принизливе становище).

Давайте розіграємо цю сценку. Щоб ви в ній змінили? – діти розігрують діалог.

Так вам подобається більше? А чому? Навіщо ви використовуєте слова «спасибі» та «будь ласка»?

Прослухайте будь ласка оповідання Миколи Колцуняка «Насмішливе слово».

Як ви вважаєте, чому рана від глузливого слова ніколи не загоїться? – міркування учнів і висловлювання. Діти мають дійти висновку, що слово несе як добро людині, так і зло.

А чи достатньо знати ввічливі слова й у потрібний момент їх уживати? Для того, щоб відповісти на це питання, розглянемо малюнок на стр. 128, а потім відповімо на питання. Чому ж у даній ситуації неправильно витлумачене слово допомогло уникнути конфлікту? – висловлювання учнів.

Мудреці, що мають життєвий досвід, радять: «Проковтни зле слово!» Як ви розумієте пораду мудреців? Але дівчинка, діалог якої з бабусею я вам зараз зачитаю, не вживає злих слів:

- Ба! Обідати! І скоріше! Хліба! Ба! Неси компот! Ложку дай! Усе! Мене немає!!!

Чи можна це назвати діалогом?

Як почуває себе бабуся в цей момент?

Але ж дівчинка не промовляла брутальних слів?

Давайте виправимо ситуацію. Розіграємо сценку.

Скажіть, будь ласка, коли спілкування приносить задоволення: тоді, коли ви вживаєте в спілкуванні ввічливі слова чи коли до вас звертаються, використовуючи в мові ввічливі слова?(кульмінація етичного діалогу).

Я пропоную вам прочитати вірш «Балакуни» і «Вовки» та відповісти на питання: Чому не поважають пустобрехів і брехунів?

V. Урок закінчується тим, що учні, працюючи в групах, складають правила ввічливого спілкування так, щоб три з них формулювалися заперечними реченнями, три стверджувальними (стр. 133).

VI. Вдома учні складають казку про те, як брехлива сорока стала найправдивішим птахом у лісі.