 |
|
Економічна суть та теоретичні основи
Як економічна категорія страхування життя являє собою замкнуті перерозподільні відносини між учасниками страхування з приводу формування страховиком за рахунок страхових премій, що сплачуються страхувальниками (внесків), і прибутку від інвестування страхових резервів цільового страхового фонду і використання його для виплати страхових сум застрахованим особам (вигодонабувачам) при настанні страхових випадків, обумовлених договорами страхування.
Предметом страхування в цьому виді страхової діяльності завжди є життя застрахованої особи. Однак суб'єктивні цілі страхувальників (застрахованих осіб) часто полягають не тільки в страховому захисті цієї найважливішої нематеріальної цінності людини, але й у страхуванні доходів (у тому числі доходів, призначених на покриття майбутніх значних витрат, наприклад, на оплату одержання професійної освіти). Тому другим (похідним від першого) предметом страхування життя стали доходи, що гарантують певний рівень життя при настанні страхових випадків.
Це зумовлює деякі особливості у порядку формування і використання коштів страхових фондів за договорами страхування життя, що розрізняються цільовою спрямованістю. У зв'язку з цим у підгалузі «Страхування життя» виділяють такі основні види:
÷ страхування на випадок дожиття до закінчення терміну страхування чи певного віку;
÷ страхування на випадок смерті;
÷ змішане страхування життя;
÷ страхування дітей до одруження (весільне страхування);
÷ страхування ренти (ануїтетів);
÷ страхування недержавних пенсій;
÷ страхування коштів для оплати професійної освіти.
Види страхування життя за цільовою спрямованістю, методами формування страхових фондів і визначенням сум страхових виплат мають чітко виражений накопичувально-ощадний характер.
Об'єктами страхування життя є майнові інтереси застрахованої особи, пов'язані з її життям (смертю) і спрямовані на одержання нею (чи вигодонабувачем) певного доходу (у тому числі доходу, призначеного для компенсації збільшення витрат) при настанні відповідного страхового випадку.
Суб'єктами страхування життя є страховик, страхувальник, застрахована особа і вигодонабувач, якого визначають на випадок смерті застрахованого.
Страховиком може бути тільки юридична особа, що має ліцензію на проведення страхування життя. Страховик вправі здійснювати страхування життя, якщо він дотримується правових та економічних нормативних вимог до створення і діяльності страхових компаній. Зокрема, це стосується і величини мінімального статутного капіталу, і порядку формування, інвестування (розміщення) і використання страхових резервів зі страхування життя.
Страхувальником, застрахованою особою і вигодонабувачем можуть бути, як і при страхуванні від нещасних випадків, юридичні особи (крім застрахованого) і громадяни (фізичні особи).
Загальні і специфічні права, обов'язки та відповідальність страхувальника і страховика при укладанні і виконанні договору страхування, застосовні також для особистого страхування, включаючи і страхування життя.
Страхування життя може бути індивідуальним (страхування за договором життя однієї особи) і колективним або груповим (страхування за договором життя групи осіб чи колективу).
Страхування життя комбінується не тільки зі страховими випадками «дожиття» і «смерті», але й зі страхуванням від нещасних випадків. Така
форма страхового захисту називається змішаним страхуванням життя. Це страхування має вже додаткову мету – захист майнових інтересів у зв'язку з заподіянням шкоди життю, здоров'ю, працездатності в результаті нещасного випадку.
Договір страхування життя укладається на підставі заяви страхувальника (юридичної чи фізичної особи) за встановленою страховиком формою. Заява містить усі необхідні дані про страхувальника, застраховану особу (осіб), вигодонабувача, про страхові ризики (випадки), від яких проводиться страхування, страхову суму і термін страхування.
Страхування життя проводиться відповідно до правил страхування, які страховик розробляє окремо для кожного з зазначених видів страхування, чи загальних правил для ряду близьких видів страхування (наприклад, страхування ренти, пенсій), що належать до страхування життя, а також у комбінуванні зі страхуванням від нещасних випадків.
Розрахунок задачі
Задача 1. У таблиці наведено дані про розподіл населення за віком. Визначте для 45-річних осіб імовірність:
а) прожити ще один рік;
б) померти протягом поточного року;
в) прожити наступні п’ять років;
г) померти протягом майбутніх п’яти років;
д) померти на п’ятдесятому році життя.
Таблиця 1.1
| Вік населення, років | Кількість осіб, які дожили до віку X | Кількість осіб, які померли під час переходу від віку х до х + 1 |
| 86 805 | ||
| 86 405 | ||
| 85 982 | ||
| 85 528 | ||
| 85 035 | ||
| 84 502 |
Розв’язок задачі 1:
a) Прожити ще один рік:
де L46 i L45 чисельність населення, яке досягло відповідно 46- і 45-річного віку.
б) Померти протягом поточного року:
=1- 
в) Прожити наступні п’ять років:
г) Померти протягом майбутніх п’яти років
=1- 
д) Померти на п’ятдесятому році життя:
