Здавалка
Главная | Обратная связь

Спільні риси методології конкретних напрямків «нової наукової історії» . Особливості методології «нової історичної науки».

ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ІСТОРІОГРАФІЯ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ ХХ СТ.»

 

Історіографія як історія історичної науки.

Предмет, мета і завдання курсу «Історіографія всесвітньої історії XX століття».

Загальний історичний нарис розвитку історіографії.

Об'єкт і предмет історіографії.

Методологічні аспекти історіографії.

Основні етапи розвитку історизму в XX століття.

Корінні зміни в суспільстві та природознавстві на початку XX століття та їх вплив на розвиток історичної науки.

Криза позитивістської історіографії.

Організація історичної науки на початку XX століття.

Критика позитивізму в працях В. Дільтея. Погляди В. Дільтея щодо вивчення історії шляхом «розуміння».

Неокантіанська методологія історії.

Критика позитивізму. Погляди Р.Ю. Віппера на історію.

Критика позитивізму в працях баденської школи істориків-неокантіанців. Утвердження неокантіанцями ідеї суб’єктивного сприйняття минулого.

Критика позитивістських уявлень про історичний факт, ідеї єдності історичного процесу.

Теорія «культурних типів» Г. Рікерта.

Історико-соціологічна концепція М. Вебера.

Позитивізм як провідний напрям у методології світової історичної науки кінця XIX- початку XX століття: поняття, характерні риси, національні особливості.

Інтелектуальний перелом на рубежі століть ХІХ-ХХ ст.

Історія Західної Європи кінця XIX - початку XX ст. у працях російських істориків.

Теоретико-методологічні та історичні праці М.І. Кареєва

Пангерманська історіографія.

Консервативний напрям в німецькій історіографії початку XX століття.

Ліберальний напрям в німецькій історіографії початку XX століття.

Організаційні основи та напрямки розвитку історичних досліджень у Франції кінця XIX - початку XX століття.

Основні напрями розвитку британської історіографії початку XX століття.

Особливості розвитку історичної науки в Італії початку XX століття.

Польська історіографія початку XX століття.

Австрійська історіографія початку XX століття.

Чеська історіографія початку XX століття.

Югославська історіографія початку XX століття.

Особливості розвитку історичної науки в Італії початку XX століття

Суспільний розвиток Росії початку XX ст. та його вплив на організаційні форми та напрями розвитку історичної науки.

Марксистська історіографія в Росії початку XX століття.

Умови розвитку світової історичної науки між Першою та Другою світовими війнами.

Історичні погляди і метод історичного дослідження О. Шпенглера.

Теорія цивілізації А.Дж. Тойнбі. Історичні погляди К. Ясперса. Порівняльний метод вивчення цивілізацій.

Розуміння пізнавальних можливостей історії (Ч. Бірд, К.Л. Беккер).

Особливості розвитку позитивізму в світовій історіографії в 20-30-ті роки XX століття.

Основні постулати неопозитивізму.

Становлення «економічної історії» в провідних європейських державах в 20-30-ті роки XX ст. та оформлення «соціальної історії» як самостійної галузі історичного знання.

Особливості розвитку марксистської історичної думки в країнах Західної Європи в 20-30-ті роки XX століття.

Зародження «західного марксизму».

Основні ідеї неомарксистської критичної школи, «фрейдомарксизм» про соціальну революцію та націонал-соціалізм (В. Райх).

Особливості та організаційні форми розвитку історичної науки у Франції міжвоєнного періоду.

Позитивістська історіографія Франції міжвоєнного періоду і її критики.

Створення і діяльність Міжнародного центру синтезу в історичній науці Франції міжвоєнного періоду.

Французькі історики про Першу світову війну.

Виникнення та діяльність історичної школи «Анналів».

Теорія і методологія Франсуа Сіміана як основа «Анналів».

Історичний соціологізм в історичній науці Франції міжвоєнного періоду.

Історико-теоретична спадщина Л. Февра. М. Блок про «ремесло історика».

Становлення та розвиток радянської історіографії у 1917-1945 рр.

Уніфікація марксистської історичної науки.

Формування і становлення центрів наукового дослідження нової і новітньої історії в СРСР після 1917 року. Проблематика досліджень радянських істориків.

Ґенеза фашизму у працях радянських істориків.

Радянські історики про міжнародні відносини першої половини XX століття.

Умови розвитку історичної науки у Великобританії у 1918-1945 роках.

Діяльність Інституту історичних досліджень та Королівського історичного товариства Великобританії. Університетська історична наука.

Позитивізм в історичній науці Великобританії міжвоєнного часу.

Р. Д. Коллінгвуд та його історико-філософські ідеї та критика основ позитивістської методології та концепція «історичного розуміння».

Критика військо-ліберальної концепції історії Великобританії у 1918-1945 рр.

Вивчення історії зовнішньої політики Великобританії у 1918-1945 рр.

Публікація джерел з історії першої світової війни британськими вченими

Політична історія Великобританії у творчості Л.Б. Неміра. Формування економічної історії у Великобританії у 20-30-ті роки XX століття.

Складання соціальної історії у Великобританії у 20-30-ті роки XX століття.

Умови та стан розвитку історичної науки в Німеччині (1918-1945 рр.)

Основні напрями німецької історіографії (1918-1945 рр.).

Консервативна історіографія Німеччини (1918-1945 рр.).

Ліберальний напрям в німецькій історіографії (1918-1945 рр.)

Витоки та етапи розвитку німецького історизму за Ф. Мейнеке.

 

 

Соціал-демократична історіографія Німеччини (1918-1945 рр.).

Марксистська історична думка Німеччини (1918-1945 рр.).

Історична наука в Німеччині в умовах панування фашизму.

Історична наука в Німеччині в роки Другої світової війни.

Метод типологізації в історичній науці Німеччини першої половини ХХ ст.

Історична наука у Сполучених Штатах Америки у першій половині XX століття.

Організаційні форми розвитку історичної науки в США у першій половині XX століття.

Ліберально-реформістський («прогресивний») в історіографії США у першій половині XX століття.

Консервативний напрям у вивченні американських революцій XVIІІ-ХІХ століть.

Школа Коммонса. Ліворадикальний та марксистський напрями в історіографії США у першій половині XX століття.

Негритянська історіографія. Історіографія зовнішньої політики США XIX - початку XX століття.

Дослідження зовнішньої політики США XIX - початку XX століття американськими істориками у 20-30-і роки XX століття.

Італійська історіографія в період фашистської диктатури.

Організаційні центри історичних досліджень Італії в 1919-1945 рр.

Проблематика досліджень з нової і новітньої історії.

Вивчення історії фашизму в італійській історіографії. Мемуари і публікації документів.

Італійські історики в роки Другої світової війни та Руху Опору

 

Соціально-політичні умови розвитку національних історіографій після Другої світової війни.

Науково-технічна революція та її вплив на методологію суспільних наук другої половини XX століття. Організаційні основи світової історичної науки у другій половині XX століття.

Національні та міжнародні наукові центри, товариства, періодичні видання другої половини XX століття. Методологічні підходи західної історіографії другої половини XX століття: багатоманітність та основні напрями.

Методологічні дискусії 60-80-х років XX століття у західноєвропейській та американській історіографії. «Нова історична наука».

Спільні риси методології конкретних напрямків «нової наукової історії» . Особливості методології «нової історичної науки».

Розвиток «нової історичної науки» у Франції: розвиток та національна специфіка.

Розвиток «нової історичної науки» в США: розвиток та національна специфіка.

Розвиток «нової історичної науки» в Німеччина: розвиток та національна специфіка.

Розвиток «нової історичної науки» в Великобританії: розвиток та національна специфіка.

Структура і напрямки досліджень «нової історичної науки».

«Нова соціальна історія»: проблематика і методи досліджень.

«Нова економічна історія»: проблематика і методи досліджень.

«Нова політична історія»: проблематика і методи досліджень.

Неоднорідність методологічної бази «нової історичної науки».

Дослідження історії колективної свідомості, менталітету, соціальних рухів і протестів, трансформації суспільства, народної культури «новою історичною наукою».

Роберт Фогель – засновників кліометрії.

Основні тенденції в розвитку радянської історіографії (1945-1990 рр.)

Методологічні засади та організаційні форми розвитку історичної науки в СРСР після Другої світової війни.

Основні напрямки досліджень радянських істориків 50-80-х рр. XX століття.

Дослідження історії фашизму.

Вивчення радянськими істориками проблем історії Другої світової війни і антифашистського Руху Опору в зарубіжних країнах.

Радянська історіографія 40-80-х рр. XX століття про історію внутріполітичного життя країн Європи і Америки, зовнішньої політики країн Європи і Америки та міжнародних відносин у новий і новітній час.

Становлення та розвиток історичних установ, архівів і періодики в СРСР (1945-1990 рр.).

Проблеми методології і дослідження з історії історичної науки в СРСР (1945-1990 рр.).

Вивчення в СРСР новітньої історії країн Латинської Америки

Історична наука у Сполучених Штатах Америки у другій половині XX століття

Методологічні засади та організаційні форми розвитку історичної науки США у 40-50-і рр. XX століття.

Історіографія зовнішньої політики США (друга половина XX ст.).

Проблеми робітничого руху в США в історіографії.

Прогресистський та консервативний напрями в історіографії США.

Кількісні методи в американській історіографії (друга половина XX ст.).

Історичні погляди і праці Ф. Броделя.

Історія Другої світової війни та Руху Опору у працях французьких істориків.

Історія робітничого і соціалістичного руху у працях французьких істориків другої половини XX ст.

Вивчення французькими вченими історії зовнішньої політики га міжнародних відносин (друга половина XX ст.).

Французькі історики про історію нового часу.

Організаційні форми розвитку історичної науки у Великобританії у другій половині XX століття.

Дослідження історії внутрішньої і зовнішньої політики Великобританії.

Історичні погляди та праці А.Дж. Тойнбі.

Дослідження британськими вченими історії Англійської революції XVII століття.

Вивчення британськими вченими історії промислового перевороту і складання індустріального суспільства.

Умови та організація історичної науки в Італії в другій половині XX століття. Організація історичної науки (кінець 40-х - 90-і рр.)

Історіографічні напрямки і школи в італійській історіографії другої половини XX століття.

Бенедетто Кроче та його «етико-політична школа». Крочеанство .

Марксистський напрям в італійській історіографії другої половини XX століття.

Історіографія Рісорджименто: проблематика, дискусії, наукові результати.

Рух Опору та процес конституювання республіки в італійській історіографії другої половини XX століття.

Італійські історики другої половини ХХ ст.

Основні напрями та організаційні форми розвитку історичної науки Федеративної Республіки Німеччини другої половини XX століття.

Особливості становлення і розвитку «нової історичної науки» у ФРН.

Проблеми Другої світової війни у працях сучасних німецьких істориків.

Лівореформістська історіографія у ФРН.

Гейдельберзька, баденська та марбурзська школи.

Соціал-демократична школа в історіографії ФРН.

Соціально-критична школа у німецькій історіографії другої половини ХІХ століття.

Нові тенденції розвитку історичної науки в країнах Центральної та Східної Європи

Спільні риси розвитку історичної науки країн Центрально-Східної Європи у 50-80-ті роки XX ст.

Нові напрямки історичних досліджень сучасних російських істориків.

Особливості післявоєнного розвитку історичної науки у Польщі.

Основні напрями історичних досліджень сучасних польських істориків.

Польсько-українські стосунки періоду Другої світової війни в новітній польській історіографії.

Стан історичних досліджень у Чеській Республіці в умовах панування комуністичного режиму.

Сучасна система організації історичної науки в Чеській Республіці.

Основні напрями досліджень сучасних чеських істориків.

Цивілізаційний та модернізаційний підходи в новітній російській історіографії.

Пакт Молотова-Ріббентропа в новітній російській історіографії. Польсько-українські стосунки періоду Другої світової війни в новітній польській історіографії.

Основні напрямки розвитку латиноамериканської історіографії у XX ст.

Проблеми самобутності історичного розвитку латиноамериканського континенту в суспільній думці першої половини XX століття.

Національні історіографії країн Латинської Америки у першій половині XX століття.: загальна характеристика, тенденції розвитку.

«Історичний ревізіонізм» в латиноамериканській історіографії: методологічні засади, тематика досліджень.

Особливості виникнення та становлення «нової історії» в країнах Латинської Америки.

Радикальний, ліворадикальний та марксистський напрямки в латиноамериканській історіографії. Латиноамериканська історіографія колоніального періоду.

Іспаніський та індехініський напрями, їх методологічні засади та представники в латиноамериканській історіографії.

Особливості розвитку капіталізму в країнах латиноамериканського континенту в історіографії 60-80-х років.

Зародження та етапи розвитку історичної думки в Китаї.

Історична наука в Китаї протягом XX столітті.

Основні напрями історичних досліджень китайських істориків протягом ХХ ст.

Дослідження новітньої історії Китаю.

Зародження та етапи розвитку історичної думки в Японії.

Історична наука в Японії протягом XX столітті.

Організаційні форми розвитку новітньої історіографії Японії.

Основні напрями історичних досліджень японських істориків протягом ХХ ст.

Зародження та етапи розвитку історичних знань у країнах Африки.

Історична наука країн Африки протягом XX столітті.

Основні напрями історичних досліджень істориків країн Африки протягом ХХ ст.

Загальні тенденції розвитку західної історичної науки кінця XX століття.

Міжнародні конгреси історичних наук: історія виникнення та значення у розвитку світової історіографії.

XIX Міжнародний конгрес історичних наук про стан і перспективи подальшого розвитку світової історичної науки.

XX Міжнародний конгрес історичних наук: «головні» і «спеціальні» теми, тематика «круглих столів». Перспективи становлення «екоісторії» як самостійної дисципліни, проблематика її досліджень.

XXI Міжнародний конгрес історичних наук.

Українські історики на міжнародних історичних форумах.

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.